Перший рік. Політ нормальний

Рік тому президент України підписав указ про забезпечення підготовки об’єктів великої та малої приватизації. 

Майже рік тому стартувала власне масштабна приватизація. 

А 24 вересня минає рівно рік відтоді, як я обійняв посаду голови Фонду державного майна України.

Повернути людську довіру до приватизації – ось пріоритетна задача Фонду держмайна. За підсумками цього насиченого року можу сказати, що нам це вдається.

Як приватизація змінює життя кожного українця 

Приватизація визначена одним з найважливіших напрямів діяльності Фонду держмайна. Фактично Фонд – єдиний державний орган, на якого покладено безпосередню реалізацію державної приватизаційної політики.

Репутацію приватизації, на жаль, добряче попсував досвід 90-х та ранніх 2000-х, коли державне майно розбазарювали за безцінь. Невелика група обраних, хто мав гроші і владу, розділила між собою державне багатство, що належало усім нам. "ПриХватизація" – так люди її називали.

Так от, приХватизація – в минулому. На зміну їй прийшов новий, прозорий процес: сучасна приватизація проводиться чесно, в ході відкритих аукціонів, де об’єкт отримає той, хто заплатить за нього конкурентну – ринкову – ціну.  

Приватизація – не для обраних. Головна теза, навколо якої ми будуємо свою роботу: кожен українець – інвестор. Наша щоденна задача – створити та підтримувати такі умови, за яких усім бажаючим придбати державне майно гарантовано рівні умови участі в приватизаційних аукціонах. 

І за минулий рік ми досягли успіхів у створенні цих умов.

Інформація про усі державні активи, що пропонуються до приватизації, оцифрована та опублікована на сайті privatization.gov.ua. Це наче велетенський онлайн-магазин, де можна обрати актив на будь-який смак – від спиртзаводу до будівлі невеличкого сільського клубу, від складів у передмісті до готелю в центрі Києва.

Фонд держмайна запустив віртуальні кімнати даних для кожного з об’єктів, що приватизується. Потенційний інвестор може отримати усю можливу інформацію про актив, що його цікавить, від установчих до фінансових документів. 

Мала приватизація відбувається через електронні торгові майданчики системи Prozorro.Продажі, чесність та ефективність яких перевірена і доведена сотнями успішних аукціонів.

Такий відкритий підхід до роботи з інвесторами працює. 

З початку року Фонд держмайна провів більше півтори тисячі аукціонів. За підсумками торгів держбюджет отримає понад 2 млрд гривень, це вп’ятеро більше плану з надходжень від приватизації. 

Та це підсумки лише 8 місяців роботи, а 2020 рік ще не закінчується, тож до кінця року плануємо залучити до бюджету біля 3 млрд від приватизації. 

Інтерес до державної приватизації росте! Кількість учасників аукціонів збільшується. Подекуди 20 чи й 30 – не рідкість. 

Наприклад, за будівлю магазину в селищі Гвіздець на Прикарпатті боролися 22 учасники, в ході аукціону ціна зросла у 25,5 разів! І такі втішні новини з усіх регіонів України ми отримуємо щомісяця. 

Державне майно отримує нових ефективних власників. Довіра до державного приватизаційного процесу та до держави в цілому повертається – і це є мірилом нашого успіху.

І, знаєте, 100% інвесторів, котрі придбали у держави активи, – це українські інвестори. 

Айтівці, що планують на базі колишнього державного готелю "Дніпро" розбудовувати найбільшу в Європі кіберспортивну арену. Регіональні бізнесмени, що перетворили екс-державне НВП "Система" в сучасне виробництво зарядок до електромобілів і експортують їх на весь світ. Малі підприємці, які купують старі ледве дихаючі державні будівлі у містечках та селах та перетворюють їх у магазинчики, автосервіси, перукарні тощо. 

Сотні й сотні українських великих та малих інвесторів, що починають власну справу, розширюють виробництва, перепрофільовуються. А, значить, створюють робочі місця, платять податки до бюджетів усіх рівнів, розвивають підприємництво у своїх містечках та селах, підтримують економіку та, власне, життя у своїх громадах. 

Як бачите, від приватизації виграють не лише її безпосередні учасники: ефект, який має перетворення непродуктивних державних активів у продуктивні приватні, набагато більший. Він зачіпає життя усіх без винятку українців.

Ефективне управління замість корупції

Приватизація – це ще й найефективніший спосіб боротися з корупцією, що за минулі роки глибоко вкорінилася на державних підприємствах та завдає Україні чимало клопоту. 

"Свої" директори, "ліві" контракти, "намальовані" у фінансовій звітності збитки замість прибутків, що прямують до чужих кишень, а не в держбюджет, – ось реалії, з якими ми боремося.

До цього всього варто додати ще й неефективне управління. Чого ж хотіти, якщо 3644 українських держпідприємства підпорядковані 96 органам управління? За таких умов про ефективне управління не йдеться: кожне п’яте українське держпідприємство – збиткове, кожне третє – не надає адекватної фінансової звітності. 

Мільйони квадратних метрів державних будівель не використовуються, хіба здаються в "чорну" оренду. Лише за 2019 рік державні підприємства завдали збиток держбюджету на 170 млрд гривень.

Досить множити сумну статистику. Усі непрофільні, нестратегічні, не суспільно значимі підприємства мають бути передані на прозорих та конкурентних аукціонах у приватні руки. 

Приватний інвестор зацікавлений у чесному веденні бізнесу задля розвитку виробництва та зростання прибутків. Фонд держмайна має дати таку можливість державним активам – працювати, розвиватися і процвітати.

Приватизація – більше не розбазарювання державної власності, а найкращий спосіб розумно нею розпорядитися.

Аби ще більш спростити приватизаційний процес, зробити його максимально прозорим та захищеним від корупційних чинників, Фонд держмайна розробив комплексний Закон про приватизацію. 

З новим законодавством ми прагнемо захистити економічні інтереси держави, а також інтереси учасників аукціонів та майбутніх власників приватизованих об’єктів. Сподіваємось  на підтримку парламентарів у прийнятті законопроєкту.

Не приватизацією єдиною

Фонд держмайна, як і належить державному органу, працює на те, щоб полегшити життя українських громадян. Ось що нам вдалося зробити для цього за минулий рік.

Ми розробили безкоштовний технологічний сервіс, що дозволив відлучити від годівнички 4 корупційних майданчики-посередники, які раніше заробляли на оцінці майна. З 1 лютого 2020 року, за час запровадження Сервісу внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку, громадяни зекономили 440 млн гривень, які раніше осідали в кишенях посередників. 

Наступним етапом буде створення зручної адміністративної послуги – автоматичної е-довідки про вартість нерухомості. Працюємо над впровадженням світових стандартів оціночної діяльності в Україні. Оцінка майна має бути справедливою та чесною послугою, доступною кожному громадянину.

Фонд держмайна створив умови для запуску оренди державного майна через аукціони. Більше 2 млн кв метрів виробничих, складських та офісних приміщень можна буде орендувати через всеукраїнську онлайн-платформу Prozorro.Продажі. 

Ми гарантуємо широкий доступ усіх потенційних орендарів до бажаного об’єкту та встановлення справедливої ціни за нього. 

Ба більше, в часи коронакризи Фонд держмайна подбав про орендарів державного майна, розробив для них систему знижок залежно від виду діяльності. В умовах кризи тяжко всім, тож ми хочемо підтримати бізнес, дати йому можливість відновитися.

Замість висновків

За рік зроблено багато, та виклики перед нами стоять глобальні.

Повторюся, наша мета – повернути довіру кожного українського та "заморського" інвестора до України; зробити так, щоб непрофільні для держави активи ставали працюючими об’єктами, що приносять прибутки їхнім власникам та наповнюють скарбничку державного бюджету. 

Ми хочемо бачити ріст індексу doing business та щасливі обличчя українських підприємців. При цьому, як страшний сон забути, що приватизація, оцінка чи оренда державного та комунального майна можуть здійснюватися не на електронних майданчиках, а зі стосами паперів. 

Глобальна цифровізація, конкуренція та максимальна прозорість – три слони, на яких будується майбутнє Фонду держмайна.

Дмитро Сенниченко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.