"Борги за світло ростуть – Київ і Дніпропетровщина винні вже мільярд". Інтерв’ю з гендиректором YASNO

З вересня цього року українська енергосистема зазнала близько двох тисяч масованих ракетно-дронових атак, майже чверть з них були цілеспрямованими ударами по об'єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. Росія методично намагається занурити країну в темряву, б'є по теплових і гідростанціях, трансформаторних підстанціях, диспетчерських, створюючи ефект накопичення руйнувань.

Під ударами знову опинилися й об'єкти, пов'язані з атомною генерацією – українські АЕС змушені знижувати потужність, щоб зменшити ризики для всієї енергосистеми. Кремль цілить у підстанції, які передають електроенергію з атомних станцій у мережу, намагаючись погасити близько 60% українського виробництва світла. Попри те що нові масовані атаки не досягають стратегічної мети ворога, шкода для системи є відчутною. Один із викликів – дефіцит малих трансформаторів, критично важливих для розподілу електроенергії.

На цьому тлі премʼєр-міністерка Юлія Свириденко доручила переглянути переліки об'єктів критичної інфраструктури. За результатами вдалося вивільнити понад 800 мегават електроенергії. Це рішення подається як управлінський успіх у надзвичайних умовах. Але воно неминуче породжує запитання: виходить, що весь цей час майже гігават електроенергії безперебійно постачався об'єктам, які не були критично важливими для виживання країни?

У цих умовах роль постачальників електроенергії, їхніх рішень, комунікації з клієнтами та стратегій виживання системи стає ключовою. Про те, як працює енергетика під постійним вогнем, що чекає споживачів цієї зими і які рішення залишаються на столі, – говоримо з генеральним директором компанії YASNO Сергієм Коваленком.

Тетяна Даниленко, УП