Яким було літо можливостей на фронті – репортаж УП з позицій мідлстрайків та HIMARS

У літо 2026 року, яке якраз добігає кінця, українська армія зайшла дещо сильнішою, ніж рік – два тому. І на це було кілька причин.

По-перше, Сили оборони провели превентивну наступальну операцію на Гуляйпільському та Олександрівському напрямках, що убезпечило одразу дві області від просування противника.

Про це УП нещодавно детально розповідала у своїй публікації.

По-друге, цієї весни Сили оборони, зокрема завдяки зусиллям колишнього міністра оборони Михайла Федорова, вибороли собі перевагу у противника в дронах класу мідлстрайк.

Це легкі дрони-камікадзе, що летять на 30–200 кілометрів і переважно застосовуються для обрізання ворожої логістики. Таким чином росіяни втрачають можливість вільно пересуватися по ключових дорогах, підвозити собі поповнення, боєприпаси та пальне (останнє – особливо дієво в комбінації з діпстрайками по російських нафтопереробних заводах).

Це перше перехоплення ініціативи Силами оборони в росіян за довгий час.

Спойлер: невдовзі УП розповість, як два штурмові полки поєднали свою перевагу над противником у мідлстрайках з наступальними операціями та що з цього вийшло.

По-третє, корпусна реформа, яка стартувала півтора року тому з ініціативи колишнього головкома Олександра Сирського та, наскільки відомо УП, за підтримки радника голови ОП Павла Паліси, почала давати все більше плодів.

До збирання корпусних бригад в одну ефективну смугу відповідальності – про що УП нещодавно розповідала на прикладі 1-го корпусу Нацгвардії "Азов", додалося розгортання нових, саме корпусних, підрозділів.

У кожному корпусі, з яким тримає зв'язок УП, був розгорнутий та масштабований батальйон безпілотних систем та артилерійська бригада.

Що це змінює?

Раніше, коли управління фронтом перебувало в руках оперативно-тактичних (ОТУ) та оперативно-стратегічних угруповань військ (ОСУВ), командири механізованих бригад жалілися УП, що вони не бачать сенсу в існуванні ОТУ-ОСУВ – "бо вони нам нічим не помагають".

І це абсолютно раціональна претензія, яка цивільною мовою означає таке: нащо наді мною стоїть керівник, який розказує, що мені робити, і в той же час не має жодного інструменту, щоб мені допомогти. Ідеться про додаткових солдатів, снаряди, дрони тощо.

Перехід на корпусну систему дав "старшому начальнику" ті самі інструменти, зокрема батальйони безпілотних систем (БПС) та артилерійські бригади.

Найсильніші корпусні батальйони БПС, за рішенням оборони та Генштабу, отримали у своє розпорядження мідлстрайки, а артилерійські бригади – американське РСЗВ HIMARS 227-го калібру.

Усі ці чинники в комплексі – особливо перевагу України в мідлстрайках – УП обережно називає "літом можливостей" української армії. Щоб побачити, як воно виглядає на полі бою, ми поїхали на тиждень до 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ.

Дивіться у новому репортажі УП, як десантники застосовують мідлстрайки, чи справді вони мають відчутний вплив на поле бою та скільки ще вони будуть ефективними – враховуючи, що противник постійно шукає протидію (і "вікно можливостей, на жаль, близьке до свого завершення).

Також у цьому репортажі ви побачите роботу американської установки HIMARS – яку Україна отримала ще в 2022 році, але яка весь цей час була недоступна для журналістів.

Ольга Кириленко, Тимур Хачуєв, УП