Шлях України: зі стійкості до модернізації 

29-30 вересня у Києві та Львові відбулась конференція "Зі стійкості до відновлення: ключова роль громадянського суспільства України", де обговорюють роль громадянського суспільства у відновленні країни.

Головними тезами мого виступу стали такі заклики:

• маємо не відновлювати, а модернізувати Україну, не відкладаючи реформи на час після Перемоги;
• маємо знищувати передумови (насамперед економічні) корупції, зокрема в регуляторній сфері, податковій системі, на державних підприємствах і в закупівлях.

І для цього нам потрібна не тільки фінансова допомога міжнародних партнерів, а й переосмислення векторів надання допомоги. 

Власне, я хотів би звернутися до міжнародних партнерів з цими двома проханнями. 

Перше стосується терміну "відновлення", заявленому в темі конференції. Відновлення чого? Що справді відновилося найшвидше в Україні – це корупція. Повернулася корупція у воєнних закупівлях, в місцевій владі, інспекціях, регуляціях, податковій сфері. 

Ми бачимо загрозу дирижизму і втрати незалежності медіа. Постійно "ходимо" навколо терміну "відновлення", хоча і бізнес, і громадськість вже кілька місяців як сформували іншу ідею, прохання і вимогу до самих себе і до держави – це ідея Модернізації України. Це модернізація яка почалася з Революції Гідності, але все ще не відбулася. 

Ми маємо визнати з вами, нашими партнерами, що українське громадянське суспільство є чимось іншим, ніж прийнято вважати в Європі. Що підтримка малих кроків і локальних практик важлива, але надто повільна для системних змін. 

[BANNER1]Маємо визнати, що намагалися адміністративними методами модернізувати державу – але це виявилося не ефективним. 

За 8 років ми насправді досягли дуже багато, але системно не досягли сутнісних змін в суспільстві і державі. 

Так, ми стійкі, в нас розвинута демократія. Навіть є враження, що в нас формуються інклюзивні інституції. Але всього цього надто мало.

Я хочу подякувати міжнародним партнерам, за те, що нарешті почали включати в громадянське суспільство також і бізнес, бізнес-асоціації і клуби. І бізнес, відповідаючи на це, об’єднався. 

В Україні об’єдналося 95 бізнес-асоціацій, бізнес-організацій, ділових клубів, створивши Коаліцію бізнес-спільнот за Модернізацію України. Так, саме за модернізацію. 

З іншого боку, більше 300 громадських організацій підписали Маніфест громадянського суспільства, в якому також йдеться про докорінні зміни, про відбудову і модернізацію України. 

Зрештою, я хотів би звернутись від імені усіх цих об’єднань і сказати, що основне прохання від нас – це допомогти в творенні того самого "one voice" українського громадянського суспільства і бізнесу, щоб нарешті ми були включені, на рівних правах, до формування і втілення програм Модернізації України. Бо зараз ми маємо такий "клінч" між українським урядом та міжнародними партнерами з точки зору відновлення і модернізації України. 

Чому? Тому що Захід дивиться на Україну як на корумповану державу,  каже, "давайте ми самі створимо план, консолідуємо фінансовий ресурс і будемо відновлювати Україну".

Український уряд каже: "ні, як же ви будете це робити, не враховуючи інтересів самих українців? Давайте нам гроші, ми самі себе відновимо". 

Цей клінч вирішується завдяки тим, хто зібрався тут сьогодні – третьої сили в цій конфігурації. 

Українське громадянське суспільство разом з бізнесом і українським Урядом відстоять українські інтереси модернізації. 

Тому я звертаюся до міжнародних партнерів із проханням підтримати формування саме тристороннього формату створення і реалізації планів Відновлення і Модернізації України.

Наступне моє прохання стосується зміни вектору боротьби з корупцією. Відхід від боротьби з симптомами. Перехід до усунення економічних передумов корупції.

Економічною основою корупції є зарегульованість держави, велика частка держави в економіці, хибна податкова система. 

Шлях звільнення від корупції – це регуляторна гільйотина, приватизація та, найголовніше, ліберальна податкова реформа. 

Власне, нам потрібні 3-4 роки для формування нової культури сплати податків та викоренення корупції. Задля цього нам потрібна підтримка ЄС і міжнародних фінансових інституцій в розумінні сутності реформ. Навіть з макрофінансової точки зору нам скоріш потрібно страхування ризиків, ніж додаткове покриття дефіциту бюджету, тому що за рахунок обілення економіки і економічного зростання ми зможемо швидко вийти на зростання доходів бюджету. 

Саме карт-бланш на ліберальні реформи став би великою допомогою на шляху до євроінтеграції України.

Слава ЗСУ і велика вдячність нашим міжнародним партнерам. 

Андрій Длігач