Сергій Сорока експерт з питань реформи державного управління

Час склити вікна

Основа сприятливого для корупції менталітету - життя українців за принципом пошуку індивідуального вирішення своїх проблем, що є в тому числі наслідком історичної недовіри до державних інститутів.

У пошуку причин спалахів сепаратизму в Україні неодмінно вигулькує одвічна наша болячка – корупція.

Корупція сприяє розвитку регіональної клановості українського суспільства. Адже від місцевих князьків багато в чому залежить вирішення проблем, добробут та безпека місцевих жителів, їх сімей і бізнесу.

Натомість центральна влада безпорадна в подоланні регіональних виявів корупції. Ба більше, вона їх "кришує", дискредитуючи сама себе.

Реклама:

Згідно з рейтингом TransparencyInternational Україна в 2006 році посідала 99 місце серед 163 країн світу. В 2012 – 144 місце разом з Бангладеш, Камеруном, ЦАР, Республікою Конго та Сирією. Результати "покращення" вражають!

Основними чинниками існування такого рівня корупції є суспільний менталітет, що сприяє пошуку корупційних шляхів для вирішення особистих проблем, та державні інститути, які сприяють існуванню таких шляхів і створюють певний пріоритет порівняно з легальними процедурами.

Основою сприятливого для корупції суспільного менталітету є життя українців за принципом пошуку індивідуального вирішення своїх проблем, що є в тому числі наслідком історичної недовіри до державних інститутів.

Такий менталітет українців сприяє пошуку саме корупційних шляхів, а непрозорість та складність дозвільних, контрольних та інших процедур у відносинах влади з одного боку, бізнесу та громадян з іншого – сприяють процвітанню таких шляхів.

Взагалі існує два напрямки подолання корупції: "прямий" і "непрямий". Прямий – це адміністративні заходи влади, в тому числі:

  • проведення адміністративної реформи та реформи дозвільно-контрольної системи з метою зменшення залежності прийняття рішення з тих чи інших питань від волі чиновників, натомість створення чітких та прозорих процедур прийняття рішень дозвільного та контрольного характеру,
  • реальне відділення бізнесу від влади з метою ліквідації неринкових методів втручання в економіку,
  • створення незалежної судової системи, подолання корупції в судах,
  • реальне та публічне покарання корупціонерів всіх рівнів за вчинення корупційних дій,
  • превентивні законотворчі та нормотворчі дії – виявлення потенційно корупційних "правил гри" у законах та процедурах, та нормативне виправлення таких правил. А також ліквідація непотрібних регуляторних актів та процедур.

Не варто перекладати відповідальність за дачу хабара чиновникові на людей, тому що люди таким чином діють цілком раціонально – вирішують власні проблеми швидко та ефективно.

Тому завдання держави – зробити так, щоб офіційна система адміністрування була принаймні такою ж ефективною, як і тіньова.

Непрямий напрямок подолання корупції – це просвітницька робота, розвиток свободи слова та отримання інформації, розвиток громадських організацій.

Причому таку просвітницьку роботу потрібно починати з дитячого садочка, школи та ВНЗ, створюючи суспільне несприйняття таких "дитячих" проявів корупції, як списування, "куплені" оцінки, вступ до ВНЗ поза конкурсом тощо.

Можливо, на шляху подолання корупції в Україні варто використати досвід колишнього мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані та начальника поліції Уільяма Браттона, якого було призначено на цю посаду після вражаючих результатів боротьби із злочинністю у Нью-Йоркському метро.

За досить короткий термін – 1990-1994 роки – злочинність у метро знизилась у декілька разів. Очільники міста, принагідно зауважу, в своїй роботі опирались на так званий закон "розбитого вікна".

Концепція цього закону наступна: якщо в будинку, кварталі тощо є розбите вікно, а влада чи господар певний час не беруться ліквідувати цю проблему, через деякий час більшість вікон в цьому будинку чи кварталі будуть розбитими.

Тому що створиться прецедент безладу і відсутності влади, що тягне за собою консолідацію та зростання антисоціальних настроїв у жителів, особливо у молоді.

Якщо ж влада та господар послідовно будуть ліквідовувати прояви безвладдя, тобто склити розбити вікна, прибирати смітники та карати порушників порядку, то досить скоро з порушенням громадського порядку в цьому місці буде покінчено.

"Попереднє Управління поліцією було зв’язане по рукам і ногам – казав Браттон. – Ми зняли з них ці обмеження. Ми підсилили законні заходи проти публічного пияцтва та сечовипускання, арештовували порушників, включно тих, хто кидав на вулицю пусті пляшки і брав участь навіть в невеликому псуванні майна… Якщо хтось мочився на вулиці, то відправлявся в тюрму".

Зрештою, рівень злочинності на вулицях Нью-Йорку став різко падати, як і раніше сталося у нью-йоркському метро.

Також, потрібно враховувати і психологічний ефект "червоного світла": якщо хтось переходить на червоне світло світлофору, то інші вважають, що саме цей перший порушник бере на себе відповідальність за порушення правил, таким чином з чистим сумлінням наслідують його вчинок.

Тому люди смітять там, де насмічено, і б`ють вікна там, де вже є розбите вікно тощо, психологічно знімаючи з себе відповідальність за такі порушення, тому що хтось вже зробив це першим.

Тож і чиновник нижчого рівня, знаючи чи здогадуючись про корупційні дії чиновників вищого рівня, включно керівників держави та центральних установ, перекладають відповідальність за власні корупційні дії на своїх керівників, чи керівників держави – "всі беруть – і я".

Джуліані та Браттон змусивши поліцію, яка до того вважала боротьбу з хуліганами на вулиці, "зайцями" та графіті в метро недостойним справжнього полісмена заняттям, приділяти першочергову увагу саме таким проявам злочинності, досягли небачених і, мабуть, непередбачуваних результатів.

Нью-Йорк став одним з безпечніших міст світу!

Отже, такі соціальні проблеми, як злочинність та корупція можливо побороти не тільки і не стільки виявленням та покаранням високопосадових корупціонерів, хоча це теж важливо з огляду на ефект "червоного світла", а створенням крок за кроком, установа за установою, процедура за процедурою, регіон за регіоном так званих "зон, вільних від корупції".

Для економіки країни в цілому це буде набагато корисніше, ніж створення, наприклад, якихось Вільних економічних зон чи інших преференцій. Адже такі заходи зроблять Україну привабливою для інвестування кількісно та якісно на порядок вище, ніж в рамках ВЕЗ.

Злам корупційних систем в Україні може бути проведено менеджерами рівня Джуліані та Браттона, наділеними відповідними повноваженнями, і які ніколи не були пов’язані круговою порукою корупційної системи влади в Україні.

Тобто рішучість влади щодо подолання корупції в Україні буде визначатись як особистістю, на кого буде покладена відповідальність за таку роботу, так і рівнем повноважень, якими наділяється ця особа та служба, яку вона очолює, задля досягнення заданих результатів.

Останні політичні кризи в Україні виявили брак менеджерів державного рівня в країні. Тобто очевидною є глибока криза еліт в Україні.

Ця криза зрештою привела до втоми і недовіри суспільства до існуючої еліти, незалежно від політичного забарвлення. Така криза дає шанс проявити себе менеджерам нового покоління, в тому числі, і в системній роботі по подоланню корупції в країні.

Тобто, наразі актуальним стає лозунг: Майдан Forever!

Новий дерибан посад та "ресурсів" в країні вже почався. Майдан повинен діяти в тій чи іншій формі, як символ громадського контролю за політичними, корупційними та іншими процесами в новому суспільстві, яке ми маємо побудувати.

Сергій Сорока, для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування