Доброчесність у вищій освіті – невід'ємна частина європейського майбутнього України
Доброчесність є однією з основних цінностей, яку поділяє Європейський Союз і якої очікує від країн, що прагнуть стати його частиною. Вона має проявлятись в усіх сферах суспільного життя – від публічного управління до бізнесу. Але щоб доброчесність стала реальною нормою, а не просто гаслом, її необхідно формувати – і саме вища освіта відіграє у цьому ключову роль. Тут закладаються базові уявлення про етичну поведінку, відповідальність і повагу до правил, які потім впливають на дії людей у професійному житті. Тому боротьба з плагіатом, корупцією та іншими порушеннями – це про внутрішні реформи, а також про готовність України бути частиною єдиного європейського освітнього простору.
Коли мова йде про рух України до членства в Європейському Союзі, одним із ключових інструментів оцінки прогресу є звіт Європейської комісії в межах Пакету розширення. В звіті за 2024 рік Україна отримала комплексну оцінку виконання зобов’язань, зокрема у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, а також реформування системи освіти. Окрему увагу ЄС приділила питанням доброчесності – як у сфері державного управління, так і в окремих сферах, зокрема, вищої освіти.
"Україні слід розділити юридичну освіту та підготовку правоохоронних органів, а також слід посилити та уніфікувати стандарти юридичної освіти, правила вступу, ліцензування та фінансування, при цьому збільшуючи увагу до законодавства ЄС, практичних юридичних навичок та доброчесності", – вказано у звіті Єврокомісії.
Загалом же, питання доброчесності проходить червоною ниткою крізь такі сфери як судоустрій та основоположні права (зокрема, щодо доброчесності суддів) , кримінальна юстиція (в контексті відбору керівництва відповідних органів, які володіють належним рівнем доброчесності), а також згадується у сферах енергетики (створення прозорого оптового ринку електроенергії) , публічних закупівель (в контексті оцінки ризиків у межах замовників, внутрішнього та зовнішнього контролю) і вищої освіти (зокрема у контексті правничої освіти).
Доброчесність зараз є важливим інструментом для зменшення корупції в Україні. Вона поступово стає невід'ємною частиною законів й базується на особистих етичних принципах, професійній чесності та готовності діяти відповідно до того, що очікує суспільство.
Європейська інтеграція України вимагає перетворення освіти на простір, де цінності не лише проголошуються, а й реалізуються, що створює образ держави, заснованої на принципах свободи, відповідальності та верховенства права. Вища освіта – це сама та сфера, де формується професійна компетентність та етичні погляди майбутніх фахівців. Вона має створювати культуру, де доброчесність є основою для побудови відповідального та прозорого суспільства, адже випускники університетів згодом обіймають посади в органах влади, судовій системі, бізнесі, медіа чи громадському секторі. Одним з найбільших викликів наразі є перетворення системи освіти на простір, де цінності не проголошуються, а реалізуються. Саме через реальні зміни в університетському середовищі формується образ держави, здатної жити за принципами свободи, відповідальності та верховенства права.
Як Україна вже впроваджує доброчесність у вищій освіті?
Отже, цілком логічне питання: яким чином Україна впроваджує принципи доброчесності у сфері вищої освіти? Які ініціативи стосовно цього існують? Чи має держава мати монополію в цьому питанні?
Впровадження принципів доброчесності в навчання передбачає створення освітніх центрів, де чесність і відповідальність стають нормою.
Український досвід свідчить, що найбільш ефективні практики впровадження доброчесності з’являються саме на стику зусиль трьох сторін – держави, закладів освіти та громадськості, де перша задає рамки, другі беруть на себе відповідальність за впровадження, а треті – забезпечують незалежний контроль, підтримку і натхнення для інституційних змін.
У цьому контексті варто звернути увагу на конкретні ініціативи, які вже сьогодні впроваджуються в українській системі вищої освіти та спрямовані на розвиток культури доброчесності. Нижче розглянемо кілька прикладів таких практик, що охоплюють як формальну освіту, так і інституційні механізми підтримки доброчесності:
Магістерська програма "Антикорупційні студії" від ACREC та Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Магістерська програма "Антикорупційні студії", створена спільно з кафедрою політології НаУКМА, за ініціативою Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції ACREC, є одним із прикладів того, як в українській вищій освіті починають активно впроваджувати принципи доброчесності. У рамках цієї програми велику увагу приділяють контролю за дотриманням стандартів – як навчальних, так і етичних.
Важливо звернути увагу, що справа не лише в правилах і стандартах. Однією з ключових переваг цієї магістерської програми є активне залучення викладачів-практиків із державного та громадського секторів, а також іноземних лекторів, які приносять нові підходи до викладання, академічної етики й комунікації зі студентами. Завдяки цьому навчальний процес поєднує теорію з живою практикою, демонструючи, як функціонує система, в якій доброчесність є не формальністю, а щоденною нормою поведінки.
Цей підхід органічно доповнює загальну атмосферу Києво-Могилянської академії, де традиційно культивується культура відкритості, поваги до академічної свободи та етичних стандартів.
Ще одна важлива риса програми – міждисциплінарність. Тут корупцію розглядають не лише як юридичне порушення, а як комплексне соціальне, політичне, економічне та етичне явище.
"Такий широкий аналітичний горизонт дозволяє студентам глибше усвідомити, що боротьба з корупцією неможлива без системного утвердження доброчесності – на особистісному, професійному та інституційному рівня", – наголошує Оксана Нестеренко, виконавча директорка центру ACREC Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Курс "Етика та доброчесність в правничій професії" від Фундації DEJURE
Ще одним важливим прикладом впровадження принципів доброчесності в освіті є курс "Етика та доброчесність у правничій професії", розроблений Фундацією DEJURE. Ідея створення цього курсу з’явилась після дослідження, яке було проведено у 2021 році, і яке показало, що курси з етики для правників є переважно або вибірковими, або їм бракує практичної орієнтованості.
Курс складається з кількох модулів, у яких розглядаються реальні ситуації з практики, що дозволяє студентам краще усвідомити важливість етичних норм у правничій професії. Окрім теоретичних знань, студенти отримують можливість працювати з практичними кейсами, що сприяє розвитку навичок ухвалення етичних рішень у складних ситуаціях.
Також цей курс є важливою складовою професійної підготовки юристів, оскільки дозволяє їм усвідомити відповідальність за дотримання високих етичних стандартів, що, в свою чергу, сприяє формуванню довіри до правової системи в Україні та підвищенню якості правничих послуг.
"Для досягнення цілей судової реформи недостатньо перевіряти на доброчесність лише тих, хто вже працює в системі або заходить у неї через конкурси. Важливо, щоб правники ще під час навчання в університеті розуміли, що таке доброчесність. Якщо в університеті ці практики недієві або формальні – студенти просто не повірять, що "по-чесному" взагалі можливо. А це формує шкідливі переконання, з якими вони потім приходять у правничу професію", – зазначає Катерина Катерина Грищенко, аналітикиня Фундації DEJURE.
Ініціативи Офісу доброчесності НАЗК
Офіс доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) також активно працює над впровадженням принципів доброчесності в освітній процес.
Для студентів створено навчальну дисципліну "Антикорупція та доброчесність", яку у 2024-2025 навчальних роках вивчають понад 8000 студентів у 80 українських університетах. Окрім цього, доступний відкритий онлайн-курс "YOUніверситет".
Викладачі мають змогу проходити онлайн-навчання на платформі study.nazk, де розміщені курси "6 кроків до доброчесності" та спеціалізований курс для викладачів антикорупційної дисципліни. Регулярно проводяться вебінари та тренінги.
Адміністрації закладів освіти отримують методичні рекомендації з розбудови доброчесного освітнього середовища – від прозорого адміністрування до академічної доброчесності та ефективних антикорупційних політик. Паралельно НАЗК аналізує корупційні ризики в освіті та розробляє практичні рішення для їх усунення.
"Ми віримо, що університети можуть бути не лише центрами знань, а й осередками формування цінностей – і саме доброчесність є тією основою, яка наближає нас до європейської освітньої ідентичності", – коментують у Офісі Доброчесності НАЗК.
Чи є доброчесність у вищій освіті передумовою євроінтеграції?
Безумовно, доброчесність у сфері вищої освіти є важливою складовою євроінтеграційного процесу України. Хоча вона не фігурує як окрема вимога в Угоді про асоціацію чи формальних критеріях вступу до ЄС, її наявність прямо впливає на здатність держави відповідати базовим європейським цінностям – таким як верховенство права, прозорість, доброчесне врядування та дотримання прав людини.
Ці підходи повністю узгоджуються з міжнародними документами у сфері вищої освіти, зокрема з Бухарестською декларацією, ухваленою в рамках Болонського процесу. У цьому документі підкреслюється, що етичні стандарти у вищій освіті є ключовими для формування відповідальних громадян і професіоналів, розвитку критичного мислення, забезпечення академічної свободи та довіри до університетів як суспільно значущих інституцій. Декларація також наголошує, що якісна освіта базується не лише на знаннях, а й на цінностях, і саме доброчесність є тим фундаментом, який дозволяє освіті виконувати свою трансформаційну роль у суспільстві.
На думку представників Офісу Доброчесності НАЗК, У європейській освітній системі доброчесність – це не лише академічна чесність. Це комплексне поняття, що охоплює управлінську прозорість, рівність доступу,запобігання корупції у розподілі ресурсів, етичне керування університетами,доброчесність у науковій діяльності тощо. Відтак, формування доброчесного освітнього середовища – це безпосередній внесок у виконання зобов’язань України за Угодою Про асоціацію з ЄС та інтеграцію до Європейського простору вищої освіти.
Фундація DEJURE акцентує на тому, що мова йде не лише про цінності, а й про якість освіти й ефективність майбутніх державних інституцій:
"Ефективні практики академічної доброчесності є складовою якісної освіти. Якщо оцінки/дипломи можна купити чи отримати в інший недоброчесний спосіб, якщо дипломи отримують ті, хто мав би бути відрахований за плагіат чи інші серйозні порушення, то на виході з університетів ми не отримаємо достатньо кваліфікованих правників. Професійна складова майбутніх суддів, адвокатів, прокурорів, нотаріусів, інших публічних службовців з правничим дипломом є важливою для євроінтеграції, якщо ми хочемо будувати сильні демократичні інституції".
Керівниця освітніх програм центру ACREC, завідувачка кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Маргарита Чабанна, наводить приклад НаУКМА як університету, що впроваджує європейські підходи до доброчесності:
"Так, доброчесність у сфері освіти є важливою передумовою євроінтеграції, адже вона демонструє відповідність європейським цінностям і стандартам. Наприклад, в НаУКМА це проявляється, зокрема, у впровадженні політик академічної доброчесності: студенти підписують декларації, розроблені на основі європейських кодексів (ALLEA, ENAI), вивчають спеціальні курси разом з іноземними викладачами та проходять навчання відповідно до міжнародних стандартів. Роботи перевіряються на плагіат, а якість освітнього процесу моніториться, що підвищує прозорість і зміцнює довіру до української вищої освіти як частини спільного європейського простору".
Доброчесність є не лише маркером внутрішньої готовності до змін, а й запорукою довіри з боку європейських партнерів. Підтримка та розвиток доброчесності мають відбуватися через синергію зусиль держави, університетів, громадського сектору та міжнародних інституцій. Тільки за такої умови доброчесність перестане бути лише декларацією – і стане реальною культурною нормою, що визначатиме майбутнє української освіти і самої країни.
Андрій Білецький, адміністративний директор центру ACREC НаУКМА, член Наглядової ради Transparency International Ukraine, секретар Громадської ради при НАЗК. У співавторстві з Кароліною Шмалько, проєктною асистенткою ACREC НаУКМА.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Вступаємо в ЄС разом". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".