Якою буде зима? Чи чекати -20° морозу і чому навіть тепла погода стане випробуванням для енергетики

Уже цього тижня Україна відчує наближення зими. За прогнозом синоптиків, 6 листопада у частині областей можливі невеликі дощі, місцями з мокрим снігом. 7-го випаде перший сніг у більшості регіонів, а температура вночі подекуди опуститься до 5 градусів морозу.

Тим часом "Укренерго" напередодні повідомило про одну з наймасштабніших атак на енергетичні об'єкти країни. Лише за добу російські війська понад 20 разів цілеспрямовано атакували енергооб'єкти, що призвело до значних пошкоджень інфраструктури та аварійних відключень у низці регіонів.

Ще у вересні міністр енергетики Денис Шмигаль попереджав про плани Росії завдавати взимку комплексних ударів по українській енергетиці та комунальній інфраструктурі. Сильні морози можуть додатково ускладнити ситуацію, збільшивши навантаження на енергосистему, яка й без того потерпає від обстрілів.

Прогнози на майбутню зиму наразі доволі оптимістичні: вона може бути теплішою за кліматичну норму. Але навіть такий сценарій не гарантує, що не буде різких похолодань на кілька днів протягом сезону.

Коли в Україні розпочнеться метеорологічна зима, чи можливі морози до -20° та як на нашу погоду може вплинути тихоокеанське явище Ель-Ніньйо – про це "Українська правда" розпитала Віру Балабух, завідувачку відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

Коли почнеться зима та наскільки сильними будуть морози?

У метеорології початок зими визначають за стійким переходом середньодобової температури через 0° у бік зниження. Залежно від регіону України це може відбуватися від першої декади листопада до першої декади грудня. Утім, перший сніг чи кілька морозних ночей ще не свідчать про стійке похолодання.

Торік метеорологічна зима в Україні настала лише 13–26 грудня, на 1–3 тижні пізніше звичних строків. У Києві вона розпочалася 24 грудня, майже на місяць пізніше за кліматичну норму. Цьогоріч, за словами кліматологині Віри Балабух, підстав очікувати раннього приходу зими також немає. Ба більше, листопад може виявитися теплішим, ніж зазвичай.

За розрахунками більшості погодних моделей, вся зима 2026–2027 років в Україні, найімовірніше, буде теплішою за норму на 1–2°. Кліматична норма – це середня температура за 30 років, а Укргідрометцентр зараз рахує її за 1991–2020 роки. Згідно з даними даними ЦГО імені Срезневського, середня температура зими в Україні за той період становила -1,9°. Тобто, якщо прогноз справдиться, цієї зими в середньому буде від -0,9° до +0,1°.

Основну роль у цьому відіграватиме надходження теплого й вологого повітря з Атлантики. Важливо розуміти, що йдеться про середню температуру за три зимові місяці, а не про погоду кожного дня. Тож навіть за такого прогнозу сильні морози цілком можливі.

"Морози до −10°C цілком реалістичні, а під час потужніших вторгнень арктичного повітря можливе зниження нічної температури до −20°C і нижче", – пояснює Балабух.

Найімовірніші такі похолодання в північних, північно-східних і східних областях, а також у високогір'ї Карпат. Та чи може температура опуститися ще нижче?

"Морози −30°C також не можна повністю виключити, проте зараз немає підстав прогнозувати їх як очікуваний сценарій. В Україні траплялися й нижчі температури, але історичні екстремуми не є прогнозом на майбутню зиму. За оцінками чисельних моделей, їхня ймовірність нижча за 10%", – зазначає кліматологиня.

Найсильніші морози в Україні зазвичай припадають на другу половину січня – першу половину лютого. Минулого сезону після досить теплого грудня прийшли сильні похолодання: у січні температура в більшості областей опускалася до -20…-25°, а в Києві зима стала найхолоднішою за останні 15 років.

Цієї зими синоптики прогнозують чергування похолодань і відлиг. Однак якщо тепле повітря з Атлантики перестане надходити до України, морозна погода здатна затриматися надовше.

Ель-Ніньйо: чи може потепління Тихого океану вплинути на українську зиму

На погоду цієї зими можуть вплинути й процеси, що відбуваються за тисячі кілометрів від України. Зокрема, йдеться про Ель-Ніньйо – природне явище, пов'язане з потеплінням вод у тропічній частині Тихого океану.

Цьогоріч Ель-Ніньйо привертає особливу увагу науковців через свою інтенсивність. За жовтневим прогнозом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), у період із листопада 2026-го до січня 2027 року середня температура поверхні води в тропічній частині Тихого океану може перевищувати кліматичну норму на 3,8°. Якщо ці оцінки справдяться, нинішнє Ель-Ніньйо може стати одним із найпотужніших за всю історію спостережень.

Але чому потепління води в Тихому океані має значення для решти світу?

Річ у тім, що океан накопичує значні обсяги тепла й постійно обмінюється ним з атмосферою. Коли температура його поверхні змінюється, це впливає на рух повітряних потоків, утворення хмар і розподіл опадів. У результаті в одних регіонах можуть посилюватися посухи та спека, а в інших – зливи й повені.

Європейська кліматична служба Copernicus у своєму сезонному прогнозі також вказує на ймовірність теплішої та вологішої за норму зими на більшій частині Європи. Водночас науковці очікують, що атмосферна циркуляція протягом сезону змінюватиметься: ближче до середини зими в полярних широтах можуть сформуватися області підвищеного тиску, які впливатимуть на погоду на півночі континенту.

Саме Ель-Ніньйо залишається одним із головних чинників цьогорічних сезонних прогнозів. Очікується, що наприкінці грудня явище досягне піку, після чого почне слабшати, хоча його вплив на кліматичну систему зберігатиметься й надалі.

Та чи означає це, що Ель-Ніньйо принесе теплішу зиму й Україні?

За словами Віри Балабух, Україна не належить до регіонів, де це явище безпосередньо визначає погоду. Його вплив на нашу територію опосередкований: зміни атмосферної циркуляції над Тихим океаном можуть позначатися на русі повітряних мас над Атлантикою та Європою. Залежно від того, як змінюються траєкторії циклонів, до України може надходити як тепле й вологе атлантичне повітря, так і холодне арктичне.

"Тому формула "Ель-Ніньйо означає теплу зиму" або, навпаки, "обов'язково принесе сильні морози" для України не працює", – пояснює кліматологиня.

Ба більше, вплив Ель-Ніньйо на європейську погоду може змінюватися навіть протягом одного сезону. На початку зими це явище може сприяти надходженню теплого атлантичного повітря, тоді як наприкінці сезону характер атмосферної циркуляції може бути іншим. Тож теплий грудень зовсім не гарантує такого самого січня чи лютого.

Немає й підстав вважати, що Ель-Ніньйо сильніше впливає на західні області України, зокрема Галичину та Карпати, ніж на схід і південь. Хоча Захід України більше відкритий до атлантичних повітряних мас, а гірський рельєф впливає на кількість опадів, це не доводить сильнішого впливу самого Ель-Ніньйо.

Показовими є зими 1997–1998 та 2015–2016 років, коли спостерігалося сильне Ель-Ніньйо. Попри однакову інтенсивність явища, температурні умови в Україні суттєво відрізнялися. Наприклад, у грудні 1997 року середня температура по країні становила −3,1°, а в грудні 2015-го – +1,7°. При цьому взимку 2015–2016 років між відносно теплими груднем і лютим був значно холодніший січень.

Отже, навіть сильне Ель-Ніньйо не може вплинути ні на м'яку зиму, ні на тривалі морози в Україні.

Чим небезпечна для України навіть тепла зима і що може змінити прогнози?

Тепліша за норму зима могла б дещо зменшити навантаження на українську енергосистему, адже під час сильних морозів споживання електроенергії зростає, зокрема через використання електричного опалення та обігрівачів. Однак і за м'якої погоди ризики для електропостачання нікуди не зникають.

Йдеться не лише про те, скільки електроенергії споживають українці. Якщо будуть сильні морози, то вони можуть ускладнювати відновлення пошкодженої інфраструктури. Як розповідав майстер однієї з високовольтних підстанцій "Укренерго", минулої зими через холод не витримувала навіть ремонтна техніка: замерзали патрубки та шланги, а підйомник не міг працювати через загусле мастило. Попри це, енергетики продовжували ремонти, зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від російських обстрілів.

Для електромереж загрозу несе і холодна зима, і тепла. Відлиги, мокрий сніг та ожеледь можуть спричиняти обледеніння й обриви проводів, пошкодження опор та інші аварії.

Минулої зими негода неодноразово залишала без електропостачання сотні населених пунктів по всій Україні. За даними "Укренерго", 9 січня, наприклад, через сильну ожеледь та обриви ліній електропередачі без світла залишилися понад тисяча населених пунктів у більшості областей. А 28 січня через налипання мокрого снігу та ожеледь були повністю або частково знеструмлені 730 населених пунктів в 11 областях. Подібні аварії через несприятливі погодні умови фіксували й у лютому.

Тож навіть якщо зима буде теплою, негода все одно може спричиняти перебої з електропостачанням. І це ще один виклик для української енергосистеми, яка продовжує потерпати від російських атак.

Зрештою, нинішні прогнози не виключають і суворішої зими.

За словами Віри Балабух, усе залежатиме від того, як рухатимуться повітряні маси над Європою та чи збережеться надходження теплого й вологого повітря з Атлантики.

Один із можливих сценаріїв – формування потужного антициклону над Скандинавією. Він перешкоджатиме надходженню теплого повітря з Атлантики, відкриваючи шлях холоду з півночі та північного сходу. Якщо така ситуація буде тривалий час, морози в Україні можуть затягнутися. Схожі атмосферні процеси вже впливали на погоду минулого сезону.

Ще один чинник – полярний вихор, система сильних вітрів, які циркулюють навколо Арктики у верхніх шарах атмосфери. За певних умов він може слабшати, зокрема через раптове стратосферне потепління – різке підвищення температури повітря високо над поверхнею Землі. Це іноді змінює атмосферну циркуляцію та підвищує ймовірність проникнення арктичного холоду в помірні широти.

Однак послаблення полярного вихору ще не означає, що сильні морози обов'язково прийдуть саме в Україну. Холодне повітря може поширитися на інші частини Європи, Азії чи Північної Америки.

Як наголошує Балабух, важливо розрізняти короткочасне похолодання та зміну характеру всієї зими. Навіть кілька днів сильних морозів не обов'язково вплинуть на середню температуру сезону настільки, щоб він виявився холоднішим за норму. Для цього похолодання мають бути тривалими, інтенсивними або неодноразово повторюватися. Однак як часто вони повторюватимуться та скільки триватимуть, поки невідомо.

***

А от чи принесе тепліша за норму зима ранню весну – наразі сказати складно. Сезонні прогнози вже дають уявлення про погоду на початку 2027 року, але точніше визначити терміни потепління синоптики зможуть лише ближче до кінця лютого.

Усе залежатиме від атмосферної циркуляції. Якщо наприкінці зими переважатиме тепле повітря з Атлантики, весна може розпочатися раніше і за кліматичною нормою настає тоді, коли середньодобова температура стійко тримається вище 0°. Натомість тривалі вторгнення арктичного холоду в лютому чи березні здатні її затримати.

Наталя Боднар, Ірина Сторожук, УП