Сергій Мамаєв спеціально для УП

Комплекс черепахи

Можливо, час змінити себе, своє ставлення до речей, поки не змінили нас. Перестати чекати, поки хтось щось зробить за нас: Юля, Вітя, Сеня. Поки у вас ще забрали не всі гроші, а в нас - можливість говорити правду.

Ну, що, підприємці? Досиділись у своїх "черепашках"?

Пригадуєте, у 2004-му ви були однією з головних рушійних сил Помаранчевої революції? Ваша допомога - фінансова, натуральна - дала Майдану вистояти в найлютіший час.

Вам здавалося, що ви перемогли. Що до влади прийшли ті, хто допоможе вам розвивати бізнес, не платити "по-чорному", поверне державу обличчям до найактивнішої й найуспішнішої її частини. Ви повірили обіцянкам, про "єдине вікно", про подолання корупції, про бандитів у тюрмах та міліцію з народом.

Реклама:

Це зрозуміло, ми всі це пройшли.

Але, коли нічого не було зроблено за рік, ейфорія пройшла і стало зрозуміло, що ви нікому не потрібні - чого ви сховали голову?

Кому ви вірили?

Скільки малих підприємців пройшло за списками БЮТ до Верховної Ради? А за списками Партії регіонів?

Де ваша партія?..

Чи ви розраховували на "вільного демократа" Бродського, який за альтернативну думку в себе в ЖЖ - банить?

Бо ви боїтеся втратити сьогодні, не думаючи про завтра. Бо вам краще дати "на лапу" перевіряльнику, чим боротися з корупцією. Бо кожен із вас вважає, що він - ніхто. І нічого не змінить. Бо фінансувати інтелектуальний труд для вас - не зрозуміло.

Я про те, що якщо вам не подобалася стара й, поки що, діюча система оподаткування, то чому ви не пропонували свою?

Вам не подобається новий Податковий кодекс? А де ваш проект? Самі не можете написати, то чого не замовите тим, хто може?

У нас у всіх був шанс змінити країну. Ви вважали, що питання культури - не головне. Головне - хліб насущний. Ми вважали, що Свобода - слова, мітингів, думки - уже є й нікуди не подінеться.

Ми всі - помилялися.

Спитаємо один одного: ми хочемо "назад у минуле"? Адже ми всі вже відчуваємо, як усе повертається. Бєспрєдєл ДАІ й податкової, заборони на зібрання, слово, навіть думку.

І що робитимемо? Сидітимемо далі по своїх "черепашках"?

Можливо, час змінити себе, своє ставлення до речей, поки не змінили нас. Перестати чекати, поки хтось щось зробить за нас: Юля, Вітя, Сеня. Поки у вас ще забрали не всі гроші, а в нас - можливість говорити правду.

Почніть фінансувати третій сектор. Громадські організації, які відстоюватимуть ваші інтереси.

Створіть вашу партію. Знизу, як це й має бути.

Боріться за свої права.

А ми про це напишемо. І, можливо, країна почне змінюватися. Для нас, а не для них.

Сергій Мамаєв, журналіст, спеціально для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування