Чи справді українців турбує більше "ковбаса", ніж російська окупація?
"Які із потенційних загроз, що можуть чекати на Україну впродовж наступних 12 місяців, турбують Вас найбільше?". Таке запитання поставили українцям в рамках "Періодичного всеукраїнського соціологічного дослідження" Соціологічної групи "Рейтинг", яке проводилось у листопаді-грудні 2024 року. Респондентам пропонується вибрати 3 варіанти відповіді із 21-го запропонованого.
В представлених результатах опитування особливо цікаво виглядає трійка лідируючих пунктів загроз: "Зростання цін та інфляція" – 33%, "Економічна криза" – 32%, "Посилення обстрілів" – 27%, а також пункт "Подальша окупація територій", який зайняв 4-те місце, набравши 25%.
Ми в стані війни з державою, яка є однією з найбільших воєнних потуг у світі і яка визначає знищення української державності та ідентичності своїм головним зовнішньополітичним пріоритетом. З серпня 2024 по січень 2025 року Росія окупувала додаткових 2712 квадратних кілометрів української території. Але, згідно опитування, скажімо так, "ковбаса" відкинула цю загрозу на далеке 4-е місце.
Мимоволі виникає запитання: якщо Росія окупує Україну і дасть населенню "ковбасу", то може це дійсно "освобождєніє" буде?
Дані результати опитування є благодатним ґрунтом для поширення російських дезінформаційних наративів, метою яких є роз’єднати українське суспільство та підірвати підтримку України у світі. Оскільки 75% респондентів не бачать серед трьох основних загроз подальшу окупацію територій, то, мовляв, частина із них – це люди, які живуть в прифронтових регіонах – "чекають на визволення", а інша частина – це люди, які перебувають подалі від фронту і не сильно переймаються через просування росіян чи долю співвітчизників в прифронтових регіонах, порівняно з "ковбасою". Чи, наприклад, такий наратив – населення на півдні та сході України вже не боїться російської окупації, більше економічних проблем. З точки зору пропаганди, цей наратив також чудово підтверджуються пунктом "Погіршення життя українців під окупацією", що є загрозою "лише" для 5% українців.
Результати дослідження Соціологічної групи "Рейтинг" будуть використовуватись в українських та іноземних ЗМІ, наукових та аналітичних дослідженнях, зрештою при прийнятті політичних рішень. Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий так висловився щодо соціології під час війни на відкритті експертного обговорення "Соціологія та війна. Ступінь достовірності та рівень довіри", яке відбулося в Українському кризовому медіа-центрі 4 лютого 2025 року:
"Ви знаєте, що це надважливе питання особливо коли зараз і українські громадяни, і українські політики, і наші міжнародні партнери багато в чому орієнтуються в своїх планах миру, перемир’я, зупинки війни на настрої українців […]. Одне з недавніх опитувань показало 0,8 різниці даних людей, які готові піти зараз на більші компроміси стосовно зупинки війни і зразу це було винесено в заголовки – "Україна вже готова капітулювати", це так було в Західних ЗМІ, і мене це відверто кажучи і колег дуже бентежить."
Ніхто не стане заперечувати, що бідність є надважливою проблемою для України, але чи справді вона є найбільшою загрозою? Результати дослідження "Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність", яке проводилось у вересні-листопаді 2024 року Національним агентством із питань запобігання корупції (НАЗК) демонструють нам наступне. Як "дуже серйозну" проблему України 92,3% респондентів визнали "Збройну агресію рф проти України", 79,4% – "Корупцію", 67,5% – "Високу вартість життя та низькі доходи".
Як бачимо, результати дослідження НАЗК помітно суперечать результатам дослідження Соціологічної групи "Рейтинг".
Зважаючи на це, здається важливим ретельно проаналізувати матеріали "Рейтингу". Розпочнемо із загального огляду повної версії дослідження. У розділі під назвою "Результати кількісного дослідження: основні висновки" до списку з 21-го пункту загроз подається два абзаци тексту з інтерпретаціями. В першому абзаці перераховується трійка головних пунктів загроз. В другому абзаці цікавіше – зазначається яким загрозам більше всього віддавали перевагу "оптимісти" та "песимісти" (дві групи на які поділили всіх респондентів). Отож, було названо всього 12 загроз, але серед них не згадується "Подальша окупація територій". Тобто, в двох абзацах, які коментують загальний список загроз, з уваги виключений такий важливий пункт як "Подальша окупація територій". Звичайно, не можна стверджувати що це помилка чи проігноровано зумисно, однак більшість інтернет-ЗМІ звернули увагу саме на пункт "Подальша окупація територій", опублікувавши дослідження під заголовками "Українців більше хвилює зростання цін, ніж окупація територій".
У розділі дослідження під назвою "Результати якісного дослідження: основні висновки" міститься по одному абзацу, які присвячені внутрішнім та зовнішнім загрозам відповідно, цитуємо:
"До найбільших внутрішніх загроз для України респонденти відносять корупцію, велику зовнішню міграцію, відсутність перспектив розвитку для молоді, брак єдності серед українців. Серед внутрішніх загроз, які можуть актуалізуватися в наступні 12 місяців, – загострення ситуації на фронті та захоплення ворогом нових територій".
"Серед найбільших зовнішніх загроз для України, на думку респондентів, потенційне загострення війни, великі зовнішні борги, примус до миру на невигідних для України умовах".
Щодо внутрішніх загроз. "Подальшу окупацію територій" ми спостерігаємо не серед "найбільших внутрішніх загроз", а серед "внутрішніх загроз, які можуть актуалізуватися". Не до кінця зрозуміло чому внутрішні загрози розділено на ці дві категорії, в результаті такого розподілу пункт "Подальша окупація територій" виглядає на периферії. Крім цього, загроза корупції, яка зазначена серед "найбільших внутрішніх загроз", не пропонується для вибору в загальному списку з 21-го пункту загроз.
Щодо зовнішніх загроз. Ми бачимо серед найбільших зовнішніх загроз "загострення війни", що здається цілком справедливо, хоча і дещо розмито, тому що в загальному списку з 21-го пункту загроз немає такого варіанту як "Загострення війни", найбільш релевантними є "Подальша окупація територій" та "Посилення обстрілів". Тому, виникає питання – чому б не застосовувати однакові поняття? Це значно б полегшило сприйняття та розуміння дослідження, а також і процес опитування.
Отже, загальний огляд дослідження щодо запитання "Які із потенційних загроз, що можуть чекати на Україну впродовж наступних 12 місяців, турбують Вас найбільше?" демонструє нам стиль подання інтерпретацій, який ускладнює розуміння дослідження та не найкращим чином розставляє акценти, зокрема відводить другорядну роль такій важливій безпековій загрозі як "Подальша окупація територій".
***
Далі розглянемо фактори, які могли вплинути на кінцевий результат опитування. Для цього був проаналізований загальний перелік із 21-го пункту загроз.
Головне питання виникло до лідируючих "економічних" пунктів: "Зростання цін та інфляція" та "Економічна криза". По суті "Зростання цін та інфляція" є симптомом "Економічної кризи", ці поняття взаємопов’язані, особливо у випадку з поточною економічною ситуацією в Україні. В загальному контексті опитування, де майже всі варіанти є конкретизованими, пункт "Економічна криза" виглядає занадто узагальненим. Респонденти опитування можуть необачно вибирати одразу два "економічних" пункти, один з яких по суті перекриває інший, що викривляє загальний результат, зокрема на шкоду такій важливій безпековій загрозі як "Подальша окупація територій". Тому, доцільніше замість "Економічної кризи" вказати більш конкретні її складові, наприклад "Зростання безробіття", "Банкрутство підприємств" тощо, поряд із існуючим "економічним" пунктом – "Зростання цін та інфляція".
Крім цього, зустрічаючи в загальному списку серед економічних загроз узагальнене поняття "Економічна криза", ми не знаходимо співмірного по узагальненню поняття серед безпекових загроз, яким могла би бути наприклад "Російська агресія".
Отже, пункт "Економічна криза" є недоречним в контексті даного опитування і міг вплинути на фінальний результат та відповідно рейтинг загроз.
Ще одним надто узагальненим пунктом є "Політична криза". Адаптувати пункт "Політична криза" до загального контексту можна конкретизувавши його, наприклад: "Конфлікт між політичним і військовим керівництвом держави", "Ризики виборчої кампанії" тощо.
Як раніше зазначалося, корупція не згадується в списку з 21-го пункту загроз. Схоже, що такий був задум. В такому разі, це є ще одним аргументом проти узагальнених понять "Економічна криза" та "Політична криза". Тому що, корупція часто є важливою складовою як політичної так і економічної кризи.
Також, в процесі вивчення дослідження були виявлені граматичні помилки. Одна із помилок вартує особливої уваги і стосується тої ж таки "Економічної кризи". Якщо на рисунку із загальним переліком 21-го пункту загроз навпроти "Економічної кризи" зазначено 33%, то в тексті інтерпретації зазначається, що "Економічна криза" набрала 32%. Граматичні помилки для даного об’єму дослідження (13 сторінок) та статусу виконавця – абсолютно неприпустимі.
Отже, із вищезазначеного можна зробити висновок, що є достатні підстави для сумнівів у коректності результатів дослідження Соціологічної групи "Рейтинг" щодо запитання: "Які із потенційних загроз, що можуть чекати на Україну впродовж наступних 12 місяців, турбують Вас найбільше?". Щонайменше один пункт опитування ("Економічна криза") набуває маніпулятивних ознак в поданому контексті, чим може спричиняти суттєвий вплив на результати. Тому, в цій частині дослідження потребує доопрацювання. Це особливо важливо, тому що поточні результати опитування з негативного боку характеризують ціннісний корпус українського суспільства, шкідливо впливають на можливості України залучати воєнну допомогу, послаблюють переговорну позицію України щодо перемир’я і повернення окупованих територій, а також сприяють російській інформаційній війні проти України.
Можливо, в умовах війни, перед публікацією результатів соціологічних досліджень варто розглядати їх на предмет потенційної шкоди інтересам України. Цікаву позицію на цю тему висловив науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань:
"Ми всі, соціологи і ті хто проводять опитування, маємо бути дуже обережними і зваженими коли подаються результати якихось досліджень. Тому що ми розуміємо, що деякі цифри небезпечні, які ми цілком правильно даємо в наших закритих матеріалах. Я думаю, те, що йде на публіку, в будь-якому випадку і Росія, і пропутінські корисні ідіоти на Заході все одно будуть використовувати.
Ми розуміємо, що з кожного опитування можна вирвати будь-що, як позитив так і негатив, і з цим в принципі нічого не зробиш. Але якщо цифри з якогось питання дійсно дуже небезпечні для публічного оприлюднення, то мені здається, що має включатися елемент самоцензури."
У нашому випадку йдеться не скільки про самоцензуру, стільки про ідентифікацію результатів дослідження як потенційно небезпечних, які крім цього суперечать результатам схожого дослідження (НАЗК "Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність"), що є підставою передусім для ретельної перевірки.
Сподіваємось на вжиття відповідних заходів Соціологічною групою "Рейтинг" для того щоб зберегти високу довіру до провідних українських аналітичних центрів, які досліджують громадську думку. Громадська думка в Україні та світі є основною ціллю в російській інформаційній війні, за таких обставин на аналітичні центри покладається особлива відповідальність.
Роман Панчук, керівник ГО "Фонд суспільно-політичних ініціатив"