Що ми знаємо про військові закупівлі

Зазвичай, коли українець чує словосполучення "військові закупівлі", уявлення майже завжди однакові: скандали, завищені ціни, корупція, гучні затримання. І, як правило, небажання розбиратися глибше.

Наприкінці 2023 року ДБР затримало одного з найбільших постачальників Міноборони — бізнесмена Ігоря Гринкевича. Йдеться про махінації з контрактами на постачання одягу й харчів, де, за даними слідства, держава втратила щонайменше мільярд гривень.

Раніше СБУ повідомила про розкрадання 1,5 млрд грн під час закупівлі артилерійських снарядів для ЗСУ. А ще був контракт на харчування на понад 13 млрд грн, де яйця коштували по 17 гривень за штуку, а картопля — дорожче, ніж у супермаркеті в центрі Києва.

Ці кейси формують у суспільства просту картинку: військові закупівлі — це щось складне, закрите й майже завжди "темне".

Але є інша сторона, про яку говорять значно рідше.

Децентралізовані закупівлі: велика система, про яку мало хто знає

Досі вважається, що основні закупівлі для війська відбуваються централізовано — через уповноважені структури оборонних закупівель, зокрема Агенцію оборонних закупівель. Це правда, але не вся.

Паралельно існує децентралізована система. Децентралізовані закупівлі — це коли не "Київ купив і розподілив", а конкретна військова частина сама закуповує те, що їй потрібно тут і зараз: від дронів і РЕБів до ремонту техніки, генераторів чи матеріалів для укріплень. Тобто рішення ухвалюються на рівні бригад і частин, ближче до фронту й реальних потреб — щоб не чекати довгих погоджень у централізованих структурах.

За 2025 рік військові частини використали понад 180 млрд грн саме на децентралізовані закупівлі. Ідеться не про "дрібні витрати", а про критично важливі речі: дрони, РЕБи, транспорт і запчастини, інженерне обладнання, будівельні матеріали, електроніку.

У Збройних силах України майже 650 військових частин, які мають право здійснювати закупівлі. Обсяги таких витрат зростають майже на 100% щороку з 2022 року.

Цінність децентралізованих закупівель — у швидкості та гнучкості. Саме вони дозволяють оперативно закривати потреби, з якими централізована система фізично не встигає впоратися в умовах інтенсивної війни.

Закон є — простоти немає

Законодавчо військові частини можуть проводити закупівлі за кошти державного бюджету, субвенцій та благодійних пожертв. Але на практиці закупівельники працюють у "біполярному" правовому полі.

З одного боку — оборонне законодавство, з іншого — цивільне. Дві ключові постанови Кабміну №1275 і №1178 з 2022 року змінювалися 19 і 38 разів відповідно. І це не враховуючи профільні закони, підзаконні акти та значну кількість внутрішніх нормативних документів у МОУ та ЗСУ.

Закупівля може тривати від 3 до 24 днів. Теоретично — швидко. Практично — лише за умови, що людина знає, що робить.

Проблема в тому, що тривалий час у військових частинах навіть не існувало окремої посади закупівельника. Функція була — людей не було. Ці обов'язки покладали на офіцерів із зовсім іншими задачами.

Як наслідок — помилки, страх конкурентних процедур, уникнення відкритих торгів і постійні конфлікти з казначейством та аудиторами.

Чому "Проєкт 100" працює

У 2023 році ми разом із колегами з Проєкту реформи оборонних закупівель та Офісу підтримки змін МОУ запустили експеримент: індивідуальний супровід закупівельників у п'яти військових частинах.

Результати були промовисті. В одній із частин рівень виконання закупівельних вимог зріс із 21% до 77%, а частка успішних конкурентних процедур — з 0% до 60%.

Де нуль був не через злий умисел. Частина просто не знала, як правильно проводити конкурентні закупівлі і купувала все прямими договорами.

Так з'явився "Проєкт 100" — безплатний освітньо-консалтинговий курс для військових закупівельників, який виріс із практичного запиту знизу.

Ми свідомо не пішли шляхом чергової "великої реформи", бо в умовах війни часу на довгі інституційні зміни просто немає. Натомість зробили ставку на людей — на тих, хто вже сьогодні відповідає за закупівлі у військових частинах і від чиїх рішень напряму залежить швидкість та якість забезпечення.

Початкова ідея була простою: підвищити професійність 100 закупівельників у 100 військових частинах, давши їм не теорію, а практичні інструменти для щоденної роботи.

Навчання поєднує розбір реальних кейсів, менторський супровід і допомогу в проведенні конкретних закупівель — від планування й вибору процедури до укладання договору та звітування. Це дозволяє учасникам одразу застосовувати знання на практиці і швидко зменшувати кількість помилок, затримок і "страху" перед конкурентними процедурами.

Коли закупівельником стають "з нуля"

Роман, уповноважений із закупівель 429-го полку безпілотних систем "Ахіллес", згадує свій старт так:

"У військові закупівлі я потрапив випадково. Я взагалі не розумів, з чого почати. Потрібно було паралельно розібратися в законодавстві, отримати електронний підпис, знайти постачальників — і не втратити час, який вимірюється життями".

За його словами, найважче — тримати темп і не втрачати юридичну якість. Купити "щось" недостатньо. Потрібно зробити це правильно і вчасно.

Коли навчання одразу працює на фронт

Наталія, уповноважена особа 116-ї бригади ТрО, прийшла у військові закупівлі вже з цивільним досвідом. Але саме навчання дало їй упевненість.

Під час роботи бригади на Покровському напрямку вона організувала термінову закупівлю бензо- й акумуляторних пилок для укріплення позицій.

"Коли військові надсилають відео, як працюють інструменти, які ти закупив, розумієш: твоя робота напряму впливає на боєздатність", — каже вона.

Масштабування без ілюзій

З квітня по жовтень 2024 року першу хвилю навчання пройшли 106 осіб. Сьогодні ми вже працюємо з понад 383 закупівельниками з більш ніж 200 військових частин.

Онлайн-курси на Prometheus та в "Армія+" пройшли понад 2800 військових. Але потреба значно більша.

Ми не чекаємо швидкого завершення війни. Тому наш фокус — продуктивність "на місцях". У 2026 році плануємо масштабувати навчання, розширити онлайн-формати й продовжити роботу над удосконаленням нормативної бази.

Висновки

Модель децентралізованих закупівель доповнює централізовані закупівлі, з цим погоджуються наші партнери з НАТО та з великою цікавістю досліджують наші децентралізовані закупівлі. Ми та наші партнери усвідомлюємо, що в умовах сучасної війни з високою інтенсивністю бойових дій не обійтися без децентралізованих закупівель.

Поки децентралізовані закупівлі залишаються критичним інструментом забезпечення війська, ми будемо інвестувати в людей, які їх здійснюють, та намагатись модернізувати систему оборонних закупівель, щоб децентралізовані були на рівні з централізованими закупівлями.

Олег Блінов, керівник "Проєкту 100", експерт Фонду підтримки реформ в Україні та Офісу підтримки змін МОУ