Як врятувати українську книгу? Відкрите звернення мережі книгарень "Є" до влади

П'ятниця, 18 вересня 2020, 20:18
директор з розвитку "Книгарні Є"

Кілька дописів на сторінках Книгарні "Є" у соцмережах про ситуацію, у якій нині опинилась українська книга, показала, якій величезній кількості людей не байдуже це питання. 

Подив, гнів, нерозуміння, розгубленість, безсилля, розчарування, роздуми, щира підтримка, поради – усе було в реакціях наших читачів. Усе, крім байдужості. І це надзвичайно важливий результат дій команди. 

Ми перепрошуємо усіх, кому наша комунікація складного становища української книги здалась такою, що повідомляє про розворот у бік російськомовної книги через її комерційну вигідність.

Важливим подальшим кроком має стати не лише заклик до державних інституцій з вимогою стати на захист свого інформаційного простору та книги як його надважливого компоненту, а й окреслення дій, що могли б поліпшити ситуацію на українському книжковому ринку.  

Важливо усвідомити: держава не є аморфною субстанцією, яку варто приймати як частину реальності, без сподівання на взаємодію з нею. 

Держава – це дієвий інструмент, який відповідальне суспільство має задіювати на захист своїх інтересів та цінностей. Українська книга – з їх числа.

Книгарня "Є" за багато років своєї діяльності набула чималого досвіду по підтримці, популяризації та захисту книг українських видавців та авторів. Це команда, що готова запропонувати свої міркування для конструктивного діалогу. Ми готові стати майданчиком для консолідації зрілих ідей та відповідальних громадян. 

Гештег #врятувати_українську_книгу, який ми запропонували користувачам соцмереж, задуманий для започаткування процесу обміну конструктивними думками та їх поширення.

Наша позиція полягає в необхідності усвідомлення кількох тез, і це є нашим відкритим зверненням до президента України, Кабінету міністрів України, міністра культури та інформаційної політики України.

РОЗРІЗНИТИ СВОЄ та ЧУЖЕ. Для захисту свого книжкового ринку передовсім маємо зрозуміти: що таке український і що таке російський книжковий ринок? 

Говорячи про наш ринок, маємо на увазі усю ринкову інфраструктуру книговидання та книгорозповсюдження книг українською мовою на території України (без урахування підручників), а також книг, які замовляються державою та не потрапляють у роздрібні мережі.

Оскільки переважна маса комерційної російськомовної книги, яка продається на території України, видається російськими видавництвами в Росії або їхніми філіями в Україні, російськомовна книга є невід'ємною складовою російського книжкового ринку.

ВИЗНАТИ РЕАЛІЇ. Для пошуку шляхів порятунку української книги ми всі маємо визнати існуючі реалії українського книжкового ринку:

  • Починаючи з 2017 року (після паузи, зумовленої початком військових дій у 2014 році), в Україні відновлено ефективну систему просування російських книг, після налагодження механізму їх ліцензування;
  • Відбулося (особливо з 2019 року) розширення видання російськими видавцями книг в Україні російською мовою;
  • З 2018 року відбувається стагнація обсягів продажу українських книг;
  • У продажу великих офлайн і онлайн ритейлерів (Книгарні "Є" – виразний виняток  з цього правила) російська книга займає 60-70 відсотків і ця частка не зменшується;
  • Ринок української книги – мікроскопічний (35-40 млн євро) і програє російському щонайменше у 20 разів;
  • Російські книговидавці мають стратегічні переваги у собівартості книг за рахунок обсягу свого ринку (Росія, Білорусь, левова частка України тощо), вартість авторських прав і перекладу на одиницю продукції відповідно кардинально вища в українських видавців;
  • За рахунок переваг у собівартості продуценти російської книги створюють привабливіші умови для ритейлу – він заробляє більше на російських книгах, і відповідно, буде активніше просувати російський продукт, таким чином формуючи попит у цьому напрямку;
  • Якщо нічого не зміниться, український сегмент поступово втрачатиме свої позиції, книготоргівля зароблятиме на російському продукті, робити бізнес у книговиданні стане неможливо.

ДІЯТИ.

Крок 1. Розширити обсяг комерційного ринку української книги для того, щоб утвердити його економічну бізнесову спроможність: рекрутувати нових читачів, долучаючи їх до знайомства з українською книгою; рекрутувати нових читачів за рахунок існуючих читачів російської книги. 

Як цього досягти? Запровадити часткову державну компенсацію оренди фізичних книгарень за умови продажу книг виключно українською мовою та мовами країн ЄС. 

Ефект. Важливим у цьому процесі є ефект фізичного зіткнення людини з книгою: при відкритті нової книгарні 80 відсотків покупок здійснюються новими покупцями, які в іншому разі просто не купили б книгу. 

Україна має один із найнижчих показників читання в Європі, отже, є величезний потенціал зростання кількості покупців, а значить, і обсягу ринку загалом. 

Торгувати українськими книгами має бути вигідно, у цю сферу має піти реальний бізнес, там має бути здорова конкуренція і рівень прибутковості.

Крок 2. Надавати книговидавцям україномовних книг підтримку для вирівнювання економічних умов діяльності, поки українська книга програє російській у собівартості. 

Як цього досягти? Частково компенсувати (за рахунок державних видатків) витрати на купівлю авторських прав за умови видання книг українською мовою. 

Ефект. Знову ж таки, видавати українські книги має бути вигідно, у цю сферу має піти реальний бізнес, там має бути здорова конкуренція, належні обсяги і рівень прибутковості.

Ми готові підтримати державу у цьому поступі і бути надійним партнером на всіх етапах цього непростого шляху: від постановки питань до формулювання ідей та конкретних механізмів їх реалізації. 

Захист української книги має стати не менш важливим завданням державної політики, ніж захист інших сегментів української економіки, оскільки є суттєвим складником захисту національних інтересів України та чинником її інформаційної безпеки.

Андрій Домаранський, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.