Від закупівель до інтеграції F-16: як громадянське суспільство рухає реформи у секторі оборони

- 13 січня, 14:22

Із 2025 роком закінчився етап моєї роботи керівницею Офісу підтримки змін Міністерства оборони України. Як структурі без реальних повноважень, а тільки з дорадчою функцією, нам вдалося все ж втілити реальні зміни на краще для Сил оборони. Насамперед — завдяки залученню компетентних людей із війська і підтримці громадянського суспільства.

Командою з цивільних і військових фахівців понад 2,5 роки ми працювали над реформами, жодна з яких не була розроблена без залучення міжнародних партнерів, аналітичних центрів, волонтерських, громадських і благодійних організацій із відповідною експертизою.

Далі – коротко про ключове зі зробленого.

Запуск Державного оператора тилу. За два роки роботи агенція зекономила бюджету десятки мільярдів гривень. Її ефективність, прозорість у взаємодії з ринком, інноваційність стала драйвером змін всієї системи. Тепер відпрацьовані нею підходи діють у забезпеченні не тільки харчами й амуніцією, а й озброєнням. Технологія DOT-Chain зробила прорив – через маркетплейс підрозділи безпосередньо замовляють та отримують дрони і РЕБи за лічені дні. Чи варто говорити, що це означає для фронту, на якому інновації оновлюються швидше, ніж будь-коли в історії?

Інтеграція F-16. Восени 2023-го Офіс змін ініціював першу робочу групу з передачі винищувачів для України. Згодом на її основі сформували коаліцію авіаційних спроможностей. На запит Офісу президента ми супроводжували запуск департаменту МОУ для інтеграції F-16 у Збройні сили України. Торік за підтримки президента на основі наших напрацювань створено авіаційну вертикаль: запроваджені посади заступників міністра оборони та начальника Генштабу ЗСУ з питань авіації – це важливий етап у подальшій модернізації Повітряних сил.

Розвиток децентралізованих закупівель. 2022 року бригади ЗСУ отримали кошти й можливості до закупівель в обсягах, яких доти ніколи не мали. Ці ресурси стали одним зі стовпів стійкості нашого війська на початку повномасшабної війни. Вони дали змогу підрозділам швидко напряму закуповувати необхідне у постачальників. І стали потужним бустером розвитку технологій — бригади мають змогу купувати практично будь-які засоби, наприклад, навіть іще офіційно не кодифіковані БпЛА або НРК.

При цьому на початку 2023-го у Міноборони не було жодної людини, яка б відповідала за комунікацію з бригадами щодо закупівель. Ми домоглися створення окремої посади закупівельника на рівні бригад ЗСУ. Тепер військові, які закуповують майно на десятки мільярдів гривень, не мусять суміщати ці обов'язки з основними на посадах від солдата до начальника фінслужби.

Разом з партнерами із Проєкту реформи оборонних закупівель запустили програму "Проєкт 100" – 383 закупівельники бригад вже пройшли навчання й отримують консультаційний супровід.

Окремо минулого року допомогли вибудувати процеси закупівель у підрозділах "Лінії дронів". Створили перший практичний посібник. Запустили онлайн-курси на Prometheus і в "Армії+" – сумарно ними скористалися вже понад 7000 людей.

Офіс підтримки коаліцій запустили навесні 2024-го для системного управління військовою допомогою від країн-партнерів. Ця структура наразі координує роботу вже дев'яти коаліцій спроможностей.

Роботизація Сил оборони. Воювати мають роботи, а не люди – за цим майбутнє. Зібрали успішний досвід і розробили гайдлайн із роботизації та створення підрозділів НРК. Далі – пілотна роботизація за цим алгоритмом однієї з бригад і масштабування в інших підрозділах.

Аналітика є одним із провідних напрямів діяльності Офісу. Наші дослідження були основою пропозицій реформ і підґрунтям в ухваленні вищим військовим керівництвом низки системних рішень. Особливу уваги приділяли роботі для кращого розуміння нашої технологічної переваги на полі бою.

Водночас ми долучилися до запуску підрозділу з аналізу застосування зброї в самому МОУ — ідеться про нову якість вивчення досвіду у військах.

Підтримка реформи інтелектуальної власності. 2024-го ми провели разом із Головним управлінням військової юстиції МОУ та УКРНОІВІ дослідження стану охорони прав інтелектуальної власності в системі Міноборони. Воно виявило системні проблеми. Наприклад, патенти на державні розробки оформлювали на посадовців підприємств, а створені військовими винаходи ніяк не регулювалися. Так Міноборони розпочало структурні зміни й створило відповідальний за інтелектуальну власність підрозділ — відділ, а потім і управління. До розробки політики ми залучили громадськість, незалежних експертів і дотичні держоргани. Уже наприкінці 2025 року МОУ надало 30 ліцензій на використання розроблених військовими технологій — і армія отримує озброєння, виготовлене за цими ліцензіями.

Реформа підготовки — розробили аналітичну основу для дій МОУ і Командування Сухопутних військ. Через дослідження практик адаптації бійців у 16 бригадах сформулювали рішення для їх ефективного масштабування на все військо.

Разом із Центром ініціатив "Повернись живим" провели дослідження інструкторського складу навчальних центрів ЗСУ — щоб зрозуміти ключові проблеми та точки росту. На цій основі сформували оновлений портрет ефективного інструктора і підходи до його відбору, які можуть стати базою для зміни всієї системи.

Дерегуляція. Запустили роботу підкомітету з дерегуляції в МОУ і електронний портал, щоб виявляти, скасовувати чи спрощувати процедури, які заважають війську. Ідеться, наприклад, про цифровізацію документообігу, списання майна або правила використання БпЛА. Щоб зібрати в єдиному місці потрібні бійцям зразки документів, запустили "Військовий асистент". Стандартизованими шаблонами на онлайн-платформі щомісяця користуються близько 50 000 людей.

Спільнототворення й розвиток екосистеми. В Україні рушієм реформ є громадське середовище. Це одна з особливостей нашого державотворення. Водночас, в секторі безпеки та оборони — найважливішому на сьогодні — досі недостатньо профільних організацій через консервативність системи і брак підтримки міжнародних донорів.

Структуроване громадянське суспільство у секторі оборони здатне мотивувати та рухати реформи через аналіз, якісну підготовку рішень та адвокацію.

Офіс змін був "місточком" між громадськістю і державою, який допомагав це робити через залучення до діалогу з Міноборони і Генеральним штабом, розробки політик тощо. І водночас докладав зусиль у формуванні такого середовища через навчальні програми й координаційні ініціативи.

Ми започаткували формат адвокаційних сніданків спільно з ГО "Ціна Свободи" — щомісячних зустрічей для координації зусиль із просування інтересів України на міжнародній арені. Реалізували разом із Sahaidachnyi Security Center освітні програми для лідерів оборонної спільноти і держслужбовців, а також курс для студентів і випускників – нової генерації аналітиків.

Команда Офісу змін продовжує також роботу у коаліціях дронів і артилерії, над створенням аналітичного центру в МОУ, реформуванням статутів Збройних сил, військової освіти і підходів до дослідницько-конструкторських робіт. І цей перелік ініціатив і результатів – не вичерпний.

Зміни в часи активної війни — це складно, але саме цей час — найкращий для змін. Необхідність змушує нас побудувати найпотужнішу оборону Європи.

Доки військо виграє час — маємо переформатовувати нашу систему оборони. Щоденна робота в секторі безпеки та оборони стала частиною мого життя і продовжить нею бути. Нашому війську, МОУ та ГШ, міжнародним партнерам, усім громадським організаціям, об'єднанням та діячам, які рухають зміни в оборонці, команді Офісу змін — величезна подяка.

Юлія Марушевська, керівниця Офісу підтримки змін МОУ у 2023–2025 роках