Для безпеки, але чи безпечно? Що не так із перекриттям мостів у Києві під час тривог

Тетяна Кривішин - 2 вересня, 16:29

Росія тероризує Київ атаками, щоразу збільшуючи кількість тривог на добу – це вдається завдяки реактивним дронам, які ворог запускає періодично малими партіями. Тим часом кияни останніми тижнями думають не лише про укриття, а й про те, як дістатися на інший берег Дніпра. Під час загрози з повітря у місті перекривають частину руху на мостах, а також частково зупиняють роботу метрополітену. Відтак столиця фактично залишається без нормального сполучення обох берегів.

За даними, які були опубліковані ще до повномасштабного вторгнення, майже 40% населення Києва проживало на лівому березі, а 80% робочих місць були на правому. Мости у столиці не розраховані на таку інтенсивність щоденного руху, тож затори утворювалися і в мирний час. У час війни ситуація ще більш ускладнилася.

Важливо, що значна частина киян не розуміють необхідності перекривати рух на мостах. Місцева влада говорила, що це роблять задля безпеки українців, однак детальнішої комунікації не було. В останній день серпня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що відбулось зібрання Ради оборони міста. На ньому одним з головних питань був перегляд організації руху мостами. Більше – жодних деталей.

УП намагалась отримати коментар від КМДА, однак нам відмовили, посилаючись на "дуже щільний графік" усіх посадовців. Інші посадовці, дотичні до Ради оборони, посилались на чутливість інформації.

Тож що не так з транспортною системою у Києві під час війни, чи є альтернатива перекриттям мостів та чи справді рішення було ухвалене для безпеки громадян – у новому форматі "УП.Коротко".

Що відбувається з мостами?

З початку повномасштабної війни повністю перекрили Південний міст на вимогу Сил оборони – це пояснювали технологічним завданням, без публічних подробиць. Вже у 2025 році військові сказали, що основну роботу виконали, тому влада послабила обмеження.

Рада оборони Києва 12 березня 2025 року ухвалила рішення щодо руху на мостах під час тривог:

Північний міст – немає обмежень;
Міст Метро – немає обмежень;
Міст ім. Є. О. Патона – немає обмежень;
Дарницький залізничним міст – обмежена одна смуга з лівого на правий берег;
Подільський міст – обмежена одна смуга з лівого на правий берег;
Південний міст – обмежений рух повністю з правого на лівий берег.

Саме цих правил дотримується влада зараз. Тимур Ткаченко, який на момент ухвалення рішення був очільником КМВА і членом Ради оборони міста, пояснив у коментарі УП, що у 2025 році відкрили Південний міст лише в одну сторону, тому що на ньому почали ремонт.

Пряма мова Ткаченка: "Трьох років для ремонту не вистачило, поки рух був обмежений. Я не прихильник цих перекриттів, але окремі обмеження дійсно потрібні, щоб збивати ворожі цілі".

31 серпня 2026 року Рада оборони зібралась, щоб обговорити послаблення транспортних обмежень. Окрім того, що розглядають ситуацію з мостами, з допису Кличка відомо ще про такі зміни:

рух зеленою гілкою метро відкриють під час тривог;
у комендантську годину дозволять рух вантажівкам.

УП намагалась дізнатись у КМВА, якими будуть нові правила руху на мостах під час загрози атак, але у коментарі нам відмовили:

"Чекаємо напрацювання від військового командування, враховуючи необхідність дотримання безпекових заходів".

Чи справді мости перекривають для безпеки людей?

Київська влада пояснює обмеження руху на мостах безпековими протоколами, але не зовсім зрозуміло, як перекриття смуг має вберегти людей. Адже з початком тривоги під мостом утворюється величезний затор, який впливає на транспортну ситуацію в місті загалом.

Транспортний аналітик Дмитро Беспалов у коментарі УП пояснив, що приблизно три мільйони киян здійснюють 6 – 7 мільйонів переміщень щодоби.

Пряма мова Беспалова: "Коли ми зупиняємо транспортну систему, тоді потрібно, щоб в конкретному місці зупинки для людей було укриття. Звичайно, це просто неможливо. Тому якщо мости перекриваються для безпеки людей, то я боюся, що вона не досягається".

За словами Беспалова, кількість людей, які хочуть перетнути ріку, не зменшується. Натомість небезпека їхньому життю значно зростає.

Чому відкривають саме зелену гілку метро?

Проблему заторів не вирішує метро, адже його рух під час повітряних тривог також зупиняють перед виїздом на наземні ділянки. І це рішення створює величезний колапс, адже метрополітен є основним громадським транспортом у Києві.

На добу метро перевозить близько 800 тисяч пасажирів. До війни ця цифра сягала 1,5 мільйони. В найзавантаженіші періоди 1,7 мільйонів пасажирів користувалося метрополітеном.

Нове рішення Ради оборони частково має вирішити проблему, але далеко не для усіх киян, адже відкриватимуть тільки зелену гілку. Водночас червона гілка, яка є значно довшою, залишатиметься закритою.

Організація "Пасажири Києва", яку очолює Олександр Рак, ще рік тому пропонувала військовій адміністрації ідею з відкриттям зеленої гілки, КМВА підтримували ініціативу, але мерія виступала проти.

Пряма мова Рака: "Основне застереження (КМДА – УП) – це те, що по зеленій та червоній гілці є наземна частина.

Відповідно, якщо буде потрапляння на колії, треба буде евакуювати людей. Також влучання може статись безпосередньо в поїзд".

Активісти наполягали на відкритті саме зеленої гілки через те, що відкрита частина на ній – це 600 метрів. Її потяг проїжджає менш ніж за хвилину. Відповідно, ризик мінімальний.

Пряма мова Рака: "Два тижні назад я це проговорював із профільним заступником Кличка і директором департаменту транспорту. Ще тоді вони ставились до ідеї "50 на 50".

Схоже, збільшення тривалості повітряних тривог змусило владу все ж ухвалити це рішення. Транспортний аналітик Беспалов припускає, що міська адміністрація боїться запускати роботу метрополітену під час тривог не тільки через загрозу атак, а й через стан мосту Метро на червоній гілці.

Раніше Беспалов був радником міністра інфраструктури, тож з власних джерел йому відомо, що міст Метро перебуває у дуже поганому стані.

У лютому 2026 року НАН України била на сполох через те, що корозія деяких елементів на мосту Патона перевищує 50%, тож проблему треба вирішувати негайно. Тим часом Беспалов неофіційно дізнався, що на мості Метро ситуація ще гірша.

Пряма мова Беспалова: "Метро їде з обмеженням швидкості по цьому мосту. Можливо, КМДА боїться, адже є великий ризик, що міст може вийти з ладу навіть без повітряної тривоги. Можливо є побоювання, що поїзд зупиниться на мості. Евакуація людей з аварійного мосту – це дуже складна операція з великими ризиками".

Як можна вирішити проблему?

У КМДА обговорюють альтернативи, які могли б розв'язати проблему транспорту хоча б для частини населення. Один із варіантів – тимчасові автобуси з лівого на правий берег Дніпра на час частих або затяжних повітряних тривог. Вони мали б курсувати по трасі руху наземних ділянок метро.

Олександр Рак розповів, що ідею з автобусними маршрутами його організація також пропонувала адміністрації мера.

Пряма мова Рака: "Ідея була в тому, щоб в кінці дня продублювати частину маршруту червоної гілки автобусами на лівий берег. Водії, коли з'їжджають з маршруту, прямують до автобусних парків на лівому березі. У цей час вони вже не беруть пасажирів.

Можна продовжити робочу зміну, щоб вони у разі повітряної тривоги могли заїхати на станцію "Арсенальну", забрати людей та повезти на "Лісову".

Транспортний аналітик Беспалов вважає, що частово розв'язати критичну ситуацію з транспортом може класифікація повітряних тривог за певними рівнями небезпеки.

Пряма мова Беспалова: "У нас є загроза балістики – це одне. "Шахеди", МІГи – це інше. Люди все одно шукають цю інформацію в телеграм-каналах. Чому б не вести комунікацію офіційно (класифікувати тривоги за певними типами –УП)? Люди залишають транспорт і не можуть піти в укриття, бо його немає поблизу".

Проблеми з організацією громадського транспорту у Києві тягнуться вже роками, запевнив урбаніст Віталій Селик у коментарі УП. Він також вважає, що КМДА боїться брати відповідальність за пасажирів у час повітряної тривоги, тому знаходить найлегший шлях – просто зупиняти частково рух.

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення Київ взагалі заборонив проїзд наземного громадського транспорту під час загрози атаки. Це стосувалося і комунального транспорту, і приватних перевізників: автобусів, тролейбусів, трамваїв і маршруток. І лише через тиск громадських організацій рух маршрутів відновили у 2025 році.

Пряма мова Селика: "На мою думку, все пов'язано з політичним конфліктом між Офісом президента і Хрещатиком, 36 (КМДА – УП). На сьомий рік президентства ці дві будівлі ніяк не можуть знайти між собою спільну мову.

Київська міська влада остерігається, що в разі виникнення надзвичайної ситуації на кшталт потрапляння "Шахеда" в автобус з людьми – це стане приводом для того, щоб у Зеленського ввели якісь санкції проти міської влади".

***

На відміну від багатьох інших міст, протяжність київських мостів – від 1,5 до 4 кілометрів.

Якщо припустити влучання у міст та надзвичайну ситуацію на ньому – доступ екстрених служб для допомоги та евакуації людей буде дуже ускладнений. Однак, як зазначив урбаніст Селик, саме у цій складній ситуації, коли мовиться і про безпеку, і про транспортний колапс, міська влада має взяти відповідальність на себе.

"Зрозуміло, що з одного боку є питання безпеки, але з іншого – Росія руйнує не тільки життя, але й економіку. Якщо під час тривог ми всі будемо стояти в заторах, то наша економіка просто зупинеться і через деякий час почнеться страшна економічна криза.

Якраз зараз ефективний менеджмент держави і міста має бути націлений на те, щоб зберегти те, що у нас є", – підсумував Селик.

Тетяна Кривішин, УП