Від стартапу до системи: як Україна переходить до нового етапу цифрової трансформації

Цифрова трансформація в Україні почалася задовго до появи Дії і популярних сервісів, якими вже звикли користуватися українці. Вона стартувала з фундаментальної роботи: модернізації державних реєстрів, налагодження обміну даними, підвищення кіберстійкості та розвитку цифрових компетенцій у державному секторі. Саме тоді стало зрозуміло, що за цифровізацією стоять не лише технології, а передусім стандартизовані процеси, експерти та єдина логіка взаємодії між усіма учасниками.

Надійним партнером кожного етапу цифровізації України стала Академія електронного управління (eGA, Естонія).

Уже понад 12 років eGA підтримує Україну у цифрових реформах, запуску революційних сервісів тощо. У тісній співпраці з Міністерством цифрової трансформації ми реалізуємо важливі проєкти Європейського Союзу, такі як EU4DigitalUA, DT4UA, а також низку кіберініціатив, спрямованих на навчання спеціалістів і підвищення цифрової стійкості.

Загалом Естонія стала країною, чий досвід надихав Україну на створення цифрової держави. Так, одним з перших проєктів в Україні зʼявилась система обміну даними Трембіта, побудована на базі естонської системи інтероперабельності X-Road, яка стала фундаментом цифрової держави і завдяки якій почали бігати дані, а не люди.

Україна вивчила естонський досвід у сфері електронної ідентифікації і на його основі в Україні з'явилися власні інновації – перший у світі цифровий паспорт, який має таку ж юридичну силу, що і паперовий чи ID-карта, та унікальний Дія.Підпис у смартфоні. Також у співпраці впровадили систему Вулик для автоматизації роботи ЦНАПів.

Водночас Україна розвиває власні цифрові рішення, орієнтовані на сучасні потреби користувачів. Так, держава обрала підхід mobile-first і зараз застосунком Дія користуються більше 23 млн українців, де реалізовано більше 65 послуг, ще понад 160 сервісів – на порталі. Частина з них – від освітніх документів до комплексного сервісу е-Підприємець – розроблялася в межах проєктів ЄС.

Окрім цього, у фокусі регіональні проєкти, зокрема проєкт підвищення цифрової спроможності центрів надання адміністративних послуг Житомира. Вони показали ще одну сторону цифрової трансформації – різний рівень цифрової зрілості та готовності громад. Десятки інституцій стикалися з браком цифрових знань, а фахівцям часто не вистачало практичних навичок для роботи з новими системами. Це впливало не лише на темпи впровадження, а й на якість сервісів, які отримують громадяни.

У процесі проявилися й системні труднощі: відсутність уніфікованих правил, підходів, стандартів і шаблонів документів. Через це командам органів влади, проєктів міжнародної технічної допомоги, технічним адміністраторам і розробникам доводилося кожен раз узгоджувати ідентичні документи та витрачати час на те, що мало б працювати за єдиним алгоритмом. Згодом ця фрагментованість стала ключовою причиною потреби у створенні інституції, яка допоможе впорядкувати процеси та зробить цифрову трансформацію системною, швидкою й прогнозованою.

Після кількох років стрімкого розвитку цифрових сервісів важливо не лише запускати нові продукти, а й закріплювати досягнення через сталі механізми підтримки, єдині правила та стандарти. Тому наступний етап цифрової трансформації в Україні полягає у зміцненні інституційної спроможності та стандартизації процесів. Це дозволяє зберігати накопичений досвід, робити його доступним для всіх органів влади та забезпечувати послідовність у розвитку державних сервісів, що особливо важливо для цифрової євроінтеграції та запуску перших транскордонних послуг.

Центр цифрових компетенцій як відповідь на запит

Після початку повномасштабної війни стало ще більш очевидним, що той "революційний" підхід до цифрової трансформації, який реалізовувався до вторгнення, вже неможливий. Потрібно збирати і накопичувати знання, експертизу і досвід, які були сформовані в період, з 2014 до 2022 рік, для того, щоб якомога більше нових ідейних прихильників цифрової трансформації, могли швидше входити в курс справи.

Щоб цифрова трансформація України стала інституційно сталою, керованою та відтворюваною, в Україні створили Центр цифрових компетенцій – консультативно-дорадчий орган при Державному Підприємстві "Дія", який став логічним продовженням першого (революційного) етапу цифрової трансформації. Це місце, де має бути зібрана експертиза, систематизовані методології, стандарти, підходи, аналітика та найкращі національні та міжнародні практики цифровізації, які стають доступними для всіх, хто впроваджує цифрові реформи.

Ще у 2019 році Мінцифрою була поставлена амбітна ціль – зробити 100% державних послуг онлайн. Українці вже звикли до швидких, безпечних і зручних сервісів, які можна отримати за кілька кліків, зі смартфона чи з ноутбука.

Проте за цією простотою стоїть робота сотень людей – від юристів і дата-аналітиків до дизайнерів та комунікаційних менеджерів.

Команда Мінцифри фізично не встигає опрацьовувати всі запити на створення нових або цифровізацію існуючих послуг – "всі хочуть в Дію". Коли Центр цифрових компетенцій запрацює на повну потужність, українці майже щодня отримуватимуть нові сервіси, що істотно спрощують їхнє життя.

Зараз Центр ставить перед собою кілька важливих задач: систематизація знань, досвіду та експертизи, що дозволить швидко онбордити нових учасників цифрової трансформації, скоротити час на навчання та адаптацію, забезпечить єдині стандарти підходів до створення електронних послуг і цифрових реформ; об'єднання всіх ключових стейкхолдерів – представників державних органів, розробників, бізнесу, науковців, громадський сектор та міжнародні проєкти — щоб їхні знання, досвід і практики працювали на спільну мету.

Перші результати Центру

Один із перших кейсів – це спільна робота над опрацюванням 205-ї постанови Кабміну, яка встановлює життєвий цикл засобів інформатизації в органах влади.

Перша ітерація постанови виявилася недосконалою для практичного застосування, бо її вимоги не охоплювали весь спектр реаліроботи органів влади, проєктів міжнародної технічної допомоги та безпосередньо ІТ-бізнесу який працює в GovTech секторі. Тому Центр цифрових компетенцій виконав свою першу функцію як парасольки для обговорень та формування нових рішень та політик.

На базі Центру було сформовано робочу групу, до якої увійшли представники проєктів міжнародної технічної допомоги, органів державної влади та українського бізнесу, зокрема GovTech Альянсу України. Спільна робота дозволила виробити рішення, яке задовольнило всі сторони, і згодом відповідні зміни були внесені до 205-ї постанови.

У результаті ми маємо нормативно-правовий акт, який відповідає запиту українського бізнесу і найкращим європейським та світовим практикам у сфері забезпечення роботи будь-якого засобу інформатизації. Це win-win для всіх.

На цьому прикладі ми бачимо, що Центр цифрових компетенцій – це інструмент для досягнення тих чи інших цілей. Сам консультаційно-дорадчий орган може виконувати ті функції, які на нього будуть покладені. Наприклад, до Центру цифрових компетенцій може звернутися як і CDTO, так і безпосередньо службовці будь-якого з міністерств з проханням розробити цифрову реформу для певної галузі і сфери. І таким чином, це інструмент для поширення і пришвидшення реалізації політик, які формуються Мінцифрою.

У подальшому Центр цифрових компетенцій може виступати як майданчик для тестування продуктів приватного бізнесу та органів державної влади.

Центр максимально гнучкий і має на меті задовольнити максимальну кількість потреб, про які ми навіть зараз ще не здогадуємося, але які виникнуть в майбутньому.

Окрім Центру цифрових компетенцій, в Україні існують ще дві ключові інституції, які відповідають за цифрову трансформацію, і їхні ролі чітко розподілені. CDTO Campus транслює експертизу, знання та навчальні програми і готує нових цифрових лідерів. Тому центр цифрових компетенцій має бути бек-офісом для CDTO Сampus у підготовці навчальних програм.

Ще один проєкт – Global Government Technology Center (GGTC), який має промотити український досвід, українську експертизу серед країн які тільки починають свій шлях цифрової трансформації. Такий розподіл ролей та обовʼязків дозволяє працювати ефективно та забезпечує сталість і передбачуваність процесу цифрової трансформації.

Плани і подальші кроки

Наступним кроком для Центру є масштабування роботи через активну взаємодію з органами влади, експертами та міжнародними партнерами. Це дозволяє не лише підтримувати та вдосконалювати наявні напрацювання, а й забезпечує повторне використання українського досвіду, який накопичувався протягом останніх десяти років цифрової трансформації.

Ця робота має не лише поточну цінність для громадян – швидкі, безпечні та зручні цифрові сервіси, а й стратегічне значення для майбутніх поколінь. Вона закладає основу для стійкої цифрової держави, а також створює передумови для експорту українського GovTech.

Марі Педак, старша експертка Академії електронного управління (Естонія), керівниця проєктів Європейського Союзу EU4DigitalUA та DT4UA