Роман Брегей суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду, для УП

Кого повинні боятися судді, ухвалюючи судові рішення?

У судді не може бути страху приймати правосудні рішення. Якщо він з'являється, то є два варіанти: побороти страх або ж піти разом з ним туди, звідки суддя прийшов – тобто, звільнитись і не мучити ні себе, ні людей.

"Без гарантій безпеки судді боятимуться приймати справедливі рішення", – так висловився один із моїх колег-судій, беручи участь в обговоренні проблем проведення судової реформи на одному з телеканалів.

Аналізуючи твердження колеги, можна зробити висновок, що "судді не ухвалюють справедливих рішень, бо бояться свавільного звільнення або ж спричинення шкоди їхньому здоров'ю чи майну, бо не відчувають захисту".

Тобто, не маючи гарантій безпеки, у суддів з'являється почуття страху, котре не дає можливість прийняти справедливе рішення.

Реклама:

А що ж тоді це почуття приносить в життя судді?..

Основне завдання судді – захист особи від порушників закону, якими можуть бути як інша особа, так і держава.

Людина свідомо приймає рішення стати суддею. А тому вже допускає можливість того, що комусь не сподобається її рішення, і вона може стати об'єктом злочинного посягання.

На мій погляд, суддю можна порівняти зі спецпризначинцем. Обидва захищають людину і державу. Відмінність полягає лише у тому, що зброєю судді є закон, а спецпризначинця – вогнепальна зброя і фізична сила.

Спецпризначинець також обирає професію свідомо і допускає можливість втрати життя. Отже, цей вибір є самопожертвою.

Яка ціна страху спецпризначинця втратити власне життя при виконанні завдання? Вона велика – життя іншої людини.

Яка ціна страху судді прийняти справедливе рішення? – Це життя іншої людини. Ціна така ж.

Переконаний, що кожен суддя повинен усвідомити, що його професійний вибір – це також самопожертва.

Гарантії безпеки судді, які закріпленні на законодавчому рівні – це дуже добре. Але не існує ідеальної форми захисту, оскільки його здійснює людина, котра є слабкою.

Це знають дуже добре люди, які йдуть працювати суддею. У судді не може бути страху приймати правосудні рішення. Якщо такий страх з'являється, то є два варіанти поведінки: побороти його, або ж піти разом з цим страхом туди, звідки суддя прийшов. Маю на увазі – звільнитись і не мучити ні себе, ні людей.

Життя судді з цим страхом – це пекло в середині себе.

До речі, є чудовий рецепт позбавитись суддям згаданого страху. Він полягає у заміні його Божим страхом. Сподіваюсь, хоча б такий страх принесе в життя людини те, що вона шукає – мудрість і розум. Для суддів - особливо актуально.

Роман Брегей, суддя Кіровоградського окружного суду, спеціально для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
суд
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування