Олександра Правдива "Українська Правда"

#SaveAltayPeople, або Декілька зауважень щодо інформаційних війн

Асиметрична відповідь на агресію та брехню працює. Хештег з візиткою Яроша звів нанівець усі страшилки навколо "правосєков", а футбольна кричалка про Путіна стала справжнім хітом навіть далеко за межами України.

"Гібридна війна", як її охрестили, що веде Російська Федерація проти України, уже давно перейшла в гарячу фазу. На Сході гинуть люди – і силовики, і, нажаль,  пересічні українці. Як зазначають експерти та військові спеціалісти, АТО може тривати до року. В.о. президента Турчинов доручає РНБО опрацювати питання введення воєнного стану в Луганській і Донецькій областях.

Країна чекає на інавгурацію Порошенка та сподівається на скоріше повернення до мирного життя.

А тим часом головні баталії – за серця та мозок – лише набирають обертів. Головна зброя – ЗМІ.

Реклама:

Україна програє Росії на інформаційному фронті. Не вистачає досвіду, не вистачає ресурсів, немає розгалуженої структурованої мережі "швидкого реагування" із коментаторів – власне, банально не вистачає цинізму та нахабності a-la провідних російських рупорів Кремля.

А ще ми постійно обороняємося. На фейкові новини – робимо цикл "стопфейк". На безглузді істеричні звинувачення – намагаємось дати офіційне спростування. На популярні хештеги – намагаємось дописати щось своє та запустити контр-флешмоб.

Але ж, погодьтеся: найкращі та найвдаліші інформаційні кампанії України були такі, котрі зкреативили самі українці. Не як спростування чи викривання чергової брехні від РФ – а як власний креатив, справжня народна творчість, весела, позитивна. Найяскравіші приклади – #ВізиткаЯроша (хештег, придуманий невідомо ким, не в якості виправдання, а як дотепна реакція на абсурд звинувачень) та кричалка від ультрас "Путін-**йло".

Тому що це була асиметрична відповідь на агресію та брехню. І вона спрацювала. Хештег з візиткою звів нанівець усі страшилки навколо "правосєков". А футбольна кричалка стала справжнім хітом навіть далеко за межами України. Подейкують, герой цього хіта знайомий із народною творчістю харків'ян, і це його дуже дратує.

До того ж, постійно викриваючи чужі фейки, Україна, по-перше, запізнюється на крок-другий, по-друге – виправдування завжди програє по емоційному впливу й, по-третє – правда слабкіша за кривду, адже її арсенал аргументів обмеженіший.

І, головне – використовуючи чужі інформаційні "фішки", як-от хештег #SaveDonbassPeople, навіть із додатком "FromRussianTerrorists" – ми лише допомагаємо популяризації основного пропагандистського посилу: ворожого, агресивного, спрямованого проти України.

Себто – навіть проти волі збільшуємо "капіталізацію" негативних брендів, які Росія не втомлюється просувати в інформпросторі задля створення репутації "Україна-жахлива".

Що можна цьому протиставити? – Асиметричний креатив.

"Візитка Яроша" та кричалка ультрас довели світові, що українці – щирі та з добре розвинутим почуттям гумору.

Тож давайте працювати далі в напрямку створення позитивного іміджу: "Україна – щиросердна та завжди відгукнеться на чужу біду"!

У тій же Росії, наприклад, наразі на Алтаї триває повінь, найбільша за масштабами за останні десятиріччя, з катастрофічними наслідками для пересічних росіян. Але всі новини "для внутрішнього користування" РФ перенасичені Україною й... ані пари з вуст про велику воду, яка руйнує домівки й життя росіян. Хіба що десь наприкінці 20-хвилинного випуску – сухо та швидко про чергову кількість зруйнованих доріг, населених пунктів та загинувших від природного лиха.

Ось декілька повідомлень із мережі:

"Алтайского края как будто и нет... Все головы заняты Украиной. Каналы говорят о чем угодно, кроме Алтая... А ведь мы тут тонем! Вода пришла так быстро, что не успели спасти ничего. Это что-то ужасное..."

"Помню, в Чечне дома водой покалечило, так жителям вмиг отстроили новые, вне зоны риска. А у нас и в 2010-м топило – дома все стоят, и людей расселять не будут"

"Мы в соцсетях собираем вещи. А бодаться с беспределом у людей сил нет. Знаете, людям больно от того, что Крым, например, присоединили – и с документами помогли, и многие блага обещают. А тут как будто Алтай – не Россия..."

"Зато совсем недавно в Сербию гуманитарку отправили. И самолеты, и МЧС, и все там были. И так всё это красочно по телевизору показали. Прям, Россия – страна тимуровцев. А как свои тонут, так никому дела нет. Неужели никто ничего не видит?"

Проте велика інтернет-спільнота також немов нічого не знає та не чує. Давайте допоможемо братньому народу – хоча б інформаційно. Наприклад, створенням та розкруткою хештега #SaveAltayPeople або #SOS Altay. Адже там дійсно люди потерпають. Прості люди, яким немає діла до того, що то воно таке – "гібридна війна" та інформаційні атаки.

У них власна біда. Якої немов не існує. А інформаційна підтримка – це запорука того, що реальна допомога таки надійде.

У всякому разі, це буде корисна справа. Адже лише позитивні зрушення та ініціативи здатні по-справжньому захопити та оволодіти серцями людей. Та й перемкнути увагу не завадить – особо "стурбованим" коментаторам корисно іноді нагадувати про те, куди ще можна спрямувати енергію "спасіння".

Отже, замість підсумків, складові рецепту успішної інформаційної війни:

1) не користуватися для патріотичних флешмобів слоганами, хештегами тощо, що їх ззовні нав'язує Росія;

2) працювати на випередження – створювати асиметричні акції, власний позитивний креатив, залишаючи поза увагою інформпродукт "фром Раша";

3) геть вагання – не соромитися використовувати ті ж самі базові емоції, на яких "грає" агресор задля здобуття підтримки – співчуття, милосердя, жалість! Це чудово працює, перевірено;

4) більше гумору – нам нема чого втрачати.

А злість та лють залиште нашим силовикам на Сході. Вони краще за нас нею скористаються, щоб скоріше позбавити Україну від озброєних непрошених "дарунків" сусіда.

Адже мир і спокій на нашій землі залежить зараз від їхніх успішних дій. А от боротьбу за відстоювання справжніх українських цінностей – потрібно вести просто зараз.

Олександра Правдива, УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ЗМІ
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування