Чому не можна "зливати" законопроекти про IT?

У кожного "економічного дива" повинна бути своя точка опори. Сьогодні для України, серед іншого, такою точкою може стати національна індустрія інформаційних технологій.

Якщо зможемо направити наш потенціал у правильне русло, в України з'явиться шанс стати однією з лідерів на міжнародному IT-ринку.

Що для цього потрібно зробити?

Найближчим часом у Верховній Раді у другому читанні будуть розглянуті два законопроекти, №8267 і 9744. Вони пропонують проведення економічного експерименту в рамках національного IT-сектору, який може стати головним імпульсом для швидкого зростання всієї галузі.

Але, незважаючи на всю свою бюджетну привабливість та перспективи індустрії програмного забезпечення, сьогодні є пропозиції відмовитися від грошей і взяти "чорний ящик". Чому, в підсумку, віддасть перевагу Україна?

Гроші

Що дасть експеримент? Учасники отримають нові базові податкові умови – 16% податок на прибуток та 5% – прибутковий податок. Такі ставки зроблять можливим перехід більшості з майже 2000 українських IT-компаній в легальний сектор. А це принесе за собою й бюджетні надходження, й виплату "білих" зарплат, й створення нових робочих місць.

За підрахунками авторів законопроекту, народних депутатів Євгена Царькова та Віктора Януковича, вже в перший рік роботи експерименту індустрія принесе додатково 120 мільйонів гривень до державного бюджету.

А за 5 років – більше мільярда гривень. Надалі ці кошти будуть спрямовані на зарплати вчителів, шахтарів, держслужбовців. І, чим динамічніше розвиватиметься IT-ринок, тим більше отримає державний бюджет.

З іншого боку, розвиток IT-індустрії приведе до створення тисяч робочих місць у приватному секторі. Не тільки для профільних фахівців, а й у сфері послуг.

Уже сьогодні обговорюється ряд проектів щодо створення окремих технопарків, де співробітники IT-компаній зможуть мешкати, працювати і виховувати дітей.

Будівництво та утримання таких комплексів спонукатимуть до участі велику кількість фахівців різного рівня кваліфікації. Наприклад, в Індії сьогодні навколо центрів аутсорсінгу створюються цілі міста.

Для держави розвиток IT-сектору – це ще й важливі іміджеві бонуси. Одна справа – зберігати статус країни, чиї фахівці в галузі розробки ПЗ просто високо цінуються на міжнародних ринках.

Зовсім інше – заслужити репутацію держави-лідера у розвитку інформаційних технологій.

Чорний ящик

Якщо залишити все як є, в найближчому майбутньому українська IT-індустрія не просто втратить позиції, але й назавжди позбудеться шансу їх відновити.

Все більше держав виводять інформаційні технології до статусу пріоритетних галузей економіки і намагаються створити для них якомога вигідніші умови зростання.

Податкові пільги, які вводять в Китаї, Індії, Німеччині, Росії, Білорусі "дають фору" їх національним компаніям по відношенню до українських. Якщо ми не зробимо крок, витримувати конкуренцію стане неможливо.

Такі ж умови створюються і для фахівців – ядра IT-індустрії. Візьмемо Німеччину. Німецькі колеги звели весь необхідний перелік документів для отримання робочої візи до двох позицій: диплом за фахом і мінімальна кількість грошей, щоб протриматися до влаштування на роботу.

Не потрібно навіть знання мови. Через 3 роки фахівець, який пропрацював у німецькій компанії, отримує дозвіл на проживання.

Подібні "методи" можуть привести до катастрофи на українському ринку ПЗ. Кадровий голод відчувається вже зараз і задовольнити його поки що нічим. З 10 фахівців, яких випускають наші ВНЗ, тільки один володіє достатніми навичками, щоб влаштуватися на роботу за фахом.

В умовах постійної нестачі державних інвестицій в систему освіти, цей показник і надалі падатиме.

Розвиток національної IT-галузі може кардинально змінити ситуацію. Компанії будуть зацікавлені у розвитку профільної освіти, впровадження нових стандартів якості, тісній співпраці з ВНЗ для виховання своїх майбутніх співробітників.

Підсумовуючи, хочеться сказати, що сьогодні в одній руці держави лежить ключ до потужного розвитку IT-індустрії, який в перспективі призведе до трансформації всієї національної економіки, формування її інноваційної складової.

В іншій – затиснутий важіль, смикнувши за який можна "злити" законопроекти 8267 і 9744 і разом з ними майбутнє національного IT-сектору і сотень тисяч фахівців, що зайняті в ньому.

Сподіваюся, вибір буде настільки ж правильним, наскільки нам з вами він здається очевидним.

Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України, для УП