Рік Шухевича на Львівщині: подробиці нового скандалу у відносинах України і Польщі
Відносини України та Польщі ніколи не були простими, а 2026 рік додав нової напруги.
У травні суперечку розпалив указ президента Зеленського, коли він присвоїв одному з підрозділів ССО почесну назву "імені Героїв УПА". У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла, а той повернув нагороду "Новою поштою". Згодом пристрасті вщухли, але 20 жовтня конфлікт спалахнув знову.
Приводом стало рішення Львівської облради оголосити в області 2027-й – роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича.
Польща відреагувала одразу. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що рішення шкодить відносинам двох країн. Прем'єр Дональд Туск сказав, що такий крок грає на руку ворогам України. МЗС України наголосило: позиція однієї обласної ради не відображає позиції держави.
Чому депутати ухвалили це рішення саме зараз і чим воно може обернутися для відносин із Польщею, розбираємося далі у новому форматі УП.Коротко.
Як депутати за хвилину проголосували за рік УПА і Шухевича
20 жовтня 2026 року депутати Львівської облради голосували за десятки постанов поспіль і в цілому, без особливих обговорень та роздумів. Між цими рішеннями проголосували і за те, аби 2027 рік проголосити роком на честь Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича.
"Обід минув, піти на перерву депутати не можуть, повітряна тривога закінчилася і був відбій. Треба повертатися на сесію. І от вони почали голосувати за всі дрібні питання поспіль, одразу в цілому. Десь 30–40 питань на автоматі проголосували – зміни до рішень, передачу авто військовим, про генератори і т.д. І між цими питаннями автоматом проголосували за рік УПА і Шухевича. І ніхто не думав про наслідки", – розповідає джерело УП у Львівській облраді.
Як видно з онлайн-трансляції засідання облради, за постанову про вшанування командувача Української повстанської армії та її вояків проголосували 52 депутати з 55, Ольжича – 49 з 54. На прийняття рішень про УПА і Шухевича пішло 45 секунд. Підтримали представники різних фракцій (зокрема в облраді є 9 депутатів від "Слуги народу"). "Проти" не голосував ніхто, а хто саме натиснув "за", невідомо: результати поіменного голосування не оприлюднили.
Вже під час розгляду наступного питання про вшанування поета і діяча ОУН Олега Ольжича один із депутатів запитав ініціатора рішення, голову комісії з питань культури, інформполітики та промоції і члена партії "ЄС" Святослава Шеремету, "чому ми за це голосуємо і що це дає", і одразу додав, що облрада його, звісно ж, підтримає. Шеремета у відповідь пояснив, що у 2027 році будуть ювілейні дати щодо УПА, Шухевича та Ольжича (85 років від створення УПА, 120 років від народження Романа Шухевича та Олега Ольжича), відповідно на Львівщині можна буде провести масштабні заходи, які не встигли зробити в 2022 році через початок повномасштабної війни. У результаті за кілька хвилин коротких обговорень депутати проголосували в цілому і за рішення про вшанування поета.
Загалом Львівській облраді знадобилося менше 5 хвилин на ці три рішення, під час яких депутати розмовляли між собою, зависали в телефонах, а частина з них машинально натискали кнопки.
Шеремета у спілкуванні з "Українською правдою" нагадав, що проголошення року імені Шухевича відбувається не вперше і не тільки на Львівщині. У 2007 та 2017 роках в області вже проводили масштабні заходи, присвячені 100 та 110 річниці народження командувача УПА.
"Нічого нового немає, ми просто робимо те, що завжди робили. Традиційно протягом 35 років незалежності Львівщина та Україна вшановували Українську повстанську армію і Романа Шухевича. І знову плануємо вшановувати їх в наступному році. Тому для мене дуже дивна реакція наших друзів, сусідів за кордоном, урядовців і політиків, чому в них це викликало таку хвилю емоцій, – розповідає Шеремета.
Депутат додає, що проєкт рішення був на сайті Львівської обласної ради ще влітку і його мали розглянути 7 липня на сесії. Але з огляду на те, що рішення не доходило до порядку денного, його розглянули лише зараз.
За словами Шеремети, консультацій напередодні ухвалення рішення не було. Він переконаний, що на Львівщині переважна більшість людей одностайно підтримують УПА та Шухевича, тому жодні обговорення не були потрібні.
Однак це пояснення не враховує аргумент, чому під час ухвалення рішення львівські депутати не взяли до уваги політичний контекст у час війни, що призвело до нової хвилі скандалу у відносинах України та Польщі.
Після прийняття рішення, як додає Шеремета, ніхто з представників центральної влади, Офісу президента чи МЗС з ним також не комунікував.
УП також надіслала запит в.о. голови Львівської обласної ради Юрію Холоду, щоб дізнатись, які можуть бути подальші дії Львівської облради, що буде з рішенням, чи підпише він його та чи спілкувався хтось з ними із чиновників на Банковій. На момент виходу публікації відповіді ми не отримали.
"Право на своїх героїв" проти "політичної мудрості"
Шеремета, мотивуючи свої дії, стверджує, що кожна держава та нація мають право на власну історію, героїв і те, як їх вшановувати.
"Це неправильно, коли хтось ззовні вказує, як нам ставитися до історичних подій: кого вважати героєм, а кого ні, кого вшановувати, а кого ні – і що нам потрібно відмовлятися від частини своєї історії...
Попри стосунки Києва (з Варшавою – УП) через війну, я думаю, що і в Польщі це повинні розуміти", – каже він.
Депутат нагадує, що сама Польща на місцевому і на загальнодержавному рівнях вшановує своїх воїнів, які були в Армії Крайовій та інших збройних формуваннях, які масово вбивали українців. Зокрема, у жовтні українська експедиція виявила на православному кладовищі в селі Ласків у Люблінському воєводстві близько 30 останків загиблих українців. Це мешканці села, вбиті 10 березня 1944 року під час нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських. Тоді загинули понад 300 людей. Наступним етапом українські фахівці планують провести ексгумацію і перепоховати загиблих.
"У Грубешові є вулиця Станіслава Басая, який керував вбивствами українців у навколишніх селах, а на школі – його мурал. Нам таке не подобається, але ми не вказуємо полякам, чи має він там бути. Ми повинні взаємно чути і поважати думку один одного", – пояснює він.
Польський історик та директор Державного Центру імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський у коментарі УП називає рішення Львівської облради шкідливим. Він вважає, що в Україні є група людей, для яких вшанування діячів ОУН і УПА – принципове питання.
"Вони абсолютно нехтують практичними наслідками таких дій для польсько-українських відносин, вважаючи, що кожен народ має право шанувати власних героїв, а іноземці не повинні втручатися", – пояснює він свою позицію.
На думку історика, той факт, що польські політики так миттєво відреагували, демонструє, наскільки величезним був кризовий потенціал цієї ситуації.
"З Офісу Президента України швидко надійшли чіткі сигнали: Київ не має з цим нічого спільного і, по суті, засуджує це рішення. Це свідчить про те, що влада зробила правильні висновки з кризи, яка розпочалася наприкінці травня", – додає Лукаш Адамський.
Він вважає, що якщо подібні "інциденти" повторюватимуться, то стримувати антиукраїнські настрої в Польщі стане важче.
Адамський пояснює, що поляки відчувають обов'язок допомагати Україні, але водночас бачать, як у країні, якій вони допомагають, публічно вшановують людину, відповідальну, на його думку, за смерть десятків тисяч поляків. Ідеться про те, що Шухевич начебто схвалив Волинську трагедію 1943 року і наказав повторити її у Східній Галичині.
Щоб зняти напругу, історик радить провести серйозну політичну роботу з ініціаторами рішення. На його думку, їм варто пояснити, що добробут і майбутнє України зараз не залежать від того, чи будуть Бандера та інші діячі їхніми кумирами.
"Врахування позиції сусіднього і близького до українців народу – це не замах на суверенітет, а політична мудрість", – підсумовує Адамський.
***
Співрозмовник УП в Офісі президента називає ситуацію катастрофою.
"Україна виглядає неадекватно. Ми тільки залагодили попередню кризу – і тут таке. Всі знали, що цього робити не можна, голова області знав про це особисто. Але погоня за дешевим одноденним хайпом взяла гору. Наслідки вже є, і вони тільки зростатимуть", – каже він.
Перші практичні наслідки вже з'явилися. Наступного дня після голосування Польща заборонила в'їзд у Шенгенську зону самому Святославу Шереметі, який ініціював "рік УПА і Шухевича".
Джерело УП також повідомило, що через це рішення під загрозою опинився черговий пакет військової допомоги від Польщі. У польському Міноборони цю інформацію заперечили.
Поки що голосування облради не обернулося відкритою кризою, як навесні. Офіційний Київ швидко від нього відмежувався, а Варшава відповіла персонально ініціатору, а не Україні загалом. Однак кожен такий епізод підточує довіру поляків, а на ній тримається роль Польщі як головного хабу допомоги Україні. Водночас найближчим тестом для обох сторін може стати ексгумація українців, убитих у Ласкові 1944 року: те, як вона пройде, покаже, чи здатні Київ і Варшава говорити про спільне минуле і обопільні проблеми без нових скандалів.
Наталя Боднар, Анастасія Зазуляк, Володимир Фомічов