Катерина Левченко урядова уповноважена з питань ґендерної політики

ПАРЄ зацікавилася правами жінок в Україні

В резолюції зауважується, що гендерна ситуація в Україні і дотримання принципу гендерної рівності піднімає низку серйозних питань. Це й низьке представництво жінок в Верховній Раді, і повна відсутність жінок в українському уряді.

25 січня 2011 року була зареєстрована резолюція Парламентській Асамблея Ради Європи щодо ситуації із правами жінок в Україні .

Документ підписали члени ПАРЕ від багатьох країн – Німеччини, Польщі, Швеції, Румунії, Греції, Швейцарії, Чехії, Австрії, Італії та інших. Цікаво, що підписантів від України під текстом резолюції нема!

Резолюцію ініціювала Віола Крамон-Таубадель, депутатка з Німеччини, яка одна з перших навесні минулого року заявила про неприпустимість висловлювань, подібних до відомого – "не жіноча справа – реформи в Україні проводити", яке проголосив прем’єр-міністр України Азаров у березні 2010 року.

Реклама:

В резолюції зауважується, що гендерна ситуація в Україні і дотримання принципу гендерної рівності піднімає низку серйозних питань. Це й низьке представництво жінок в Верховній Раді, і повна відсутність жінок в українському уряді.

Викликає занепокоєння домашнє насильство і торгівля людьми, від яких, в першу чергу, страждають жінки, дискримінація жінок-мігранток, яка взагалі не визнається в Україні, де й досі не існує цивільного органу управління у цій сфері.

Не оминули своєю увагою автори резолюції і безглузде розпорядження про дрес-код, яке викликало багато посмішок та дискусій. Вони чітко визначили його як дискримінаційний акт.

До цієї короткої резолюції можна додати багато інших прикладів.

Це й руйнування інституційного механізму забезпечення гендерної рівності в результаті грудневої адміністративної реформи і їх відсутність на рівні органів центральної виконавчої влади.

Це і невиконання більшості положень закону про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, і формальний підхід до формування державних програм та планів, який відбивається, зокрема, у повному ігноруванні потреб потерпілих від насильства в сім’ї.

Це і нерозуміння навіть базових питань прав жінок з боку високопосадовців, й поширення гендерно-дискримінаційної та сексистської зовнішньої реклами. Це і посилення гендерних стереотипів, які активно тиражуються засобами масової інформації, і пенсійна реформа, яка не враховує гендерну ситуацію в Україні, тощо.

У тексті Резолюції пропонується Парламентській Асамблеї Ради Європи прийняти рішення про ретельне вивчення та моніторинг гендерної ситуації в Україні для розробки рекомендацій із врахуванням de jure та de facto стану гендерної рівності для того, щоб запровадити принципи демократії, поваги до прав людини та верховенства права, які є базовими принципами Ради Європи.

Добре, щоб ця тема була разом з іншими у центрі уваги Моніторингової групи Ради Європи, і такий моніторинг не зупинявся.

А поки можна констатувати, що ця резолюція займе гідне місце серед документів, що підтверджують дискримінацію за ознакою статі в Україні, яку не хочуть навіть помічати сьогоднішні керманичі держави.

Катерина Левченко, спеціально для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування