Юрій Винничук

Окрилений уже згадуваною промовою польського прем'єра, я вирішив погортати львівську пресу за кілька років. Не кидаючи оком на сплюндровану Волинь разом з Холмщиною і Підляшшям, де горіли церкви і священицькі бороди, де вбивали ще задовго до того, як події на Волині стали "геноцидом".

Був колись такий дуже гарний звичай іти на прощу до Києва. Чому б нам на поклик опозиції, коли потепліє, розпустяться бруньки і жінки почнуть, як обіцяв капустяний качан, роздягатися, не вирушити помилуватися історичними місцями столиці?