Не прохач: що українські міста дають своїм партнерам?
Повномасштабне вторгнення росії в Україну мало певний "побічний ефект" – різке пожвавлення міжнародного міжмуніципального партнерства. Формальні угоди про співробітництво та протокольні візити перетворилося на практичну співпрацю. За чотири роки українські міста стали не лише отримувачами допомоги, а партнерами, які "експортують" рішення, моделі, інновації та досвід.
У перші дні після 24 лютого 2022 року десятки міст по всьому світу продемонстрували солідарність з Україною конкретними діями: гуманітарною допомогою, передачею техніки, обладнання для лікарень, генераторів, спецтранспорту. Згодом ця підтримка почала набувати більш системного характеру: спільні проєкти, експертний обмін, стратегічне планування відбудови, залучення фінансування. Кількість партнерств щонайменше подвоїлась, проте часто взаємодія відбувається і без формальних угод.
Роль міських голів має і вагомий політичний аспект. Мери столиць Вишеградської четвірки заснували Пакт вільних міст, регулярно координуючи допомогу та адвокацію України у своїх країнах та на міжнародному рівні.
Проукраїнська позиція очільника Будапешту, Гергея Карачоня контрастує з позицією Віктора Орбана. Деякі міські голови, що жодного разу не були в Україні до 2022, неодноразово приїжджали за час повномасштабної війни. Зокрема, меркиня Парижу Анн Ідальго, нещодавно відвідала Київ уже вшосте.
Українські міста можуть виглядати "прохачами" у цих партнерствах. Проте, знімаючи "ДНК міста партнерства" – історії семи партнерств про дуже різні формати взаємодії з партнерами з Німеччини, Франції, Польщі, Словенії, Данії, Литви ми ставили нашим іноземним співрозмовникам одне питання: що Україна може дати світу? І всі відповідали, що Україна – повноцінний партнер, що має чим поділитися.
Україна – драйвер цифрових рішень
Громада Мартіна Ассмута, голови невеличкого гірського містечка в Німеччині з населенням 2 млн, зібрала допомоги українцям на понад 1,6 млн євро з 2022 року. Під час візиту до Тростянецької громади його заскочила швидкість мобільного інтернету. У його Гофштеттені це було неможливим.
Українські колеги розповіли все про мобільні вишки та оптоволокно, відтак, по поверненню Мартін подав свою громаду на програми регіонального та національного рівня, і в результаті отримав 7 млн євро для проведення швидкісного мобільного інтернету.
Делегації з Німеччини, Польщі, Швеції та країн Балтії неодноразово відвідували "Прозорий офіс" у Вінниці – перший в Україні приклад інтегрованої моделі надання адміністративних і соціальних послуг в одному просторі. Іноземні партнери вивчають досвід організації роботи фронт-офісу та цифрових рішень, підходів до управління персоналом та оптимізації процесів обслуговування населення. Цей досвід є особливо цінним для муніципалітетів, які реформують власні системи публічних послуг, створені набагато раніше, а відтак – в процесі модернізації.
Цікаво, що у французьких волонтерів у Нансі, які вже перевезли до Вінниці і Львова сотні тон допомоги, ми побачили у телефоні встановлений застосунок Air Alert! Вони з гордістю розповідали, що не бояться їздити до України, адже там живуть відважні люди.
росії не треба нападати на Європейські країни так само як на Україну, аби дестабілізувати їх. Достатньо пошкодити водопостачання та критичну інфраструктуру. Масове знеструмлення в Іспанії та Португалії у квітні 2025 спричинило паніку та вплинуло на роботу залізниці, світлофорів та платіжних систем. Український досвід тут безцінний.
Україна як лабораторія стійкості для Європи
Підтримка Данією Миколаєва та області – унікальний приклад "шефства" країни над відбудовою міста. Після руйнування системи водопостачання і місяців життя без питної води Данія передала місту обладнання та технології для виживання. Натомість український партнер за 4 роки великої війни сформував експертизу в управлінні містом без базової інфраструктури, розгортанні альтернативних систем водопостачання, прийнятті рішень в умовах постійної загрози обстрілів та синхронізації військової та цивільної логістики.
Іноземців дивує не лише доволі швидке розгортання альтернативного водопостачання у місті з 250 точками для набору води та 131 свердловиною, а й розуміння людей, де її набирати. У місті запустили інтерактивну карту #ХодиДоВоди, аби організувати мешканців та уникнути паніки та черг.
Львів вже прийняв чимало делегації у новоствореній Школі стійкості в рамках екосистеми Unbroken. Представники Бостона, Мехелена, Франкфурта-на-Майні, Тарту, Таллінна, Тімішоари, Вільнюса, Бреди – віцемери, керівники служб охорони здоров'я, пожежної охорони, цивільного захисту, поліції та кризового планування – вивчали, як децентралізувати критичну інфраструктуру, організувати прийом сотень тисяч переселенців, зберегти функціональність міста без стабільного електропостачання, координувати волонтерів, медиків, рятувальників в умовах постійної невизначеності.
"Наші партнери приїжджають до нас, щоб побачити на власні очі, як велике місто може безперебійно функціонувати під час війни, як працює критична інфраструктура, як за лічені тижні можуть розгорнутися містечка для сотень тисяч переселенців і як муніципальна система витримує колосальні навантаження. Цей досвід швидких рішень та антикризового менеджменту сьогодні є безцінним для західних демократій, які звикли до довгих бюрократичних процедур і тепер вчаться у Львова гнучкості та швидкості", – зазначає Андрій Москаленко, перший заступник Львівського міського голови.
Ба більше, до Наглядової ради Львівводоканалу увійшли представники водоканалу Орхуса. Так Львів отримує прямий доступ до передових данських технологій управління водними ресурсами, а данські колеги вчаться у Львова адаптивності та управлінню критичною інфраструктурою в умовах надзвичайних ситуацій, отримують досвід кризового менеджменту та підтримки життєдіяльності великого міста в умовах війни.
Данія відкрила своє представництво у Миколаєві – буквально навпроти мерії – не лише для того, щоб допомагати. А щоб бути всередині процесу, розуміти, як працює місто під час війни, і вчитися разом. У лютому цього року до Миколаєва та Києва приїжджала делегація на чолі з Міністром цивільного захисту та готовності до надзвичайних ситуацій Торстеном Шак Педерсеном.
Під час інтерв'ю в Копенгагені спікер парламенту Данії Сьорен Гаде фактично підтвердив: малі країни дуже добре розуміють власну вразливість перед великими. "Ваша боротьба за свободу – це і наша боротьба". І тому український досвід стримування, мобілізації та технологічної адаптації – це про майбутню безпеку Європи.
Оборонні технології для світу
Оборонні технології – одна з найважливіших сфер для партнерів у епоху глобальних загроз. За словами Якоба Хансена, Голови Офісу Посольства Данії у Миколаєві, – українські технології, зокрема в оборонній сфері, вже перевищили європейські.
Зустрічі делегацій сухопутних та морських сил – вже звична річ для Данії та України. Зокрема, задля обміну досвідом з розгортання систем ситуаційної обізнаності та скоординованості дій, та розширення протимінних спроможностей. Це дозволить підвищити безпеку судноплавства, стабілізувати морські шляхи та забезпечити "зерновий коридор".
Крім того, Міністр оборони Данії зазначив про можливе виробництво українських безпілотників Skyfall. Розміщення виробництва Skyfall у Данії дасть змогу суттєво збільшити обсяги виготовлення високотехнологічної продукції української компанії.
Данія розглядає і співпрацю з Миколаєвом через призму довгострокових економічних відносин, з фокусом на важку промисловість та порт. Відтак з партнерства "місто – країна" народилися взаємини між Миколаєвом та Ольборгом, і вже перейшло на рівень університетів, зокрема в напрямку кораблебудування.
Представники шведського Лінчопінга на конференції з посилення оборони, де учасниками є представники відомих компаній Scania, Siemens, Toyota, Saab та інших, запрошують фахівців з Миколаївської ТЕЦ. Вони вивчають кейс, як за 19 годин українці змогли відновити роботу знищеного головного щита управління (триповерхової будівлі), а рішенням встановлення "капсул життя" (українського виробництва) врятували життя оперативного персоналу, що не може покидати робоче місце.
Україна як полігон медичних інновацій
Відносно новим є тристороннє партнерство між Вінницею, Нансі та Карлсруе. І хоча напрями співпраці в меморандумі доволі різноманітні, чималий фокус на медицину.
Інститут Жана Ламура у Нансі володіє технологіями, які дозволяють виготовляти протези за 72 години – від замірів до встановлення. Але будь-яка передова технологія потребує середовища для масштабування.
Україна, на жаль, стала країною, де кількість людей, що потребують протезування (військових та цивільних), вимірюється десятками тисяч – від 20000 до 50000 за різними даними. У цьому партнерстві Україна дає світові можливість масштабувати медичні технології в реальних умовах, досвід комплексної підтримки людей після ампутацій, нову етику швидкого відновлення гідності через технологію. Обмін лікарями та практиками теж працює на користь обох сторін.
Запит на медичний напрям "експорту знань" відзначають і у Львові. Тамтешні лікарі сьогодні працюють із травмами такої складності, яких Європа не бачила десятиліттями. Провідні хірурги та протезисти приїжджають до Львова не лише допомагати, а й навчатися новітніх протоколів військової медицини та комплексної реабілітації. Вони діляться унікальними кейсами реконструктивної хірургії, протезування та моделлю соціальної інтеграції постраждалих, яка об'єднує медицину, спорт і мистецтво в єдиний простір зцілення.
Це складна роль. Але саме вона дозволяє європейським партнерам створювати рішення, які завтра можуть бути застосовані будь-де у світі.
Українські міста як професійні оператори європейських програм
Участь у програмах транскордонного співробітництва ЄС – не нова для України. Партнерство між Луцьком та Любліном є показовим. У спільному проєкті з відновлення історичних веж саме Луцьк став партнером-лідером і отримав більше мільйона євро фінансування Європейського Союзу, понад дві третини спільних грантових коштів.
В рамках Interreg NEXT Румунія-Україна Івано-Франківськ отримав понад 700 000 євро, половину від загального фінансування для "покращення реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з погодними умовами, у двох містах транскордонного регіону та розширення можливості для ліквідації наслідків складних погодних умов шляхом надання муніципалітетам спеціалізованого обладнання та транспортних засобів, вивчення найкращих практик та обміну досвідом" разом з партнером – румунським муніципалітетом Бая-Маре.
Українські міста здатні виступати аплікантами та координаторами міжнародних проєктів, працюють із європейською фінансовою та звітною системою, мають команди, які готують складну документацію та демонструють швидкість реалізації навіть під час активної фази війни.
Коли читаєш новини, може скластися хибне враження, що українські міста є лише "прохачами" у цих партнерствах: ми їздимо на трамваях з Цюриха чи Варшави, користуємося їхніми швидкими, пожежними та комунальною технікою.
Поки Україна у війні, яку не обирала, вона не може фінансувати спільні активності, а міста-партнери не "платитимуть" за відбудову в довгостроковій перспективі. Водночас те, що нам вдалося побачити і почути, підтверджує, що Україна у цих взаєминах є повноцінним партнером. Співпраця "місто-місто" стають частиною нової архітектури безпеки Європи. Україна інтегрується не лише через політичні рішення, а через горизонтальні мережі співпраці.
Ірина Озимок