Нарощувати динаміку протестів

Ключове значення для народного успіху має нарощення динаміки протестів в Києві і в регіонах. Кількість протестуючих і їхня дія кожен день має збільшувати силу тиску на владу.

Як цього досягти?

Нагадаю головні вимоги, які стихійно сформовані Майданом і опозицією в Києві перед владою:

1. Відставка всього уряду Азарова і формування перехідного технічного уряду.

2. Покарання всіх виконавців та організаторів звірячого побиття людей в ніч з 29 на 30 листопада на Майдані. Звільнення всіх заарештованих політв’язнів.

3. Розпуск Верховної Ради і проведення дочасних виборів (для цього опозиція в складі трьох фракцій заблокувала парламент).

4. Визначення і оприлюднення дати підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

5. Відсторонення від президентської посади Януковича і дочасні вибори нового президента.

Я переконаний, що максимально швидко має бути доповнений і оприлюднений на Майдані склад штабу Національного спротиву, куди, крім "реєстрової" опозиції, мають увійти представники діючих громадських організацій і лідери студентських страйкомів там, де вони виникли. Це дасть керівництву необхідну легітимність і дозволить більш дієво керувати протестом.

Якщо влада втрачає легітимність в очах власного народу, Майдан має народити і самопроголосити власний центр керівництва суспільним протестом. По суті, це стане кроком до створення альтернативної (паралельної) влади, яка бере на себе здійснення функцій, які слід здійснювати в подібній ситуації.

Штаб національного спротиву має почати діяти, даючи вказівки, накази, що робити кожного дня і вибудувати вертикаль керівництва процесом в регіонах.

В кожній області мають бути призначені керівники. Це можуть бути мери міст, голови облрад, чи депутати, а якщо таких нема – авторитетні місцеві діячі, в крайньому випадку, представники з центру.

Завдання таких штабів на місцях: пропагандистська і роз’яснювальна робота, чого вимагає і що робить опозиція, організація протесту на місцях, ротація присутності активістів в Києві, проведення мобілізаційної кампанії.

Головна стратегія має полягати в розширенні території (географії) протесту і в делегітимізації влади Януковича в суспільній свідомості.

Делегітимізація може здійснюватись у різний спосіб: висловлення недовіри Януковичу та главам його адміністрацій на сесіях місцевих рад, оголошення територій населених пунктів, які не визнають владу Януковича і виступають за приєднання до угоди з ЄС, рішення про прибрання портретів Януковича з шкіл, ВУЗів, кабінетів чиновників і т.д.

По-суті, такими і подібними діями, запускається процес народного (політичного) імпічменту Януковичу.

Якщо опозиція (керівництво Майданом) буде діяти послідовно, не допустить помилок, не зупиниться на півдорозі, не купиться на гнилий компроміс – народний протест буде наростати і рано чи пізно наступить вирішальний момент.

Вирішальний момент наступить тоді, коли буде підготована і здійснена потужна мобілізаційна акція, реалізація якої унеможливить подальше перебування Януковича на посаді президента України.

Лише після цього стане можливим політичне розв’язання кризи політичними засобами. Воно полягатиме не тільки у скликанні "круглого столу" і виборах, які змінять прізвища на вершині влади. Воно полягатиме в установленні нового правопорядку в країні (перерозподілі влади на користь народу) через прийняття нової Конституції всенародно обраними Установчими Зборами.

Тарас Стецьків