Як закон про реєстри нерухомості врятував оборонку, але подарував нові лазівки корупціонерам
Ворог більше не зможе дізнатись точні адреси наших оборонних підприємств і нанести новий черговий удар по них. З 18 листопада 2025 року в Україні обмежили доступ в реєстрах нерухомості та землі.
Як це захищає оборонний сектор, які плюси для безпеки і чому це все одно відкриває лазівки для корупції, чи можна дивитися адреси юросіб, не пов'язаних з обороною країни – з'ясуємо у цій колонці.
Що саме ховається за "оборонкою"?
Закон № 4576-IX приховав точні адреси й кадастрові номери майна, що належать компаніям, пов'язаним з оборонним комплексом (ОПК). Це цілком розумний крок і його варто було зробити ще у 2022 році, щоб унеможливити використання відкритих реєстрів для пошуку заводів чи інших стратегічно важливих об'єктів.
Країна-агресор і надалі націлена на наші оборонні підприємства. Відкриті реєстри дійсно ставали для ворога джерелом інформації: за допомогою адрес і кадастрових номерів росіянипланували удари по цілях – від "Мотор Січі" до виробників дронів.
Відтепер для таких компаній у витягах з Державного реєстру прав на нерухоме майно зазначають лише область, без деталізації району чи вулиці. Кадастрові номери земельних ділянок також приховують. Оборонні компанії можуть вказувати фіктивну адресу для зв'язку з державою – це захищає їх від можливих шпигунів та кібератак.
Кому це вигідно найбільше
Офіційна мантра влади: "Це для захисту оборонно-промислового комплексу від російських дронів і ракет". Утім, реальність виглядає більш неоднозначно – це стало ударом по прозорості, який ускладнив роботу антикорупційних органів чи журналістів.
Хоча закон обмежує лише оборонні юридичні особи, корупціонери можуть швидко знайти способи адаптуватися. Вони можуть переоформлювати активи на компанії, які зовні здаютьсяоборонними, наприклад, зареєструвати товариства з обмеженою відповідальністю як постачальників "логістики для ЗСУ" чи "товарів подвійного призначення". Таким чином адреса стає недоступною.
Візьмімо для прикладу нардепа Ігоря Фріса, лобіста цього закону. Його родина володіє 23 об'єктами в Карпатах – готелями, ресторанами – через компанії, які тепер можуть претендувати на статус "оборонних". Раніше інформація була доступною, але зараз, якщо компанія "перекваліфікується", видно лише область. Аналогічно можуть вчинити й судді та прокурори: вони зможуть приховати майно, записавши їх на матерів-пенсіонерок або через статутний капітал "оборонних" компаній. Переваги для безпеки є, тим часом вони відкривають лазівки для тих, кому є що приховувати.
Вплив на бізнес та повсякдене життя
Обмеження зачіпають виключно оборонні компанії. Для інших юридичних осіб, таких як кафе, IT-компанії чи подібним їх бізнесам адреси у відкритих реєстрах залишаються доступними. Якщо підприємство не пов'язане з оборонною сферою, його локацію можна знайти без перешкод.
Наприклад, виробник дронів у Харкові тепер працює без страху розповсюдження адреси, тоді як адреси звичайного виробничого бізнесу можна і надалі перевіряти онлайн.
Процес отримання інформації щодо нерухомості чи землі, що знаходяться у власності у юрособи, не пов'язаної з обороним сектором не змінився. Проте, якщо ТОВ має "оборонний" характер, то потрібно додатково звертатись в ЦНАП за повними даними.
Чи знайдемо ми вихід з цієї пастки
Зміна ситуації покладається на постанови Кабінету Міністрів України: вони можуть уточнити механізми перевірки оборонних підприємств на дійсність.
Бо після закінчення війни відкриття реєстрів назад може ускладнитись. Ті, хто сьогодні радіє новим лазівкам для корупції, завтра не захочуть втратити таку можливість. Бо навіщо змінювати те, що і так працює. Для них воєнний стан - це універсальна причина для будь-якого антидемократичного рішення.
Підсумок: безпека перемогла, але корупція не пішла
Обмеження доступу до реєстрів дійсно допомогло захистити стратегічні об'єкти від атак і значно скоротило обсяги витоку інформації – це вагомий фактор під час війни. Але ж війна – не виправдання для того, щоб повертати Україну в 90-ті, коли майно ховали через численні підставні компанії, а журналісти ставали жертвами нападів через свою роботу.
Найприкріше у цьому те, що ми захистили країну від зовнішнього ворога, але створили можливість для зловживань з боку внутрішніх "союзників".
Прозорість – це не розкіш, а ефективна зброя проти корупції, яка краде в армії мільярди. І сьогодні цю зброю в нас можуть відібрати.
Однак правда як і дрони, завжди знаходить ціль, навіть крізь закриті реєстри.
Аліна Калужинова, юрист практики супроводу бізнесу в Juscutum