Усі матеріали автора
Поступки без взаємності: що не так із новим історичним "компромісом" України та Польщі
Польсько-українські стосунки своєю повторюваністю часто нагадують сюжет фільму "День бабака". І мова не лише про відсутність у них якихось нових тем чи підходів, але й про те, що за нове видають те, що вже було багато разів, вдаючи, що не пам'ятають зовсім недавні заяви чи дії.
Україні потрібні герої і вона їх шанує
Політв'язні комуністичного режиму СРСР нарешті отримають пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Звільнення від "русского міра"
21 квітня президент нарешті підписав закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", ухвалений місяць тому.
Що таке деколонізація, чому вона важлива і як буде здійснюватися згідно із законом?
Росія використовує власну імперську спадщину для збереження, відновлення та посилення імперського впливу на нашу державу.
Зробимо Росію знов Московщиною?
Хтось бачить історичний реванш за привласнення північно-східними сусідами спадщини Русі. Хтось вірить: зміна назви поміняє уявлення світу про походження та сьогодення Росії.
Народження ОУН
Підготовчі процеси до створення єдиної організації завершилися на середину 1928 року. Але сам об'єднавчий з'їзд вдалося провести лише на початку наступного року. Він відбувався 28 січня - 3 лютого в одному з готелів Відня на вулиці Канта.
Про Грицака, Бандеру і труднощі перекладу
Ярослав Грицак висловив незадоволення публікацією про Бандеру у "Le Monde". Але є одне але: мені не подобається уся стаття, яка повторює тези російської пропаганди про Бандеру. Втім, я не маю претензій до того, як журналіст відтворив сказане мною.
Тімоті Снайдер і деколоніалізм
Цього тижня відбулася остання, 23 лекція курсу відомого американського історика Тімоті Снайдера "Становлення сучасної України" для студентів Єйльського університету.
Що таке історія України?
Бути українцем (американцем, французом, китайцем…) передбачає прийняти й певну національну оптику в поглядах на минуле. Особливо оцінювати ті чи інші події та особи з історії, формувати їх спільні оцінки.
Снайдер спрощує і помиляється
У своїй лекції Снайдер зачепив теми, які є сферою моїх професійних інтересів - ОУН, УПА, польсько-український конфлікт.
Вечір попереднього дня
Близько півночі врешті був вдома. Вечір, як на лютий, був напрочуд теплим і лагідним. Тому затримався надворі перевести подих.
Історія пісні "Червона калина" — це історія нашого народу
Нині "Червона калина" звучить на цілий світ різними мовами.
Народна війна за незалежність
Дехто хоче назвати цю війну вітчизняною, щоб підкреслити її масовий характер. Але не треба цього робити. Не варто повторювати російські пропагандистські бренди, які вже не відмити від совка, георгіївських стрічок, мемів, що Росія використовує, аби мобілізувати на боротьбу проти всього українського.
Vergangenheitsbewältigung, або німецьке "подолання минулого"
Направду, якби німецький уряд керувався історичними причинами своєї нинішньої зовнішньої політики, він мав би демонструвати світові приклад найактивнішої військової допомоги Україні як способу подолання того реального минулого в якому саме наша країна була однією з найбільш постраждалих від німецької окупаційної політики в роки Другої світової.
Домовитися з минулим, а не долати його
Домовитися з минулим — це нам, нинішнім, досягти мінімального консенсусу в уявленнях про нашу історію. Це слухати минуле і чути його.
Нотатки з "кухні переписування історії"
"Нотатки з "кухні переписування історії" вийдуть восени у видавництві Наш Формат. Книга дуже вирізняється від всього, що я написав і опублікував дотепер.
Наш герб – Тризуб. А ідея "великого герба" – шкідлива
Ми б'ємо на сполох і закликаємо об'єднати зусилля, щоб відвернути загрозу знецінення державного герба України – Тризуба – через його заміну недолугим "великим гербом".
Фейсбук пропонує забути нашу історію?
Ми вже належали колись до спільноти, яка не хотіла, аби ми говорили про наше минуле. Ця спільнота виявилася менш живучою, як наша пам'ять.
Державна символіка – це про результат суспільного консенсусу
Державна символіка – це про результат суспільного консенсусу. Він важко напрацьовується, іноді на це йдуть століття.
Прецедент Коновальця
Уявити історію України ХХ століття без Євгена Коновальця важко. Адже його роль у розвитку визвольного руху, який через понад півстоліття після його смерті все ж досяг своєї мети, була, без сумніву, визначальною.
Наш обов'язок – вшанувати жертв розстрілів у Бабиному Яру
Цього року Україна відзначатиме 80-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Наш обов'язок – гідно вшанувати пам'ять жертв цього злочину нацистського режиму незалежно від їхньої національності, віросповідання чи політичних поглядів.
Влада накидає бюджетний зашморг на політику пам'яті
Схвалений 26 листопада урядом проєкт держбюджету на 2021 рік підтвердив виразне прагнення нинішньої влади накинути фінансовий зашморг на політику національної пам'яті.
Як Майдан стає переворотом або Що шукають у Музеї Революції Гідності
Що означає обшук силовиків у Музеї Революції Гідності, що не так із документами, які знайшли слідчі, та що з усім цим тепер робити.
Спільне минуле. Недотримання договорів Польщею дорого коштуватиме Україні
Українські і польські політики мають робити все, щоб пам'ять про конфлікти минулого не стала джерелом непорозумінь у сьогоденні. Але для цього потрібні конкретні кроки з двох сторін.
Декомунізацію скасувати неможливо. Тому що вона відбулася
Неможливо повернути на п'єдестали понад дві з половиною тисячі комуністичних ідолів, повернути їх імена понад 50 тисячам вулиць, близько тисячі населених пунктів.
Польсько-українські переговори: погляд із середини
Щонайменше від 2014 року тривали перемовини з польською стороною про легалізацію на території обох країн польських та українських пам‘ятників, споруджених без дотримання чинного в них законодавства.