Тил, у якому більше немає спокою. Як російські атаки змінюють життя західних міст України

"Було кілька ночей, коли я не спала до 6 ранку. А тоді я нарешті змогла заснути і раптом почула вибух – місто впало у блекаут за секунду", – розповідає УП жителька Луцька Олександра Садова.

Для мешканців прифронтових регіонів вибухи та блекаути вже щоденна реальність – вони змушені поєднувати звичне життя з постійними тривогами. Захід України, який тривалий час вважали відносно безпечним тилом, восени 2026 року також зіткнувся з новими загрозами.

Реактивні дрони змінили "правила гри", вони долітають до західного регіону значно швидше за звичайні "Шахеди". Ба більше, росіяни запускають їх маленькими партіями, через що інколи в містах сирени лунають понад 10 разів на добу.

Росіянам допомагають ретранслятори в Білорусі, розташовані зовсім поруч із північно-західними областями України. Саме вони додають сигналу ворожим БПЛА, завдяки чому окупантам вдається тероризувати найвіддаленіші від фронту українські регіони. Наприклад, лише за останні 2 тижні понад 200 російських безпілотників атакували Рівненщину.

Західні міста, до яких масово переїжджали українці з інших регіонів у пошуках безпеки, самі опиняються під дедалі більшою загрозою. Повітряні тривоги переривають сон, роботу й навчання, впливають на рух транспорту, роботу лікарень і закладів культури.

"Українська правда" звернулась до колег з регіонів з метою зрозуміти, наскільки сильно змінилося життя на заході України в різних сферах. З інформацією допомогли редактори тернопільського видання "20 хвилин", львівського NGL.media, івано-франківської Galka.if.ua, чернівецького С4, рівненської "Четвертої влади", хмельницької "Лінзи" та луцького Misto.Media.

Бізнес

За період 15–24 жовтня щодоби в Луцьку оголошували повітряну тривогу понад 10 разів, тож підприємствам доводиться пристосовуватись до нових реалій роботи. Малий бізнес при жовтому рівні загрози продовжує працювати, але працівники постійно моніторять рух російських БпЛА – якщо дрон наближається до міста, магазини закривають і люди переходять в укриття.

Після посилення атак зросла і кількість влучань по місту. Пожежі охопили складські приміщення книгарні "Дім книги" та продуктову базу "Єврогурт" – там загинули 6 людей.

Через один із таких ударів також був пошкоджений і зупинив роботу німецький завод Kromberg & Schubert, що розташований поблизу Луцька. Компанія виробляла електричні бортові кабельні системи для провідних світових автомобільних брендів: Volkswagen, Audi, BMW, Mercedes-Benz, Skoda, MAN, Porsche.

У ті ж дні, 16–19 жовтня, в Рівному відчули найбільші обстріли за весь час війни. Якщо в попередні роки росіяни били зазвичай по критичній інфраструктурі міста, то тепер потерпає бізнес, заводи, торгові площі та різні виробництва.

Попри нові реалії, підприємці міста наразі не змінюють правил роботи. Багато магазинів мають свої генератори, тож відключення світла не є критичною проблемою. При вході в супермаркети вже давно висять оголошення з адресою найближчого сховища. Деякі великі торгові мережі зачиняються після оголошення загрози, водночас менші магазини та ринки ігнорують жовтий рівень тривоги.

Львівський бізнес за роки війни вже став гнучким та адаптувався до атак, які періодично посилюються. Тим паче, що Львів є одним із тих міст, куди якраз переїжджають підприємці з небезпечніших регіонів. І це видно не лише на рівні міста, а й області, де фіксують зростання податків до місцевих бюджетів на чверть у 2026 році.

У Хмельницькому часті тривоги створюють схожі проблеми, як і в інших містах: заклади змушені постійно переривати обслуговування та зачинятися. Також у власників бізнесу зменшується дохід – деякі містяни через загрозу уникають відвідування кафе та ресторанів, адже побоюються за власну безпеку. Особливо, якщо поблизу немає надійного укриття.

Чернівецькі підприємці називають найбільшою проблемою відключення електроенергії. Через знеструмлення бізнес змушений витрачати чималі кошти на генератори та інші джерела резервного живлення.

Щодо Івано-Франківська – на щастя, ударів по місту не так багато, тож бізнес наразі змін не відчуває.

Тернопільські підприємці говорять відверто: мають сумнів, чи вдасться пережити зимовий період, адже змінився підхід до витрат у бізнесі. Генератори, зарядні станції, резервне живлення, облаштування безпечних приміщень – усе це вимагає чималих витрат. Для малого бізнесу це може бути особливо відчутно.

Торгово-розважальні центри

ТРЦ Луцька працюють у звичному режимі, але відвідувачів стало суттєво менше через побоювання ймовірних ударів Росії, як це відбулося 16 жовтня в Рівному – там ворог влучив в один із найбільших торгово-розважальних центрів "Екватор", він досі не працює. Після цього удару в різних ТРЦ Рівного до тривог почали ставитися серйозніше.

У Львові під час "жовтої" тривоги магазини й заклади в торговому центрі можуть працювати, якщо у працівників і відвідувачів є доступ до сховища. Під час "червоної" загрози роботу припиняють, а люди мають перейти в укриття – хоча насправді все відбувається дещо не так. Більшість відвідувачів просто чекають відбою біля входу в ТРЦ.

Львів'янка Вікторія Лазів 20 жовтня під час масованої атаки реактивних дронів була на вулиці, неподалік ТРЦ Victoria Gardens. Вона розповіла УП, що її здивувала реакція інших людей, коли пролунали вибухи – вони майже ніяк не реагували.

"Кожен продовжував собі йти, гуляти, купляти овочі в маленькому кіоску. Біля самого ТРЦ люди просто стояли під входом і моніторили в телефонах, куди і що летить. На вулиці дійсно було багато людей. Тоді я зрозуміла, що ми, напевно, звикли до того, що у Львові безпечно: можна не ховатися, а атаки і вибухи для багатьох людей тут лише незручність через те, що бізнес закривається", – каже Вікторія.

Така ж ситуація, до слова, з укриттями. Офіційно у Львові їх чимало, лише найпростіших підвальних приміщень понад 5 тисяч. Та здебільшого люди перечікують "жовті" тривоги там, де почули сирени. Львів'яни масово переходять у сховище вже тоді, коли є пряма дронова загроза в місті.

Торговельні центри Хмельницького, Івано-Франківська та Чернівців також припиняють роботу навіть після оголошення про загрозу. Ситуація в Чернівцях дещо відрізняється від інших міст тим, що відвідувачі досить активно продовжують ходити в торгові центри, незважаючи на більшу небезпеку.

Щодо Тернополя – якщо раніше магазини не зачинялись під час повітряних тривог, то зараз більшість просять відвідувачів перейти в укриття через дронові загрози, роботу призупиняють.

Відключення світла

У жовтні під ударом у Луцьку були 2 електропідстанції, що спричинило тотальний блекаут по всьому місту. А разом із ним – паніку серед людей. Лучанка Садова згадує, що того ранку, коли Росія влучила по об'єктах енергетики, вона була на автовокзалі: прямувала до батьків у райцентр.

"Був страшний колапс. Люди виїжджали, учнів та студентів відпустили на дистанційну форму навчання. Це був один з небагатьох разів, коли я відчувала велику метушню в Луцьку. Людям було страшно, це було видно", – розповіла Садова.

Після блекауту в місті знову запроваджували графіки відключень електроенергії, а також були перебої з водопостачанням.

У Рівному, Львові, Хмельницькому та Івано-Франківську поки немає значних проблем з електроенергією. Якщо станції й пошкоджені після атак – їх дуже швидко ремонтують.

Водночас 26 жовтня 2026 року майже 90% Чернівецької області залишилися без світла. Уламки російського безпілотника впали на енергетичний об'єкт. Внаслідок цього в місті зупинилися тролейбуси, воду подавали зі зниженим тиском, а частина світлофорів не працювала.

Проблема виникла також для місцевих ЗМІ: не працював телевізійний сигнал, тож медійники тривалий час не могли вийти в ефір.

У 2025 році Тернопільщина була серед регіонів із найбільш тривалими періодами знеструмлення. Нині ситуація також нестабільна: графіки можуть змінюватися залежно від наслідків російських атак і обмежень в енергосистемі.

Для мешканців багатоквартирних будинків ситуація складніша. Ті, хто має газові плити, можуть принаймні готувати їжу без електроенергії. Іншим доводиться шукати альтернативні рішення.

Особливо важко під час опалювального сезону мешканцям квартир з індивідуальним опаленням, адже більшість сучасних газових котлів потребують електроживлення. Якщо немає резервного джерела енергії, опалення не працює, а за тривалих відключень температура в квартирах суттєво знижується.

Зв'язок

Під час російських атак у західних містах України складається різна ситуація з мобільним покриттям та інтернет-з'єднанням.

Освіта

Школярі в Луцьку пішли на осінні канікули на 4 дні раніше – 22 жовтня замість запланованого 26 жовтня. Все через тривалу відсутність світла, води та, звісно, часті повітряні тривоги. Дитячі садки працюють у звичному режимі.

Після початку посилених обстрілів Рівного майже всі ліцеї та гімназії міста перейшли на дистанційну форму навчання. Таке рішення ухвалили, адже укриття в навчальних закладах розраховані на тимчасове переховування, а не для повноцінного навчання під час тривалих загроз.

У Львові навчання відбувається очно, але деякі школи практикують змішаний формат. За словами керівника департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрія Закалюка, 93% львівських шкіл і садочків мають власні укриття, решта користуються тими, що облаштовані поблизу.

На жаль, діти не завжди встигають добігти до сховища. В жовтні був випадок, коли учні одного з ліцеїв застали роботу ППО просто неба. Після цього інциденту дітям дозволили користуватись сусіднім паркінгом, що розташований набагато ближче до навчального закладу.

У Хмельницькому наразі не планують змінювати формат навчання на тлі посилення загроз – діти ходять у школи. Хоча батьки учнів вважають, що організувати навчальний процес під час повітряних тривог складно, тож це питання наразі обговорюють.

Щодо дистанційної форми навчання – на неї перейшли тільки заклади вищої освіти Хмельницького.

Учні Івано-Франківська, Чернівців і Тернополя також продовжують навчатись офлайн, перериваючись на походи в укриття. Ця проблема особливо відчутна для молодших школярів. Після тривалого перебування в укритті їм складніше повернутися до звичного навчального ритму. Для вчителів це також додаткове навантаження: потрібно дотримуватися програми, компенсовувати втрачений час і водночас дбати про безпеку дітей.

Транспорт

Під час повітряної тривоги транспорт у Луцьку не зупиняється. Винятком стало 16 жовтня, коли внаслідок російського удару місто занурилось у блекаут, про який ми писали вище. Тоді тролейбуси не працювали.

У Рівному, Львові, Тернополі та Чернівцях транспорт під час тривог також продовжує курсувати. Тернопільська міська влада може ухвалювати окремі рішення про тимчасове зупинення руху, якщо загроза масованої атаки є дуже високою.

Деякі львівські тролейбуси можуть певний час їздити на акумуляторах, якщо у місті буде блекаут. Також там обладнані резервним живленням світлофори.

Правила відрізняються в Івано-Франківську – громадський транспорт під час загрози зупиняється.

Медицина

Медичні заклади всіх обласних центрів оснащені генераторами на випадок знеструмлень, тож наразі проблем у цьому секторі не виникає.

Лікарні Рівного працюють під час тривог, хоча одна з поліклінік первинної медичної допомоги припиняє прийом під час загрози – розповіла УП місцева мешканка та пацієнтка.

У львівських лікарнях є резервні котли, а деякі медзаклади мають облаштовані операційні в укриттях. Наприклад, перинатальний центр уже кілька років має пологовий зал та приміщення для хірургічних втручань у сховищі.

Однак інша ситуація в поліклініках – вони припиняють роботу і обслуговування пацієнтів одразу після початку тривоги.

"Я прийшла на запис до сімейної лікарки на 11 годину, але якраз перед цим пролунала сирена, бо на місто летіли реактивні "Шахеди". У результаті тривога тривала кілька годин з короткими перервами, до лікарки я так і не потрапила. Не мала змоги чекати там половину дня. Мій запис просто згорів. Довелося йти в інший день", – каже львів'янка Вікторія Лазів.

В окремих медзакладах Чернівців встановлені сонячні панелі – завдяки цьому рішенню вдається закрити проблему для критично важливих відділень.

У разі тривалих відключень електроенергії тернопільські медзаклади можуть протягом кількох діб забезпечувати роботу операційних та реанімацій. За час повномасштабного вторгнення були випадки, коли медики не переривали операції навіть під час загрози ударів.

Культура

Попри російські атаки та постійні повітряні тривоги, культурне життя західних міст не зупиняється, хоча й зазнає відчутних втрат і змушене пристосовуватися до нових умов.

Уламки російського безпілотника 13 жовтня пошкодили в Луцьку Музей сучасного українського мистецтва Корсаків. Згоріла частина найбільшої картини у світі площею понад 2000 квадратних метрів – "Космогонія". Щодо масових культурних заходів – багато з них у Луцьку скасували. Якщо ж події камерні, то їх намагаються переносити в безпечні місця.

Інші міста вчаться пристосовуватися до режиму роботи під постійні сирени. Наприклад, Рівненський драмтеатр під час "жовтої" загрози продовжує показ вистави, але глядачів повідомляють про тривогу світловим сигналом – охочі можуть спуститися до укриття, яке є в театрі. Під час червоного рівня загрози вистава призупиняється. Такий самий алгоритм дій у Чернівецькому драмтеатрі.

У Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську та Тернополі мистецькі заходи відбуваються, але на час тривог їх можуть переривати або за можливості переносити в укриття. Також часто зміщується розклад подій: концерти та вистави іноді починаються із затримкою.

Ринок праці

Через пошкодження німецького заводу Kromberg & Schubert у Луцьку без роботи залишилися тисячі людей. Водночас у Тернополі панує кадровий дефіцит: частина працівників мобілізована, частина виїхала за кордон, а знайти їм заміну не завжди вдається. Особливо нестача людей відчувається у сферах виробництва, торгівлі та послуг.

В Івано-Франківську є сотні вакансій – пропозиції роботи є навіть у компаніях, де передбачене бронювання. 

Усі міста, які ми описуємо в тексті, об'єднує одна проблема: через масовий переїзд людей із небезпечніших регіонів зросло навантаження на місцеву інфраструктуру. Зокрема, збільшився попит на житло, що призвело до зростання цін на оренду. На це звертають увагу всі представники західних регіональних медіа, з якими спілкувалась УП.

***

Захід України не перестав бути тилом, але саме поняття цього тилу змінилося: міста вчаться жити під постійною загрозою, а їхні мешканці – пристосовуватися до нових умов.

Тетяна Кривішин, УП