Ярема Дух комунікаційник, голова ГО "Успішні комунікації"

Чому норди та балти стали друзями України? Спитаймо в них

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року європейські країни усвідомлювали з різною швидкістю. Хтось розраховував ризики, вичікував, сумнівався.

А хтось діяв і переконував інших робити так само. Такою була "Нордично-балтійська вісімка". Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія, Ісландія, а також Естонія, Латвія та Литва стали одними з послідовних союзників України.

Розкажу про це більше.

Реклама:

А якщо вам зручніше слухати або захочеться переглянути відео про "Нордично-балтійську вісімку" та причини їхньої підтримки України, нижче запрошую це зробити.

Хто такі Nordic Baltic Eight?

Це союз країн Північної Європи та Балтії. Вони почали співпрацювати після завершення Холодної війни. У 1992 році підписали угоду про координацію політики, а згодом оформили себе як "вісімку".

Допомагати Україні "вісімка" для почала ще від середини 2021 року, коли Естонія, Латвія та Литва почали озброювати ЗСУ джавелінами й стінгерами.

Швеція, Фінляндія, Норвегія та Данія, що довгий час надавали перевагу нейтральності й стриманості, швидко перетворилися практично на вікінгів. Ісландія, що взагалі не має власної армії, приєдналася до санкцій і фінансової та гуманітарної допомоги.

Для цього матеріалу я також зібрав коментарі тих осіб, які точно знають, як їхня країна ставиться до України. І йдеться не тільки про уряди, але й безпосередньо про громадян.

Моїми гостями стали представники Швеції, Данії, Естонії та Фінляндії. Кожному з них є, що сказати про реакцію їхніх країн на початок великої війни.

"Реакція шведського суспільства на повномасштабне вторгнення Росії була дуже сильною. Відчувалась потужна солідарність з українцями, які захищають свою свободу та демократичні цінності. Для Швеції це стало точкою неповернення в питаннях безпеки в нашому регіоні. Ми ухвалили рішення приєднатися до НАТО, щоб підтримати союзників і гарантувати свою безпеку", – Клара Ліндстром, аналітикиня в Stockholm Centre for Eastern European Studies із досвідом роботи у шведських МЗС та міноборони (Швеція).

І про те, що підтримка України ледь не бриніла в повітрі:

"Було відчутно, що всі цікавилися Україною. Українські прапори зʼявилися всюди. І різні збори. У супермаркетах можна було залишити якісь харчові продукти для українців", – Йоганнес Маямакі, громадський діяч та вчитель (Фінляндія).

Цифри говорять самі за себе

Спільно нордично-балтійські країни вже надали Україні майже 30 млрд євро допомоги. Обʼєднана "вісімка" в рейтингу наданої фінансової допомоги на початок 2025 року поступилася б лише США.

Частка цієї допомоги відносно ВВП в багатьох із цих країн значно вища, ніж у великих економік Західної Європи. Яскравий приклад — Данія. Її економіка в кілька разів менша за французьку, але станом на 2025 рік Данія виділила Україні майже 10 млрд євро, тоді як Франція — близько 7,5 млрд.

Та це не змагання й не докір великим країнам. Це приклад того, що навіть невелика держава може зробити максимум можливого, якщо вважає це принциповим.

Чому вони не сумнівалися

Для багатьох країн "вісімки" російська агресія не абстракція — власна історія.

Балтійські держави пам'ятають радянську окупацію, депортації, знищення еліт і примусову русифікацію. Фінляндія пам'ятає Зимову війну та втрату 10% території. Швеція – три століття воєн із Російською імперією та поразку у Великій північній війні. Данія і Норвегія сьогодні уважно стежать, як Росія мілітаризує Арктику.

Тож для них допомога Україні не лише солідарність — інвестиція у власну безпеку. І не тільки для тих, хто має кордон із РФ.

"Вторгнення було сприйнято як прямий виклик європейській безпеці та як напад на демократичні цінності. Відбулися великі зміни в обороні й політиці", – Расмус Ріскʼєр, громадський діяч та вчитель (Данія).

Далі ще буде

Співпраця України і "вісімки" триває та розвивається. Це й гуманітарні проєкти з відбудови, і масштабні програми підтримки, і спільне виробництво дронів, і навчання військових, й обмін досвідом.

У жовтні 2025-го Україна та Швеція підписали лист про наміри передати близько 100 багатоцільових винищувачів JAS 39 Gripen протягом наступних 10 – 15 років.

А загалом Швеція вже виділила Україні 7,6 млрд євро. І далі буде ще. І це більше, ніж просто наші сподівання.

"Швеція і Україна мають спільну історію, сьогодні залишаються близькими партнерами. І я впевнена, стануть ще ближчими в майбутньому. Співпраця в сфері оборони, інновацій, енергетики та відбудови вже активно триває і лише посилюватиметься", – Клара Ліндстром (Швеція).

Данія стала однією з перших країн, що передала Україні F-16 і дозволила розгортання українського військового виробництва на своїй території.

Норвегія надала нам 4,8 млрд євро і ще зобов'язалася виділити 6,4 млрд євро. Це багаторічна програма підтримки, зосереджена на протиповітряній і морській обороні в Чорному та Азовському морях.

Ісландія щорічно надає 30 млн євро, а ще підтримує в Збройних силах України інтеграцію жінок.

Литва та Латвія разом уже виділили Україні понад 1,7 млрд євро й обіцяють і надалі щороку надсилати для України чверть відсотка свого ВВП. Уряд Латвії у 2026 році витратить 39,7 млн євро на підтримку біженців з України.

Країни не можуть вкладатися однаково, тому кожна відповідає за той напрямок, де може бути найбільш ефективною. Сюди входять і проєкти з відбудови.

"Ми всі знаємо, яким важливим та довгим буде робота з відбудови після завершення війни. Ми це знаємо, тому що ми це вже робимо декілька років у Житомирській області. І будемо продовжувати цю роботу", – Ґерт Антсу, посол до України у 2016 – 2019 роках (Естонія).

Суспільна підтримка

За даними опитування Eurobarometer, 92% шведів, 88% данців, 88% фінів, 76% литовців, 70% латвійців і 63% естонців виступають за те, щоб фінансувати закупівлю та постачання військового обладнання Україні.

У суспільствах цих країн панує думка, що Україна захищає не тільки себе, але й "вісімку". І якщо ми не вистоїмо, вони будуть наступними. Дані розвідок і гібридна агресія Росії в країнах НАТО не залишають шансу для мрій та ілюзій.

А проросійські політичні сили в цих країнах точно не можуть сподіватися на додаткові політичні бали за антиукраїнську риторику.

Тож підтримка України тут не залежить від зміни урядів. Курс залишається стабільним, це вже підтверджено реальністю.

"І партії в уряді зовсім змінились, від лівої коаліції до правої, але політика щодо України практично така ж сама," – Йоганнес Маямакі (Фінляндія).

Системна допомога

Безпекові угоди "вісімки" з Україною, довгострокові бюджети допомоги, підтримка вступу до ЄС і НАТО, інвестиції у відбудову, екологічні та освітні проєкти — усе це системна історія, а не просто епізодичний порив натхнення.

Західні розвідки мають дані, що Росія може почати нову агресію в Європі протягом 3 – 5 років. Тому наші нордично-балтійські друзі змушені посилювати й власну оборону. Як у цілому й уся Європа. Але знову ж таки, не вся Європа має спільні кордони з Росією.

У межах проєкту Балтійської оборонної лінії Естонія, наприклад, уже почала встановлювати перші бетонні бункери вздовж свого південно-східного кордону з Росією.

А Фінляндія закупила сотні глушників і детекторів, що блокуватимуть сигнали керування, відео та навігації у, як це тепер називають, "невідомих" дронів.

Литва створить новий військовий полігон у районі Сувальського коридору, щоб посилити оборону литовсько-білоруського кордону. Ще з 2022 року говорять про те, що саме цей коридор із Білорусі до Калінінграда стане вірогідною ціллю Кремля в разі війни проти НАТО.

За останні роки Нордично-балтійська вісімка стала справжнім другом України і другом свободи. Кажу як є: без "вісімки" було б значно важче. І ці країни заслуговують як на подяку, так і на прагнення будувати з ними партнерство не лише у війні, а й у мирному майбутньому.

Знаєте, по-сусідськи будемо придумувати прикольні освітні програми та фестивалі, їздити в гості, запрошувати до себе та ділитися новими видами насіння. Бо після того, як ми разом проходимо такі складні часи, просто не може скластися по-іншому.

Ну, і важливо розуміти, що США, великі європейські країни та неповороткі альянси — не єдина наша надія. Що є інші партнери, і вони довели свою відданість і не планують зупинятися на цьому шляху допомоги й підтримки.

Чим більше хороших людей обʼєднаються проти "поганих", тим швидше настане мирне й спокійне майбутнє. І чим сильнішими й більш обʼєднаними будуть хороші, тим менше спокус буде в "поганих" знову братися за своє. Хоча, звісно, хочеться, щоб цих "поганих" взагалі не існувало.

Ярема Дух

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
російсько-українська війна Балтія Норвегія Швеція Данія
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування