Відбудова України починається з класної кімнати
Війни часто вимірюють територіями, які було втрачено або повернуто. Але історія вчить нас, що справжній вимір виживання нації лежить в іншій площині: у її людях, її інституціях і, передусім, у її дітях.
Росія добре це розуміє. Саме тому вона систематично завдає ударів по українських школах.
Майже за чотири роки після початку російського повномасштабного вторгнення кожна сьома українська школа зазнала пошкоджень. Майже 4 000 закладів освіти зруйновано частково, а сотні – знищено повністю. Понад один мільйон українських дітей не можуть безпечно відвідувати школу. Багато з них навчаються онлайн не за власним вибором, а тому, що їхні школи не мають укриттів, безпеки та впевненості, що завтрашній день буде кращим від сьогодні.
Відновлення України почнеться не тоді, коли перестануть летіти ракети. Воно почнеться тоді, коли діти зможуть безпечно повернутися до шкіл, здобути впевненість у навчанні та вирости поколінням, яке відбудує свою країну.
Саме тому Литва обрала чіткий шлях, де освіта – це не другорядний сектор відновлення, а його основа. Школи – це не просто будівлі, а осередки життя громад, двигуни стійкості та символи європейських цінностей у дії.
Литва застосовує комплексний підхід до підтримки відновлення освіти в Україні.
По-перше, ми пріоритезуємо безпеку. Разом із європейськими партнерами Литва інвестує у будівництво протирадіаційних укриттів подвійного призначення для українських шкіл – просторів, які дозволяють дітям повернутися до очного навчання без ризику для життя. Перша підземна школа вже відкрилася в Одеській області, ще п'ять перебувають на етапі будівництва, у межах програми ЄС, що співфінансується Литвою та Ірландією і реалізується литовським державним агентством розвитку, CPVA. Нині ця ініціатива розширюється через міжнародну Коаліцію укриттів цивільного захисту, адже зусиль однієї країни не буде достатньо, щоб закрити усі потреби України.
По-друге, відновлення системи освіти України також означає її переосмислення. Саме тому Литва разом з українськими та італійськими архітекторами, переможцями міжнародного конкурсу, розробила проєкт "Школа майбутнього для України" – адаптивну, готову до використання архітектурну модель для будівництва сучасних шкіл по всій країні. Готовий архітектурний проєкт скорочує терміни планування, зменшує витрати, інтегрує принципи сталого розвитку та відповідає засадам Нового європейського Баухаузу (NEB). На практиці це означає, що інновації, інклюзивність та естетика більше не є розкішшю, а необхідними інструментами для відновлення.
Литва розпочала будівництво першої такої школи в Житомирі та закликає інших донорів та міжнародні фінансові установи допомогти у впровадженні цієї моделі по всій Україні.
По-третє, тривале дистанційне навчання, вимушене переміщення, психологічні травми та ізоляція залишили глибокі шрами. Без втручання Україна ризикує втратити не лише роки навчання, а й віру цілого покоління в сам процес здобуття знань. Щоб запобігти цьому, Литва започаткувала програму "Catch-Up" в Одеській області, яка поєднує додаткові заняття, підвищення кваліфікації вчителів, психосоціальну підтримку та STEM-освіту в безпечному середовищі підземної школи. Перші результати свідчать про покращення академічних показників, зниження рівня тривожності та відновлення мотивації учнів. Діти не просто надолужують знання, вони віднаходять віру в навчання.
По-четверте, стійкість має бути закладена в сам процес відновлення. Оскільки Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, Литва встановлює автономні сонячні енергосистеми в українських школах. Це забезпечує безперервність навчання навіть під час блекаутів. Стійкість на практиці – це світло й тепло в класі взимку та уроки, які не припиняються, коли зникає електроенергія.
Підсумовуючи, як невелика держава, Литва має сильні сторони у своїй цілеспрямованості, гнучкості та відданості партнерству. Ми інвестуємо там, де наш досвід додає цінності, впроваджуємо ефективні пілотні рішення та співпрацюємо з іншими, щоб масштабувати вплив.
Усі наші дії ґрунтуються на переконанні, що відновлення України має здійснюватися під проводом самої України, бути спрямованим у майбутнє та спиратися на європейські цінності. Відбудова починається не з декларацій, а з безпечних, сучасних і відкритих шкіл.
Литва стоїть поруч з Україною не лише в знак солідарності, а й у щоденній праці, будуючи майбутнє.
Ми закликаємо всі країни активізуватися, об'єднатися та посилити нашу спільну підтримку України. Ця підтримка потрібна зараз більше, ніж будь-коли.
Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс