Шпаргалка виборцю: нові партії

Інна Борзило, для УП — Понеділок, 19 жовтня 2015, 14:40

Місцеві вибори вивели на перший план низку політичних проектів, які позиціонують себе як "нові партії" та ведуть потужні передвиборчі кампанії у великих містах. Що вони являють собою насправді, і про що не пишуть в агітках?

Партія "Відродження" з’явилася у 2004 році як проект тодішнього міністра транспорту Георгія Кірпи. У 2015 році до "Відродження" перейшли представники парламентської групи "Економічний розвиток", яка складалася переважно з колишніх регіоналів.

Фото: прес-служба "Відродження" 

Головою "Відродження" став екс-регіонал, колишній міністр нардеп Віктор Бондар, голосувальник за "диктаторські закони 16 січня". Голосували за ці закони також Віктор Остапчук, Віталій Хомутиннік, Антон Яценко і Володимир Пилипенко, які увійшли до президії партії.

"Короля тендерної мафії" Антона Яценка ЗМІ пов'язували з організацією корупційних схем, через які держпідприємства були змушені купувати "інформаційні послуги" у приватних структур, пов’язаних з цим нардепом. Це коштувало держбюджету мільярди гривень.

Лідер групи "Економічний розвиток" Віталій Хомутиннік запам’ятався скандалом з нелегальним розмитненням автомобілів на одеській митниці. За інформацією видання "Наші  гроші", за часів головування Віктора Остапчука, нині заступника партії, у "Південній залізниці" у 2008-2012 роках, пов’язані з ним фірми отримали державні підряди на 896 мільйонів гривень.

Але у "Відродженні" є не лише екс-"регіонали", а й колишній лідер помаранчевої революції. Екс-прем’єр Юрій Єхануров – кандидат на посаду міського голови столиці від "Відродження".

Партію "Наш край", яка, за інформацією УП є технічною партією, яка фінансується Адміністрацією президента, щоб відібрати голоси на Сході України в Опозиційного блоку, теж очолюють колишні "регіонали". Зокрема і Антон Кіссе, який підтримував силовий розгін Майдану.

 

До керівництва партії входять Олександр Фельдман та Сергій Кальцев, які голосували за так звані "диктаторські закони 16 січня". 

До партії входить і Олександр Мазурчак – колишній заступник Черновецького, який під час розстрілів на Майдані очолював Печерську райдержадміністрацію.

Лідер партії "Сила громад" Андрій Карпенко свого часу контролював кілька облгазів та концерн "Укргаз", що об’єднував не одне газотранспортне підприємство. Наприкінці двотисячних він позбувся своїх активів після того, як Дмитро Фірташ почав формувати свою газову імперію.

У квітні 2010 року Карпенко вигулькнув на чолі Державного підприємства "Агентство розвитку житлово-комунального господарства". Його діяльність у цій структурі розслідували журналісти проекту "Наші гроші", які звинуватили Карпенка у "не досить законному лобіюванні приватних інтересів на державній посаді".

Імовірно, Карпенко намагається взяти реванш за втрачені у 2000-х позиції. Навіть адреса реєстрації нової партії збігається з адресою концерну "Укргаз".

Очільник "Партії простих людей"Сергій Каплін пройшов довгий політичний та кар’єрний шлях.

У 21 рік він уже був виконавчим директором Кременчуцького шкірно-лимарного комбінату. Журналісти Forbes стверджували, що своїм успіхом він завдячує батькові, який у середині 90-х був радником тодішнього прем’єр-міністра Пустовойтенка.

У 2007-2010 роках Каплін одночасно був радником "регіонала" Анатолія Кінаха, помічником Наталії Королевської – голови комітету ВРУ з питань промислової політики, і радником Олександри Кужель, голови Держкомітету з питань розвитку.

В 2010-2011 був заступником Кременчуцької організації "Фронту змін" Яценюка. У 2012 Каплін став народним депутатом, а у 2014-му повторив це досягнення вже від БПП.

У партії є представництва майже в усіх регіонах, проте все ж вона має чітко виражене спрямування на Полтавщину, звідки родом Каплін. Найбільш резонансні акції Капліна відбувалися саме в Полтаві, зокрема, рукопашний конфлікт з мером Полтави Олександром Мамаєм.

Фінансування політичного проекту Капліна приписують колишньому голові Адміністрації президента України Сергію Льовочкіну. Каплін – частий гість  політичних ток-шоу на телеканалі Інтер, акціонером якого є  Льовочкін.

Діяльність партії "Народний контроль" зосереджена переважно на Заході України та на Київщині. Голова партії – журналіст та чинний нардеп Дмитро Добродомов, який наразі балотується у мери Львова. Добродомов був гендиректором телеканалу ZIK та ведучим однойменної із назвою партії програми журналістських розслідувань.

Уперше він балотувався до парламенту як самовисуванець ще 2002 року, потім у 2013 році від "УДАРу". Потрапити до ВРУ зміг лише у 2014 році як самовисуванець від Львівщини, в агітації послуговувався брендом БПП.

Добродомов – секретар комітету по боротьбі з корупцією, був членом фракції БПП, але потім пішов, втім залишається в коаліції більшості.

 

Фінансування партії приписували екс-"свободівцю" Ігорю Кривецькому, а куратором вважали заступника голови АП Віталія Ковальчука. Нібито проект так само є технічним – для відбору голосів  на Заході в "Самопомочі" Садового. Проте в інтерв'ю "Главкому" Добродомов відкинув ці звинувачення.

Найбільшу активність партія "Єдність"розгорнула на Київщині – вотчині голови партії, екс-мера Києва Олександра Омельченка. Наразі колишній столичний очільник головує в "Єдності"у Київраді та балотується на пост мера Києва.

На прийдешніх виборах партія висуває людей, близьких до Віктора Пилипишина та нардепа Олександра Супруненка. Зокрема балотується зять Пилипишина Костянтин Яловий.

Ще одна відома особистість – Олександр Бродський, який володіє у столиці МАФ-іозним бізнесом, теж балотується від "Єдності". З Супруненком пов'язують колишнього депутата Київради від блоку Черновецького Сергія Кримчака, якого затримувала СБУ за участь у земельних махінаціях, та Віталія Павлика, якого ЗМІ називають юристом Черновецького.

Також до "Єдності" увійшли кілька столичних депутатів, колишніх членів фракції УДАРу у Київраді, яких не взяли в списки БПП.

Уперше про "Рух за реформи" заговорили на початку травня 2015 року, коли у Києві почали роздавати комікси із критикою діяльності чинного мера Віталія Кличка.

Сергій Думчев, Олександр Погиба, Павло Погиба – керівники партії "Рух за реформи", створеної у липні 2014 року. Думчев – голова наглядової ради банку "Преміум", на парламентських виборах 2014 року балотувався по списку "Сильної України" Сергія Тигіпка. Як повідомляють ЗМІ, окрім банку "Преміум" Думчев нібито контролює і банк "Класик".

 

За інформацією  ЗМІ, ці дві установи за часів Януковича працювали як "конвертаційні центри" для відмивання грошей.

Павло Погиба є одним з акціонерів того ж банку "Преміум" та засновником "АБ Інвестиції і розвиток", установи, що у 2008 році отримала для забудови територію ЦУМу на розі вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, яка нічого з цією будівлею зробити так і не змогла.

У 2007 році Павло Погиба був депутатом Київради від "Нашої України", а його брат, Олександр, потрапив до Солом`янської райради.

"Нові обличчя" – цю партію очолює міський голова Ірпеня Володимир Карплюк, який сколотив значну частку свого капіталу на забудові у коштовній пристоличній зоні.

Утім, і самого Карплюка можна назвати "квартирним магнатом", адже згідно з його декларацією у 2013 році він придбав 4 садових будинки та 67 квартир загальною площею понад 7 тисяч квадратних метрів за майже 21 мільйон гривень.

Свого часу Карплюк був протеже скандального ректора-"регіонала" Петра Мельника. Згодом, під час парламентських виборів 2014 року, передвиборчі кампанії Карплюка та його кума екс-"регіонала" Федорука, нині міського голови Бучі, супроводжував Петро Щербина – скандальний медіа-консультант пастора Аделаджі, а наразі заступник голови партії "Нові обличчя".

 На Київщині "Нові обличчя" очолив депутат Баришівської райради Дмитро Христюк, екс-"регіонал" та прогульник сесійних засідань ради. Для підняття свого рейтингу "Нові обличчя" взяли до себе колишнього автомайданівця Сергія Кобу.

 

Голова правління партії "ДемАльянс" Василь Гацько, за часів студентства – громадський активіст, нині – депутат Київради, кандидат у мери столиці. "ДемАльянс" виріс у партію в 2011 році з молодіжної громадської організації і орієнтується на середній клас.

У вересні 2013 року члени партії ініціювали кілька походів на Межигір'я, що закінчилися арештом двох учасників акції. Під час Майдану демальянсівці стали відомими, зокрема, завдяки наліпкам "Янукович-підарешт", "Майданемо Януковича".

 

Також "ДемАльянс" відомий лежачим протестом під ГПУ, численними флешмобами. На позачергові парламентські вибори демальянсівці пішли разом із "Громадянською позицією" Гриценка, здобули результат – 3,1%.

Нині партія висувається на виборах самостійно. У режимі реального часу на своєму сайті партія звітує про фінансові надходження та витрати. Формування виборчого списку відбувалося на основі відкритої програми набору кандидатів "Команда твого міста".

Програма "ДемАльянсу" "Місто, зручне для життя" є у відкритому доступі. Втім двоє демальянсівців у чинній Київраді потрапили до списку прогульників комісій.

Голова політради партії "Сила людей" викладач-політолог Олександр Солонтай.

Спершу "Сила людей" була громадським проєвропейським рухом, учасники якого одними з перших поставили намети на Євромайдані та долучилися до створення Медичної служби Майдану.

 

Як партія зареєструвалася в серпні 2014 року, позиціонує себе як представника інтересів середнього класу.

На позачергових парламентських виборах "Сила людей" набрала 0,11%. Відзначилась тим, що опублікувала детальний фінансовий звіт надходжень та видатків виборчого фонду.

Засилля політичної реклами цих та інших партій по всій Україні традиційно збиває виборців з пантелику. Втім, аби обрати дійсно якісний склад органів місцевого самоврядування та запобігти корупції на регіональному рівні слід орієнтуватися не лише на "обгортки" лідерів партій, але й на персональний склад всього списку, вимірюваність та реалістичність їх передвиборчих програм, прозорість особистих статків кандидатів, підзвітність надходжень та витрат.

Так, це складніше та довше, але іншого шляху до відповідальної політики за участі виборців немає.

Інна Борзило, Громадський руху ЧЕСНО, ГО "Центр UA", для УП