Безперервна тривога. Як Росія змінила тактику дронових атак і чому дедалі більше переходить на реактивні БПЛА

Росія протягом літа не припиняла тероризувати Україну масованими атаками, лише нарощуючи їхню інтенсивність. До крилатих і балістичних ракет, "Шахедів", КАБів та "Бандеролів" масово додалися реактивні ударні БПЛА сімейства "Герань". І кількість цих дронів щоразу тільки зростає у зведеннях Повітряних сил.

За даними західних ЗМІ, ворог готується до ще більшого посилення масованих атак по Києву та інших регіонах. Плани щодо продовження терору також лунали відкрито з Держдуми Росії – віцеспікер Петро Толстой закликав бомбити українські міста, щоб змусити українців здатися. Після цієї заяви в Міноборони РФ наголосили, що готуються атакувати українську енергетику.

Яку зброю Росія планує використовувати найбільше, чи є в України протидія та чого чекати з настанням холодного періоду – читайте у новому форматі "УП. Коротко".

Тактика атак змінюється

Ще 2025 року основна тактика далекобійних ударів Росії полягала в тому, щоб масово атакувати всю Україну одночасно балістикою, крилатими ракетами та дронами. Зараз ворог напрацьовує нову методику, тому останні 2 місяці простежується інший сценарій:

1. Нечасто – масовані комбіновані атаки із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також реактивних дронів. Одним із головних напрямків таких ударів останнім часом є Київщина.
2. Регулярні локальні атаки по Києву та Київщині – переважно із застосуванням великої кількості реактивних БпЛА.
3. Велика концентрація на Одещині, яку Росія атакує з тактичної авіації та реактивними безпілотниками.

За липень 2026 року Повітряні сили ЗСУ звітували про збиття понад 5300 повітряних цілей. У червні кількість перехоплень була орієнтовно такою ж, але характер атак відрізнявся. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у коментарі УП сказав, що Росія з кожним місяцем робить серйозніший акцент на реактивні БПЛА.

Пряма мова Ігната: "У липні було уп'ятеро більше реактивних дронів, ніж у червні. Така тенденція. Вочевидь, що за серпень (у статистиці – УП) теж їх буде не менше, ніж було у липні​​".

Росія запускає швидкісні дрони одразу із заводу, заявив позаштатний радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов. За його даними, за останній місяць кількість цих БПЛА зросла щонайменше на 67% – із приблизно 1500 до понад 2500.

Новим елементом атак стають також "Бандеролі" – це тип озброєння з турбореактивним двигуном, його ще називають "ракета-дрон". "Бандеролі" запускають з ударно-розвідувального БПЛА "Оріон" та ударних гелікоптерів. Ігнат не виключає, що незабаром ворожа тактична авіація теж буде використовувати ці БПЛА.

Авіаексперт Анатолій Храпчинський у коментарі УП пояснив, що збільшення реактивних безпілотників і комбінованих дронів-ракет – це крок Росії, який був цілком прогнозованим. Вони давно намагаються зменшити залежність від дороговартісного ракетного озброєння, тому замінюють його значно дешевшою, але масовою та швидкісною зброєю.

Чим реактивні дрони відрізняються від звичайних

Головною відмінністю між цими БПЛА є швидкість, яка змінює "правила гри":

• звичайні "Шахеди" – 150–170 кілометрів на годину;
• реактивні дрони – приблизно 400–500 кілометрів на годину;
• "Бандеролі" – до 600 кілометрів на годину.

За словами авіаексперта Храпчинського, наслідки удару звичайного БПЛА та реактивного фактично схожі, адже маса бойової частини в них однакова. Втім, швидкість руху може дещо впливати на руйнівну силу.

Пряма мова Храпчинського: "Реактивний дрон через високу швидкість має значно більшу кінетичну енергію. Це посилює пробивну дію під час ураження будівель. Також залишки авіаційного гасу спричиняють масштабніший і високотемпературніший термічний ефект".

Наразі рано говорити про запаси реактивних дронів у ворога, адже Росія перебуває лише на етапі розгортання виробництва. За собівартістю швидкісні дрони помітно дорожчі за поршневі "Шахеди" через вищу ціну двигуна, пояснив Храпчинський. Проте виробництво реактивних дронів все одно обходиться Росії дешевше за повноцінні крилаті ракети тактичного чи стратегічного класу.

Головний фактор, який може стримувати Росію у виробництві таких дронів – майже повна залежність від зовнішніх поставок, зокрема з Китаю. За словами авіаексперта, йдеться насамперед про жаростійкі конструкційні матеріали та електроніку для систем керування.

Росія також залежить від поставок компактних малогабаритних турбореактивних двигунів – переважно китайського виробництва або завезених через "сірий" імпорт.

Нарощуючи кількість реактивних дронів, росіяни зменшують відсоток застосування звичайних "Шахедів". Це говорить про те, що ворог розуміє слабке місце України – проблему зі збиттям швидкісних БПЛА.

Як пояснили УП в Повітряних силах, проти звичайних "Шахедів" ефективно працюють українські дрони-перехоплювачі, мобільні вогневі групи, РЕБи, тож майже 90% бензинових дронів вдається збивати.

Водночас проти реактивних Україна застосовує лише авіацію та наземну ППО. Параметри польоту цих БПЛА близькі до крилатих ракет, тому й засоби перехоплень обходяться значно дорожче. Нагадаємо, що наразі Україні критично не вистачає ракет-перехоплювачів до систем Patriot.

Зараз наша держава активно працює над пошуком ефективної протидії російським реактивним безпілотникам. 30 серпня міністр оборони Євгеній Хмара заявив, що вже чотири потенційні перехоплювачі пройшли польові випробування і можуть збивати швидкісні дрони. Пріоритет станом на зараз – завершити відповідні рішення та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

Куди можуть долітати швидкісні БПЛА

Офіційно невідомо, яка максимальна дальність реактивних дронів. Однак практика показує, що вони можуть долати відстані до 1000 кілометрів. Наприклад, 18 серпня швидкісний БПЛА вперше долетів до Рівненщини, здолавши зо 900 кілометрів від окупованого Криму. А вже 28 серпня радари фіксували реактивний безпілотник на Волині. Дрон подолав відстань приблизно 960 кілометрів.

Храпчинський пояснив, що росіяни можуть суттєво нарощувати радіус польоту – зменшуючи масу бойової частини, а також змінивши паливний баланс.

У такий спосіб їм вдаватиметься діставати глибші тилові райони заходу України, але точність ураження може сильно похитнутися, пояснив у коментарі УП Вадим Глушко, засновник OSINT-спільноти "Кіберборошно".

Пряма мова Глушка: "Коли дрони літають над логістичними маршрутами Київ – Житомир і знищують АЗС, це відбувається на керуванні. Удари по Заходу України не можуть бути керованими. Але факт є: реактивні БПЛА здатні туди долетіти, і в планах Росії є атаки на одне з міст Заходу України".

Дрони запускають невеликими хвилями

Тактика терору дещо відрізняється від попередніх місяців. Якщо раніше росіяни накопичували озброєння, а потім запускали усе одразу, то зараз атаки розтягують протягом доби, тримаючи українців у напрузі постійно. Наприклад, 27 серпня в столиці зафіксували абсолютний антирекорд від 1 березня 2022 року – за добу було оголошено 13 повітряних тривог.

Реактивні дрони часто летять хвилями – по 4–5 БПЛА. І лише коли Повітряні сили України відбивають цю атаку, росіяни запускають наступну партію.

За словами авіаексперта, зміну тактики можна пояснити можливостями Росії – кількість пускових установок обмежена. Також може бракувати часу для повторного заряджання та введення польотних завдань. Однак є й інша сторона цієї стратегії.

Пряма мова Храпчинського: "Росія створює безперервний тиск на нашу оборону (якщо запускають дрони невеликими партіями – УП). Винищувальна авіація втягується у виснажливий конвеєр: зліт, перехоплення швидкісної цілі, посадка, дозаправка та переспорядження. Це стрімко зношує ресурс літаків, а наземні зенітні комплекси перебувають у режимі напруги.

Росіяни розраховують на банальний людський фактор втоми операторів".

Оновлена балістика "Іскандер-1000"

Окрім дронів, Росія робить велику ставку на балістичні ракети, зі збиванням яких в України також є проблеми через дефіцит ракет-перехоплювачів.

Як повідомило Головне управління розвідки Міноборони, влітку 2026 року Росія вперше випустила по столиці оновлену балістичну ракету "Іскандер-1000".

Позначка в назві "1000" більше лякає, ніж є реальною, сказав Храпчинський. Він називає цю цифру лише "проєктною стелею та метою" російського ОПК. Насправді ж реальні технічні дані "Іскандер-1000" показують дальність у межах 550 кілометрів.

Пряма мова Храпчинського: "Вони прагнуть досягти більшої дальності (1000 кілометрів – УП). Для цього використовують більш енергоємне тверде паливо, оптимізують двигун та суттєво зменшують масу бойової частини – орієнтовно до 300–350 кілограмів.

Головна відмінність цієї модифікації від звичних "Іскандерів" полягає у зміні балістичного профілю та паливного балансу".

Насправді росіяни модифікують ці ракети, бо мають стратегічну мету – Росія намагається максимально наростити дальність, щоб відсунути свої дефіцитні пускові установки якнайглибше від українського кордону, вважає Храпчинський.

Росіяни зараз усвідомлюють, що українські далекобійні спроможності масштабуються. Немає проблем в України й із засобами розвідки, тому російські позиції поблизу лінії фронту стають пріоритетними і надзвичайно вразливими цілями для ударів.

***

Безумовно, останні російські атаки та дані української розвідки показують, що росіяни працюють над масштабним виробництвом балістики і реактивних дронів. Однак із настанням холодного періоду ворог не робитиме виняткової ставки на один вид озброєння, наголошує Храпчинський. Навпаки, Росія вибудовує складну синергію, у якій кожен засіб ураження матиме свою мету.

"Класичні поршневі дрони та дешеві приманки перевантажують наші радіолокаційні засоби виявлення й виснажують мобільні вогневі групи. Реактивні БПЛА скорочують час на реакцію та змушують підіймати винищувальну авіацію, а також залучати ЗРК середньої дальності. Балістика намагається завдати ударів у моменти найвищої напруги системи.

Це чітко прорахована ешелонована тактика, де кожна хвиля має своє функціональне завдання", – підсумував Храпчинський.

Україна вже готується до нових викликів, які можуть принести російські атаки восени. Через часті сповіщення про небезпеку вже зараз страждає економіка України, адже бізнес фактично зупиняє свою роботу. Якщо атаки з настанням холодів все ж посиляться – ситуація ще більше ускладниться. Тому прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд вже готує зміни щодо роботи установ і транспорту під час тривог, щоби країна адаптувалась до нової реальності.

Тетяна Кривішин, УП