Між фронтом і бусом: якого перезавантаження потребують ТЦК

Автори:

Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони

Олександр Вегержинський, дослідник Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)

Попри всю критичну важливість системи ТЦК та СП, в Україні вона ніяк не запрацює злагоджено, аби задовольнити (бодай на рівні компромісу) обидві залучені сторони – військових та цивільне населення.

Систему регулярно дискредитують окремі елементи – сайти новинних медіа нині пишуть про хабарництво працівників ТЦК на Житомирщині, підозру для посадовиці на Вінниччині, зняття з посади начальника Закарпатського ТЦК. Системі протистоїть населення – хтось дипломатично, критикуючи, а хтось – як нещодавно на Львівщині – стріляє у бус.

На тлі цих та інших скандалів Міністерство оборони отримало нового міністра. Який одним зі пріоритетів на посаді називає саме реформу діяльності ТЦК та СП.

Що планує Михайло Федоров і наскільки масштабне поле для його потенційної реформи – спробували розібратися у цьому матеріалі.

Стратегічний горизонт та політичні пріоритети

Реформа ТЦК чинним керівництвом держави розглядається не просто як зміна регламентів, а як фундамент національної стійкості. Михайло Федоров під час виступу у Верховній Раді, напередодні призначення на посаду Міністра оборони України наголосив, що після комплексного аудиту діяльності ТЦК та СП міністерство запропонує системне рішення. Це рішення дозволить зберегти обороноздатність, усунувши застарілі проблеми.

Позитивним і принципово важливим є те, що чинний міністр оборони нарешті публічно взяв на себе політичну відповідальність за тему мобілізації, яка протягом усієї повномасштабної війни фактично "перекидалася" між різними відомствами та була де-факто закріплена за Сухопутними військами без належного правового мандату.

Цього року Міністерство оборони України оголосило про початок перших в історії відомства публічних консультацій щодо змін в оборонній політиці держави. Пропонує обговорити новий документ під назвою "Зелена книга: стратегічні напрями, виклики та нова архітектура оборони". І у цьому документі зафіксована складна дилема вибору між моделлю масової мобілізації (швидкий, але виснажливий ефект) та збалансованим підходом, що потребує значного управлінського ресурсу. І який підхід зрештою матиме право на життя – визначати зокрема і новому міністру.

Акцентував на важливості цього напрямку роботи й Президент України Володимир Зеленський. Вважає, що необхідні масштабні зміни, які гарантуватимуть справедливий розподіл особового складу та баланс між фронтом і економікою.

Аналіз поточної інфраструктури та цифрового прогресу

Станом на листопад 2025 року в Україні розгорнута мережа з 461 ТЦК та СП. Попередній етап реформування (липень 2025 – січень 2026) під керівництвом Дениса Шмигаля базувався на цифровій трансформації системи комплектування, зокрема завдяки:

• Екосистемі "Резерв+" – платформа охопила 6 мільйонів користувачів, дозволивши скасувати паперовий документообіг та автоматизувати продовження відстрочок.
• Інструментам прозорості – тепер працівники ТЦК мають обов'язково використовувати боді-камери під час роботи.

Та самих технологічних успіхів, на думку багатьох – зокрема й голови профільного комітету ВРУ Олександра Завітневича, м'яко кажучи, недостатньо. Адже мобілізація, яку за системні перегини народ часто називає "бусифікацією", потребує масштабніших рішень.

Парламентський контроль та обмежений доступ до інформації

Особливості функціонування ТЦК та СП визначає правовий статус органів військового управління, що нерозривно пов'язаний із обмеженим доступом до даних, оскільки інформація про оборону класифікується як службова або державна таємниця. І це обгрунтований підхід, враховуючи безпекові ризики воєнного стану.

Утім, за процесами мобілізації та діяльності ТЦК та СП здійснюється парламентський нагляд. Так у березні минулого року створена окрема Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України. І її члени – народні депутати, мають доступ до держтаємниці всіх ступенів.

Що ж з'ясувала ця комісія за півроку? У грудні 2025-го вона затвердила попередній звіт про свою роботу за квітень-вересень. І от про що у ньому йдеться.

З хорошого: ТЦК та СП запроваджують систему обміну досвідом між успішними та неуспішними підрозділами; збільшилася кількість операторів Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг").

Ще відтепер у ТЦК та СП керуються спеціальним документом – Правилами діалогу та поведінки військовослужбовців ТЦК та СП. Також розроблені критерії відбору із вимогами до кандидатів на посади керівників. Десятки начальників ТЦК та СП за порушення звільнили, а сотень військовослужбовців нижнього рангу звільнили або перевели до бойових підрозділів чи військових частин.

Також комісія запропонувала низку змін до законодавства: зокрема посилити відповідальність органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за мобілізацію; розширити підстави для зупинки транспортного засобу поліцейськими. А також посилити відповідальність за порушення законодавства начальниками ТЦК та СП, головами та членами військово-лікарських комісій .

З не хорошого. Аналіз діяльності ТЦК та СП у 2025 році демонструє глибокий розрив між формальними запитами та реальним результатом. Розберемо на прикладі взаємодії із Національною поліцією. Від ТЦК та СП до поліції надійшов запит на доправлення понад півтора мільйона порушників військового обліку. Поліція доставила лише трохи більше 200 000 (або 14 відсотків). І з цих 14 відсотків мобілізували лише 30 процентів! Тобто, політика силової мобілізації у такій формі себе не виправдовує.

Тож система потребує нових підходів, а не лише посилення санкцій за правопорушення.

Що ж пропонує комісія?

1. Побудову нової архітектури управління, яка передбачатиме:

• Пряме вертикальне підпорядкування ТЦК та СП безпосередньо Генеральному штабу ЗСУ (зараз вони у структурі Сухопутних військ ЗСУ).
• Загальну координацію мобілізації покласти на спеціалізований підрозділ Міністерства оборони.

2. Подальшу цифрову та сервісну трансформацію:

• Перетворення мобілізації на прозорий онлайн-сервіс через цифрову екосистему.
• Делегування функції соціальної підтримки ветеранів та родин загиблих Центрам надання адміністративних послуг

3. Запровадження антикорупційних запобіжників:

• Запровадження посад офіцерів внутрішньої безпеки в обласних ТЦК та СП із підпорядкуванням їх Військовій службі правопорядку ЗСУ.
• Контроль за здійсненням фото- та відеофіксації на всіх етапах проведення заходів з мобілізації представниками ТЦК та СП (під час здійснення оповіщення, взяття на військовий облік, видачі військово-облікових документів)

Підсумовуючи, реформування ТЦК та СП у 2026 році має забезпечити перехід від "мобілізації за будь-яку ціну" до людиноцентричної, правової моделі. Реалізація рекомендацій Тимчасової слідчої комісії ВРУ допоможе створити систему, яка буде одночасно ефективною для фронту та справедливою для суспільства.

А от подальше ігнорування накопичених проблем може призвести до критичного виснаження демографічного та економічного ресурсу держави. І, безумовно, буде створювати соціальну напругу. Яка, цілком ймовірно, переросте із локальних сутичок у масштабні зіткнення між працівниками органів правопорядку та населенням.