Як Україна рухається до Єдиного цифрового ринку ЄС

Україна активно займається процесом інтеграції в Європейський Союз. Це комплексний, масштабний процес, який пронизує усі сфери життя суспільства, цифрову, зокрема.

Створювати інноваційні продукти, впроваджувати  держпослуги онлайн, полегшувати буденність кожного українця у спілкуванні з органами влади – мета Мінцифри від початку існування. 

Втім, великі, прогресивні ідеї завжди прагнуть масштабування не тільки всередині однієї країни. Саме тому наша ціль стати частиною Єдиного цифрового ринку ЄС. І ми впевнено рухаємося в цьому напрямі.

Цифровий ринок ЄС був створений для розвитку електронних комунікацій та цифрової економіки. 

Він працює на трьох основних засадах: 

• вільний доступ до онлайн-продуктів і послуг;
• рівні умови для розвитку та процвітання цифрових мереж;
• створення умов зростання цифрової економіки. 

Тобто, ЄС створив простір, в якому цифрові технології працюватимуть без перепон та бюрократії. А доступ до них матиме кожен охочий. 

Європарламент визначив для себе: Європа, що пристосована до цифрової епохи, – один з найважливіших пріоритетів, який треба реалізувати якомога швидше. Наші з ЄС візії в цьому питанні стовідсотково збігаються. 

Якщо кожен зможе користуватися новітніми технологіями для розвитку, то це спричинить вибухове зростання. 

Потенціал цифрового ринку ЄС – 415 мільярдів євро щороку, і це лише приблизні підрахунки.

Інтеграція в цифровий ринок ЄС – можливість, яку ми не маємо права втратити. Бути частиною такого великого проєкту – це великий плюс для України як для світового бренду. Втім, це не тільки про репутацію, а ще економічно.

Згідно з дослідженням Trade+ International Trade Research Center та Українського центру Європейської політики, інтеграція України до єдиного цифрового ринку ЄС призведе до зростання ВВП України на 12.1 %. 

Також сприятиме позитивним змінам у двосторонній торгівлі: експорт українських товарів до ЄС зросте до 17%, послуг – до 12%. А експорт європейських товарів до України – до 22%, послуг – до 9%.

Україна вже багато зробила, щоб стати повноправним членом цифрового ринку ЄС. У середньостроковій перспективі це дозволить нам отримати взаємний режим внутрішнього ринку в сфері телекомунікаційних послуг із ЄС, так званий "цифровий безвіз".

Ми впроваджуємо чимало важливих проєктів, щоб законодавство відповідало вимогам ЄС. Наприклад, прийняли низку важливих законів: про електронні комунікації, про розвиток телекомунікаційних мереж, про електронні довірчі послуги. 

Також працюємо над створенням регулятора у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв’язку європейського зразка. Це створить передумови для входу України в Єдиний європейський цифровий ринок, оскільки сфера електронних комунікацій є основою для розвитку цифрових послуг. 

Верховна Рада має розглянути відповідний законопроєкт у другому читанні. У разі успішного голосування, він стане одним із головних досягнень на шляху до Єдиного цифрового ринку. 

Мінцифра також зараз активно працює з Єврокомісією над досягненням взаємного визнання електронних довірчих послуг. Це створить безліч переваг як для бізнесу, так і для українців. 

Ми зможемо однаково вільно отримувати публічні послуги онлайн, укладати контракти в електронній формі з іноземними контрагентами чи отримувати міжнародні електронні рахунки. 

Один з практичних прикладів інтеграції України у Єдиний цифровий ринок – запуск COVID-сертифікатів у Дії, які офіційно визнані у ЄС. 

Читайте також: Два роки за два місяці: велика історія запуску COVID-сертифікатів у Дії

Українці можуть подорожувати із сертифікатами у країни ЄС та ті, що також долучилися до цієї програми. 

Раніше витрачалися роки розробок та перемовин на розвиток таких ініціатив. Але COVID-сертифікати вдалося запустити за кілька місяців. Це один з прикладів того, як можуть працювати та запускатися послуги у єдиному цифровому ринку.

Україна та ЄС у 2018 році узгодили Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку, яка постійно оновлюється. Вона враховує революційні зміни у праві ЄС та передбачає впровадження найновітніших цифрових норм та стандартів ЄС. У впровадженні цієї Карти зараз беруть участь 29 органів державної влади. 

Той темп, який Мінцифра взяла із самого початку, не зупинявся ні на мить. Навпаки, оберти й темпи тільки зростали. Це призвело до того, що величезний потенціал цифрового сектору нашої країни став помітним для кожного. 

Динаміка його розвитку демонструє рішучість України у якомога швидшій його реалізації. У ЄС бачать цей потенціал та допомагають нам у виробленні чітких кроків, які наблизять нас до цієї мети. 

Михайло Федоров