Військовий омбудсман уже працює: яку допомогу він надаватиме військовим та їхніх родинам

Велика кількість військовослужбовців в Україні критично необхідна для посилення обороноздатності країни й захисту від агресії рф. Численні порушення прав захисників обумовили потребу створити дієвий механізм для їхньої підтримки.

Яка мета запровадження інституту Військового омбудсмана та чи всі проблемні питання військових зможе вирішити ця структура?

Питання захисту прав військовослужбовців в Україні постало ще кілька років тому. Тривалий час врегулювати конфліктні та проблемні моменти намагалися в межах Міністерства оборони, зокрема й через створене там навесні 2024 року Центральне управління захисту прав військовослужбовців. Цей орган підпорядковується Міністру оборони та, відповідно до цілей його роботи, займається розглядом скарг, наданням правничої допомоги, а також перевірками порушень прав воїнів та їхніх сімей, включно з питаннями відпусток, медичної допомоги й зловживань командування.

Але похвалитися ефективною роботою з реального захисту прав військовослужбовців ця структура не змогла, зокрема й через певний ступінь ангажованості – фактично військове командування розглядало скарги на самих себе. Щоб урегулювати ситуацію, потрібен був незалежний орган, новий правозахисний інститут, який би дієво опікувався захистом прав, свобод і законних інтересів захисників та членів їхніх сімей. Так в Україні з'явився Офіс Військового омбудсмана – важливий незалежний посередник між військовими й державою.

Усе за законом: як і коли в Україні затвердили інститут Військового омбудсмана

В Україні з 27 січня 2026 року офіційно розпочав роботу Офіс Військового омбудсмана. Цьому передувало ухвалення у вересні 2025 року проєкту закону "Про Військового омбудсмана" (№ 13266), який майже відразу підписав Президент Володимир Зеленський. Метою законопроєкту вказали створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить чинні засоби захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина. Відповідно до параметрів нового закону, передбачається, що діяльність Військового омбудсмана щодо захисту прав військовослужбовців доповнить чинні засоби захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, не відмінить їх і не потребуватиме перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист та поновлення порушених прав і свобод.

Законом передбачено, що його дія поширюється на діяльність Військового омбудсмана зі здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки й оборони з питань забезпечення дотримання органами військового управління (органами управління) та командирами (начальниками) прав наступних категорій:

• військовослужбовців у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби;
• резервістів і військовозобов'язаних під час проходження ними зборів;
• у зв'язку з їхньою участю в підготовці й виконанні завдань територіальної оборони чи безпосередньою участю в бойових діях;
• осіб, які на добровільній і конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях України;
• особового складу правоохоронних органів, залучених до безпосередньої участі в бойових діях.

Звісно, закон чітко унормовує також питання рівня кваліфікації Омбудсмана і порядок його призначення та припинення повноважень. Наприклад, ідеться про те, що такого посадовця призначатиме на посаду Президент України терміном на п'ять років, і понад два терміни одна особа перебувати на посаді не може. Важливим є те, що на посаду не можуть призначити військовослужбовця, як не може за законом стати Омбудсманом особа з політичним бекграундом, особа, яка притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією. Президент України Володимир Зеленський у жовтні минулого року підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) Військовим омбудсманом.

Що далі: які задачі має Військовий омбудсман в Україні

За законом, Військовий омбудсман розглядає отримані від військових скарги, а також призначає проведення власних перевірок. Скарги до Військового омбудсмана можуть подавати як безпосередньо військовослужбовці, так і уповноважені на це в установленому законом порядку інші особи. Далі за результатами розгляду скарг і для з'ясування обставин можливого порушення прав військовослужбовця Військовий омбудсман або один з його заступників має право призначати перевірки.

Підставами для перевірок можуть бути дані, що свідчать про порушення прав категорій осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про Військового омбудсмана", як ті, що подані особисто через письмову скаргу до омбудсмана, так і відомості з будь-яких джерел, наприклад, зі ЗМІ, а ще – інформація, надана Омбудсману на умовах конфіденційності.

Отже, опрацювання та реагування на звернення й скарги військовослужбовців – найголовніше завдання новоствореного інституту Військового омбудсмана. І це завдання не видається ані легким, ані простим. Адже за результатами перевірок Омбудсмана має бути складено висновок, чи справді було порушення прав, і якщо так, то хто саме вчинив протиправні дії, які причини та умови призвели до цього і, головне, в який спосіб можливе відновлення порушених прав військовослужбовців.

У законі "Про Військового омбудсмана" йдеться про те, що висновок омбудсмана направлятиметься командиру (начальнику), наділеному дисциплінарною владою щодо військової посадової особи, або посадовій особі органу державної влади щодо посадової особи, дії (бездіяльність) та/або рішення якої призвели до порушення прав особи.

До речі, термін реагування на скаргу становить 10 днів за стандартним розглядом і три дні, якщо існує загроза життю та здоров'ю. Подати скаргу можна на електронну пошту [email protected], а невдовзі має запрацювати гаряча лінія та можливість подати скаргу через застосунок Армія+.

Потрібні рішення: які головні проблемні питання постають на шляху захисту прав військових

Наразі Офіс Військового омбудсмана опрацьовує скарги військовослужбовців і проводить перевірки, а серед найчастіших скарг в Офісі називають незадовільні умови проходження служби, зловживання владою з боку командування, бюрократичні перепони під час переведення до інших частин або під час направлення на лікування. Кожне звернення опрацьовується, а фахівці Офісу підтримують зв'язок з командирами підрозділів, військовими та їхніми родинами.

На жаль, сформована роками глибока бюрократія та розповсюджена в армії стратегія "прикрити свого" важко піддається змінам, які б сприяли ефективному захисту прав військових.

Як повідомляла в інтерв'ю Омбудсман Ольга Решетилова, в окремих штурмових підрозділах виявлено факти масового порушення прав військовослужбовців, інформацію передано в правоохоронні органи, триває слідство. Зафіксовано факти побиття, незаконного позбавлення волі, погроз життю та здоров'ю військовослужбовців і їхнім рідним – це те, що вже виявили перевірки Омбудсмана. Проте постає питання – що далі?

Адже Омбудсман – важлива, але все ж лише ланка між порушеннями й відповідальністю за їх вчинення, яку мають забезпечити правоохоронні органи. Отже, для ефективної роботи інституту Військового омбудсмана мають бути не тільки прийом скарг і перевірки вказаних там фактів порушень, мають не лише складатися тонни актів "про виявлене порушення". Має бути чітка й дієва вертикаль від "виявлене порушення" до "рішення про відповідальність за вчинене порушення".

Для цього всі задіяні особи в Нацполіції, інших структурах МВС, у прокуратурі, у Міноборони завжди повинні діяти відповідно до норм законодавства, повинні нести відповідальність за ігнорування фактів про порушення, щодо яких їх інформує Військовий омбудсман.

Сам собою один лише Військовий омбудсман навряд чи зможе мінімізувати кількість порушень прав військовослужбовців у Силах оборони. Щоб допомогти військовим і фактично відновити справедливість у війську, потрібна налагоджена система покарань для порушників та система відновлення прав постраждалих. І тут вкрай важливо, щоб парламент ухвалив закон, який передбачатиме адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Військового омбудсмана. Інакше очікувати дієвих та ефективних правозахисних дій від інституту Військового омбудсмана буде марно.

Юлія Татік