Дефіциту поки немає, а ціни щодня ростуть: що насправді відбувається з ліками після ударів по складах

Упаковка препарату для полегшення симптомів застуди та грипу, яка на початку серпня в аптеці коштувала 337 гривень, у новій партії вже продається за 407. Це не помилка на ціннику, не тимчасове здорожчання і не поодинокий випадок. Після атак Росії по найбільших в Україні складах ліків фармацевтична галузь переживає складні часи – тонни препаратів були знищені або сильно пошкоджені. І наслідки цього відчувають не лише виробники та дистриб'ютори фармацевтичної продукції, а й українці, які приходять в аптеку.

Однак людей турбує не лише ціна. Важливим залишається питання, чи не буде дефіциту ліків, особливо для пацієнтів, які залежні від них щодня або мають важкі хронічні хвороби. У Міністерстві охорони здоров'я, серед фармдистриб'юторів і в самих аптеках заспокоюють, що наразі здебільшого всі препарати є в наявності. Але ситуація може змінитися.

Що буде з фармацевтичним ринком в Україні, як на нього вплинули російські атаки, чи варто турбуватися про запас ліків наперед і чому в аптеках цифри на цінниках стають вищими попри заяви МОЗ і фармдистриб'юторів – читайте в новому форматі "УП. Коротко".

Як Росія нищить склади з ліками в Україні

За останні кілька місяців російські атаки знищили чи пошкодили три гуманітарні склади Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Там зберігалися медичні засоби для людей із прифронтових регіонів.

У ніч на 8 вересня дві російські балістичні ракети вдруге вдарили по складу одного з найбільших фармдистриб'юторів "Оптіма-Фарм" у Києві. Перша атака була ще восени 2025 року. Тоді обсяг знищеного товару становив приблизно 20% місячного запасу ліків усієї України.

3-го вересня під російську атаку в Бориспільському районі потрапив логістичний комплекс "Біокон" – найбільший в Україні сучасний склад ліків, який забезпечував потреби пацієнтів не менше, ніж на 3 місяці. Наразі компанія документує наслідки, але втрати від удару можуть сягати мільярдів гривень.

Як пояснили в "Біоконі" в коментарі УП, серйозно постраждали два їхні комплекси: один – новіший, інший – старіший і найбільший. На них зберігалися різні категорії лікарських засобів: від таблеток проти кашлю до дуже дорогих онкопрепаратів. І про відновлення роботи комплексу наразі також не йдеться.

Коментар представниці "Біокону": "Компанія припинила операції з приймання та відвантаження лікарських засобів на постраждалому логістичному комплексі. Сьогодні ми не готові називати терміни відновлення операцій".

На складах "Біокону" була продукція різних фармдистриб'юторів та для різних мереж аптек в Україні. Удари по своїх складах 3 вересня підтвердила компанія "Тева в Україні" та мережа "Аптека доброго дня", в яких знищено сотні тонн медикаментів.

Директор Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ Едем Адаманов у коментарі УП розповів, що на "Біоконі" зберігалися оригінальні ліки міжнародних компаній та їхні аналоги – генерики. Якщо говорити про останні, то завдяки доволі конкурентному ринку в Україні препарати з однією і тією ж діючою речовиною можуть виробляти 5–10 компаній. Якщо ж брати до уваги оригінальні ліки, то з ними складніше, бо вони не мають аналогів. Але ці ліки не дешеві, і виробники завжди зацікавлені в тому, щоб дуже швидко поповнити їхні запаси.

СЕО фармдистриб'ютора "БаДМ" Дмитро Бабенко в коментарі УП розповів, що після атаки на "Біокон" деякі компанії-виробники ліків досі не відновили свого постачання в Україну, адже з часу удару пройшло трохи більше як тиждень. Однак і сама модель постачання, найімовірніше, зазнає змін.

Пряма мова Бабенка: "Знищення основного комплексу "Біокон", де зберігалися лікарські засоби наших постачальників, переважно імпорти, призведе до зміни самої моделі постачання. Хтось підписує валютні контракти і прямі постачання, хтось розглядає інші варіанти, як саме тепер товар іноземного виробництва буде заходити в Україну. Але він вже не буде зберігатися в таких об'ємах. І якщо раніше продукція стояла на складі по 2–3 місяці, то тепер це буде працювати трохи інакше. Буде безпосередньо імпорт на дистриб'юторів і меншими партіями".

Чи загрожує аптекам дефіцит ліків

Співрозмовники, з якими говорила УП, кажуть: дефіциту лікарських препаратів немає і не мало б бути, якщо люди самі не створять штучний попит на них.

Директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов у коментарі УП наголосив, що Мінздоров'я перебуває на контакті з усіма компаніями й отримує від них конфіденційну інформацію про знищені препарати та постраждалі склади. Завдяки цьому міністерство розуміє ситуацію із забезпеченням і може звернутися до постачальників або виробників аналогічних продуктів і терміново привезти їх з інших ринків. Таким чином МОЗ контролює ситуацію з ліками, особливо життєво-необхідними, які неможливо замінити.

Пряма мова Адаманова: "Вакцина від грипу буде вчасно, інші вакцини, які є по календарю щеплень, – наявні, інсуліни – наявні. Все те, що стосується складних захворювань, таких як онкологія, гемофілія, рідкісні захворювання, там трошки інший ланцюг постачання, і все закуповується державою і лікарнями. Тому зараз глобального дефіциту немає".

Чи можливі короткі локальні перебої з постачанням ліків в окремі мережі чи регіони? Так, можливі. Директор ДЕЦ пояснює, що передбачити абсолютно все під час повномасштабної війни неможливо. Зараз в обігу є майже 12 тисяч одиниць лікарських засобів. Тому якщо якийсь препарат і випаде з продажу на 2–3 місяці, то його, найімовірніше, можна буде замінити аналогом від іншого виробника.

Адаманов радить людям не панікувати, не створювати штучний ажіотаж і не викупляти всі потрібні ліки чи навіть про запас – "а раптом згодиться". Мережі не можуть зараз закуповувати величезні партії наперед, а працюють таким чином, що отримують товар, продають його, паралельно отримують новий тощо.

Пряма мова Адаманова: "У ситуації, коли люди починають купувати все, цей ланцюжок ламається. Наприклад, аптека розраховувала, що в неї є залишків на 3 тижні, і через 2,5 тижня буде поповнення. А тут хтось приходить і викуповує все. Таким чином штучний ажіотаж і паніка викликають проблеми в ланцюгах постачання. Я розумію, що люди переживають, у всіх різний стан, і є ті, хто залежить від лікарських засобів. Напевно, їм виправдано мати запас на один, два чи три тижні, про всяк випадок. Але скуповувати ліки на місяць, на 2–3–4 точно не потрібно зараз".

Зі словами директора ДЕЦ погоджується і СЕО "БаДМ". Бабенко пояснює, що хоч російські удари і знищили величезні склади, та все ж є аналоги втрачених ліків та інші шляхи для їхнього постачання. І в аптеках тимчасово можливий штучний дефіцит препаратів, бо пацієнти викуплять їх не на місяць вперед, а на три місяці умовно. Але він зникне, як тільки поставки відновляться за тиждень – два.

У деяких областях справді зараз росте попит на низку ліків, через що їхні запаси в аптеках скорочуються. Як наголошують в Асоціації працівників аптечної галузі (АПАУ), наявних там обсягів препаратів може вистачити лише на 2–3 тижні, а частина дистриб'юторів не може назвати точні терміни повноцінного відновлення поставок.

Фармацевтка однієї з найбільших аптечних мереж країни анонімно підтвердила в коментарі УП, що дефіциту ліків іноземних виробників практично немає, а від українського виробника надходять із перебоями.

Пряма мова фармацевтки: "Ліки для діабетиків є. Як і для інших пацієнтів, які приймають їх на постійній основі. Дефіцит в аптеці відчувається наразі на дитячому харчуванні".

За останній місяць фармацевтка не помітила масового ажіотажу в аптеці, але каже, що клієнти таки беруть упаковку ліків про запас. Особливо ті, хто приймає їх постійно. Аптека щодня отримує від різних дистриб'юторів по кілька ящиків ліків. Якщо якогось препарату немає в одній точці – його можуть передати з іншої. І загалом аптеки можуть мати на своїх складах запаси орієнтовно на місяць, але на довше – вже проблемно. Тому, за розрахунками, ліків, які є зараз, має вистачити до нових запланованих поставок.

Що буде з цінами на ліки і чи зросли вони вже

В Україні держава відстежує і контролює ціни на лікарські засоби. Директор ДЕЦ Адаманов зауважив, що це дає ефект і, за даними Держстату, ліки зараз – єдина товарна група, де вартість не зростає, а навпаки, на них відбувається дефляція.

Пряма мова Адаманова: "Це означає, що в нас контрольована ситуація з цінами на ліки. Чи може щось стати трохи дорожче через те, що перебудовується логістика? Так, може. Але це не суттєві суми".

Зі словами Адаманова погоджується і Бабенко. Він наголошує, що в Україні ринок ліків регульований, націнка на дистриб'юторські послуги і роздріб – обмежена, а самі аптеки мають шкалу максимальної націнки і не можуть змінювати ціни щодня. Вартість препарату може змінитися, лише якщо він імпортний і залежить від курсу валюти.

Однак реальна ситуація з цінами інша. Статистика не показує загального подорожчання, але це не означає, що звичайний покупець в аптеці не побачить вищий цінник. Як розповіла УП фармацевтка, в її аптеці постійно відбувається переоцінка, це стосується майже всього асортименту, а нові партії окремих препаратів уже надходять дорожчими.

За словами Адаманова, це можна пояснити тим, що є рецептурні та безрецептурні ліки. Останні не завжди життєво необхідні, на них дозволена більша націнка і вона менше регулюється. Через це пацієнти і могли відчути здорожчання.

Хто оплачує втрачені ліки і що хочуть дистриб'ютори

Усі витрати за знищені чи пошкоджені склади несуть самі власники складів, а за тонни втрачених препаратів – дистриб'ютори або мережі аптек, яким цей товар належав. Після усіх атак Росії збитки фармацевтичної галузі загалом можна оцінювати десятками мільярдів гривень.

За таких умов, як писала "Економічна правда", найбільші фармдистриб'ютори почали перемовини з виробниками, а ті компенсували їм втрати за знищену росіянами продукцію. Дмитро Бабенко з "БаДМ" каже, що угоду або меморандум про підтримку або компенсацію з ними вже підписали виробники, які мають партнерську позицію. Деякі відмовилися, деякі – досі не ухвалили рішення. Окремо він відзначив, що йдеться як про міжнародних виробників, так і про українських.

Держава наразі ніяк не страхує фармацевтичні чи логістичні компанії від ризику знищення російськими ударами. І це питання має свої підводні камені, адже від атак страждають десятки сфер в Україні. Тож якщо зробити виняток для однієї, постане питання щодо інших.

Пряма мова Адаманова: "Чи може взяти такий тягар на себе держава? Я не впевнений. Якщо сьогодні держава запровадить якісь окремі механізми (страхування або відшкодування – УП) суто на ліки, то будь-яка інша індустрія може запитати: "А чого в нас немає таких самих інструментів? Ми ж теж страждаємо!". Тому треба бути дуже обережним у держполітиці, бо держава не може взяти на себе абсолютно всі ризики всіх приватних компаній".

***

Фармацевтичний ринок і склади з ліками залишаються під прицілом Росії. Компанії зазнають величезних збитків, але це їх не зламало – вони планують відновлюватися і готові працювати далі. Щоб після атаки перебудувати логістику й відновити більш-менш регулярне та надійне постачання по всій Україні, потрібні декілька місяців. При цьому глобальної проблеми та значного дефіциту ліків українці наразі не відчувають.

Тож головним викликом найближчих місяців залишається не так імовірна відсутність препаратів, як здатність компаній швидко їх доставляти в аптеки й не допустити, щоб війна та панічний настрій людей створили дефіцит там, де зараз його немає.

Наталя Боднар, УП