Росія полює "вусатими" шахедами на ЛЕП. Чи є загроза залишитись без світла?

Напередодні зими Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі України. Тепер не лише по ТЕЦ, а й по високовольтних лініях електропередач (ЛЕП), через які українці й отримують електрику у свої домівки.

Після російських атак по електроенергії в багатьох містах і районах запроваджують аварійні відключення. Однак не завжди це означає, що в регіоні бракує енергетичної потужності. Часто причиною можуть бути саме пошкоджені лінії електропередач або їхні опори, через що передача електроенергії стає неможливою.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що станом на 9 жовтня в країні зафіксовано багато пошкоджень енергомережі та об'єктів передачі електрики, а енергетики працюють над відновленням цілодобово.

Для ефективніших ударів по своїх цілях в Україні росіяни модифікують зброю під конкретні завдання. Атаки на енергетику – не виняток. В Головному управлінні розвідки України заявили, що ворог модифікував реактивний дрон "Герань-4", який тепер має нову бойову частину, що перерізає ЛЕП кумулятивним струменем.

Також на російських дронах фіксували незвичні "вуса". Позаштатний радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов писав, що вони виконують роль звичайного механічного детонатора. Схожу думку озвучував і волонтер Сергій Стерненко: "Найімовірніше, вуса додали для замикання контакту і ініціації боєзаряду при влучанні в малогабаритні цілі на кшталт ЛЕП".

Як технічно працюють дрони при атаках на ЛЕП та електроопори, наскільки складно їх відновлювати та що варто знати про стан енергетики в Україні наразі – читайте у форматі "УП. Коротко".

Як працюють "вуса" на дронах

Проблема Росії при атаках "Шахедами" була в тому, що дрони різко гальмували перед суцільною перешкодою. Як пояснив УП авіаексперт Анатолій Храпчинський, при контакті з пружними антидроновими сітками, тросовими розтяжками чи проводами ЛЕП дрон заплутувався та не вибухав. Це дозволяло українським саперам потім знешкоджувати бойову частину.

Тож ворог почав використовувати металеві "вуса", завдяки яким дрон не просто висне в сітці над трансформатором, а гарантовано детонує та уражає обладнання ударною хвилею й уламками.

Уразити ЛЕП звичайним дроном складно, адже в польоті він може легко проскочити через тонкі або ґратчасті конструкції, не завдавши їм шкоди. З "вусами" атака відбувається точніше.

Пряма мова Храпчинського: "Дрону достатньо лише черкнути сталевий трос, високовольтний провід чи балку, аби миттєво замкнути електричне коло. Підрив відбувається впритул до елемента (об'єкта, який мав уразити дрон – УП)".

Для українських Повітряних сил "вуса" не є причиною, яка б ускладнювала процес збиття "Шахеда", запевнив Храпчинський. У ворога змінилася лише система підриву, але в повітрі – це та сама типова для нас ціль.

Вагомою допомогою в ураженні ліній електропередач є те, що росіяни вже давно інтегрують у дрони кероване наведення.

Пряма мова Храпчинського: "Раніше для перебиття ЛЕП чи руйнування опори була потрібна ювелірна точність: на високій швидкості загнати невеликий носовий підривач у балку, ширина якої – кілька десятків сантиметрів. Виносні "вуса" цю проблему знімають".

Оператору достатньо скерувати дрон у загальний силует лінії електропередач – миттєва детонація бойової частини буде гарантованою.

Стара тактика, але з новою інтенсивністю

Насправді удари по лініях електропередач – не новий план Росії. РФ намагалась це робити ще на початку повномасштабного вторгнення.

Особливо відчутними такі атаки були в Макарівському районі на Київщині. На початку березня 2022 року частина регіону залишилася без електропостачання. Українські енергетики відновлювали роботу ще тривалий час вже після деокупації території на початку квітня.

Також росіяни постійно б'ють по лініях 750 кВ "Дніпровська" та 330 кВ "Феросплавна-1", які з'єднують тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію з підконтрольною Україні територією. За даними Greenpeace Україна, з лютого 2025 року по лютий 2026 зафіксували 13 випадків пошкоджень цих ліній.

Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв у коментарі УП все ж відзначає суттєву різницю між попередніми ударами по ЛЕП та тими, які відбуваються зараз.

Пряма мова Ігнатьєва: "Раніше удари мали стратегічну, військову мету. Зараз вони мають виключно психологічний тиск, як удари по мостах – щоб відрізати лівий берег Києва від правого берега".

Є ризик, що лівий берег частково залишиться без електрики або матиме дефіцит, бо основна генерація зосереджена переважно на правому березі.

Які регіони найвразливіші?

Окрім ударів по самих підстанціях, росіяни можуть намагатись перерізати ЛЕП та пошкоджувати опори. Найвразливішими до таких атак можуть бути Київ та область, Полтавщина та Харківщина – через ближчу відстань до фронту. Також атаки припадатимуть на тилові області та підстанції, які живлять цілі регіони.

Пряма мова Ігнатьєва: "Наприклад, на Закарпатті розташована "Мукачівська-550" – це найбільша підстанція, яка відповідає за 2/3 всього імпорту електроенергії зі Словаччини й Угорщини.

Ворог вже бив по цій підстанції: була історія, коли ракета пролетіла над Буковелем – це якраз той випадок".

Також Росія неодноразово била по Бурштинській ТЕС в Івано-Франківській області та Добротвірській ТЕС на Львівщині, тож експерт прогнозує повторення атак.

Наскільки важко відновити ЛЕП

Удари по підстанціях, звісно, небезпечніші, та їхній ремонт обходиться дорожче, адже на об'єкті є обладнання, яке довго виготовляється. Замінити його при пошкодженнях можна – певний запас техніки є, але не все зберігають в Україні, з міркувань безпеки.

Щодо ліній електропередач або опор до них – є великий обсяг запасних частин для їхнього відновлення. До того ж, ремонт відбувається дуже швидко. Основний фактор, який може завадити в цьому процесі – безпекова ситуація.

Пряма мова Ігнатьєва: "На жаль, ворог не дає нам швидко ремонтувати (енергетичні об'єкти – УП) через постійні тривоги. Навіть жовтий рівень тривоги не дозволяє ремонтним бригадам виходити на роботи через безпекову ситуацію.

Простіше кажучи, ворог не дасть нам можливості відремонтувати все у визначені терміни і так, щоб ми мали стабільне електропостачання для цієї зими".

Чи вистачає Україні енергетики

Енергетичний експерт стверджує: зараз Україні вистачає електроенергії, частково це питання покривається завдяки імпорту. Тож проблема не в дефіциті, а в тому, що навіть за наявності електричної енергії її неможливо в повному обсязі розподілити по областях.

Пряма мова Ігнатьєва: "Ситуація буде ускладнюватися завдяки дронам, які оснащені так званими "вусиками" для перерізання ліній електропередач. Ми вже бачили такий сценарій, коли ворог намагався вдарити по опорі над Дніпром – це інтерконектор (фізичне з'єднання – УП) із передачі електричної енергії з правого берега Києва на лівий".

Чи розділить Росія Київ енергетично?

Існує ризик того, що столиця через удари енергетично поділиться на дві частини: лівий або правий берег Києва може залишитись без електроенергії, вважає експерт. І йдеться не лише про загрозу для ЛЕП та підстанцій. Наприклад, удари по мостах, які посилюються останніми тижнями, можуть не тільки перебити логістику для транспорту, а й пошкодити трубопроводи для опалення.

Також з власних джерел Ігнатьєву відомо, що ворог буде намагатися максимально бити по лініях електропередач, які з'єднуються саме із Рівненською атомною електростанцією – це найбільший енергопостачальний об'єкт для Києва.

Під ударом будуть також відкриті електричні розподільчі підстанції, які з'єднують АЕС з енергосистемою і які розташовані на площі десятків гектарів. В такий спосіб, за даними міністра енергетики Дениса Шмигаля, Росія хоче змусити зупинитися три діючі атомні електростанції України:

• Рівненська АЕС;
• Хмельницька АЕС;
• Південноукраїнська АЕС.

Пряма мова Ігнатьєва: "Їх (розподільчі пристрої – УП) фізично неможливо захистити, накрити сітками або залити бетоном, тому ворог якраз може цим користуватися, відрізаючи атомні станції від нашої об'єднаної енергосистеми".

Доказом того, що Росія планує масово бити по ЛЕП, тим самим розділивши українську енергосистему, є риторика на проросійських ресурсах. Вони поширювали повідомлення про нібито неминучий енергетичний колапс в Україні взимку, мовляв, наша енергетична інфраструктура не здатна захиститися від таких атак. За підрахунками УП, протягом вересня та початку жовтня такі дописи набрали понад 1,4 мільйона переглядів.

***

Росія спеціально модифікувала зброю для ураження саме ЛЕП, електроопор, розподільчих станцій та трансформаторів. Це показує пріоритет ворога: посилюватимуться удари по об'єктах з пасивним інженерним захистом, які не менш важливі для забезпечення українців електроенергією, ніж АЕС.

Наскільки ситуація буде стабільною – багато залежатиме від роботи Повітряних сил, які збиватимуть російські дрони, та від того, наскільки швидко енергетики зможуть відновлювати пошкоджені об'єкти. Адже що менше дронів досягатимуть цілей і що швидше ремонтуватимуть мережі, то меншими будуть наслідки російських атак для українців.

Тетяна Кривішин, Наталя Боднар, УП