Пропонується управління й розпорядження всім майном і, головне, землею передати якомусь хитрому правлінню навчально-наукових комплексів, засновниками й співзасновниками, якого будуть юридичні особи, сільськогосподарські підприємства та іноземні партнери.
Поки ми спостерігаємо споживацьке ставлення підприємців до підготовки кадрів. Ніхто сьогодні не назве серйозного університету, який був би створений вітчизняними олігархами. Є легенькі спроби, декларації, заяви, є й дрібні програми, якісь курси й школи, існує направлення своїх дітей на навчання закордон...
Де інноваційний розвиток, де ГРІН-технології, де альтернативна енергетика? Нічого немає. Є боротьба за владу, знищення конкурентів, шалений потяг до збагачення, казкова нерівність між людьми і все.
Якщо не змінити систему світоглядних координат, в якій розвивається вся країна, не поставити на чільне місце в політиці Людину, то і освіта і наука, медицина і культура, спорт розвиватися не зможуть і перспективи Україні не бачити.
Людей треба виводити з апатії, допомагати їм, повертати до творення. Потрібні справжні загальнонаціональні ініціативи. Але вони мусять сколихнути країну, показати, що Україна дійсно ще не вмерла, а вона здатна розвиватись.
До осені "Українська демократична Лівиця" запропонує суспільству свою програму розвитку країни, здійснить організаційні кроки щодо створення єдиної політичної сили, вона буде базуватись на одній з п’яти партій.
Політика стала більш прагматичною, дещо поліпшились стосунки з Росією, робляться спроби навести лад у державі. Та все ж "родимі плями" української "демократії" часів Кучми не зникли. Навпаки - інтенсивно відроджуються.
Сьогодні в Україні, де факто, вимальовується двох (трьох) партійна модель, де основні дійові особи - представники ліберального напрямку. Це не сприяє появі потужного середнього класу, становленню соціально-справедливого громадянського суспільства.