Що сталось із централізованим постачанням НРК на фронт і до чого тут депутати
Це буде довгий текст з деталями. Які насправді важливі. Бо як виявилось, мало хто в публічній площині розуміється на тому, як війська отримують дрони.
А наземні роботизовані комплекси (НРК) – це теж дрон. Тільки наземний.
З початку року ті, хто слідкують за фронтом, часто бачили відео, як НРК витягають один одного з поля бою.
І як військові на лінії бойового зіткнення переобладнують наземні роботизовані комплекси під евакуатори підбитих та спалених НРК на передовій.
Сталось це не лише тому, що військові хочуть врятувати засоби для розбору на запчастини. А й тому, що на фронті утворюється дефіцит НРК, через проблеми централізованого постачання в бригади.
Потреба в НРК одного підрозділу на місяць для логістичних місій – мінімум 30 штук. Бо вони – основа логістики на деяких напрямках. Майже на всіх.
З початку року бригади, які працюють на Покровському та Олександрівському напрямку отримали від 2-х до 7-ми НРК за три місяці. Про це мені сказали самі військові частини.
При тому, шо втрата НРК на одну добу, під час здійснення місій може бути тотожною озвученій вище цифрі постачання за місяці.
Тож чи лишиться фронт без НРК? І яким чином вони потрапляють у підрозділи?
Спершу розберемось у закупівлях.
Є кілька способів отримання НРК (як і повітряних дронів):
- купівля через Dot-Chain та Brave1 за рахунок е-балів (нагороди за ураження цілей, які конвертуються в гроші і можна на них у спеціальних маркетплейсах замовити засоби, які проплатить держава);
- купівля напряму бригадами у виробників. За субвенції;
- централізовані поставки. Де підрозділи подають потребу НРК на своє командування бригад. Ті потім на командування сил логістики (КСЛ). Далі на Генштаб, а звідти, додаючи специфікації (характеристики необхідних підрозділам НРК) на Міноборони. Далі воно спускається на АОЗ і там мають законтрактувати необхідну кількість у виробників, які потім поставлять ці НРК на КСЛ. Що потім "роздасть" готові вироби по бригадам.
- волонтери. Куди ж без них.
Тож в чому суть? А в тому, що заявки (потребу) на централізоване постачання бригади і Генштабу (як кажуть у самому ГШ оф-рек звісно) відправили ще в січні. А далі ця потреба десь застрягла, разом із контрактами і обіцяних ~ 15 тисяч НРК досі лежать на складах виробників без проплат.
Відтак, не їдуть на фронт і не працюють для логістики та порятунку поранених.
Що при цьому роблять бригади аби подолати існуючий дефіцит, який почав утворюватись з нового року?
"Відщипують" гроші з системи е-балів та субвенцій, які раніше витрачали на повітряні дрони, аби закрити свою потребу в НРК. Але не всі військові частини. Бо звісно вони сподіваються на відновлення централізований постачань.
Хоча могли купити більше FPV та дронів-перехоплювачів. Як робили раніше. Але змушені ділити ці суми тепер з наземними дронами. Бо без них, на деяких ділянках, не доставиш до пілотів повітряні дрони. А відтак, не прикриєш піхоту. Не уразиш ворожу техніку. І не заробиш нові е-бали звісно.
Що кажуть у Генштабі?
Переконують, що всі заявки подали вчасно. І кивають у бік АОЗ.
В АОЗ при цьому, заявляють, що проблем з НРК немає. Звісно, якщо ми беремо закупівлі через Dot-Chain.Так, там теж державні гроші. Але ж не тільки там.
Чому центразіловані закупівлі провалились?
Справа у ПДВ. Бо Верховна Рада виключила з Податкового кодексу норму, яка звільняла електромобілі від ПДВ до 2026 року.
А НРК котируються, як електрокари.
І тепер ситуація така: суми контрактів, які були заключенні з виробниками значаться без ПДВ. А тепер його повернули. І деякі виробники просять покрити різницю.
Довго радились в кабінетах і з парламентарями. МО дофінансувало. Але поки ця бюрократична процедура дофінансування і поставки буде закрита, то минають тижні. За які підрозділи продовжують втрачати НРК через удари ворожих дронів під час місій. І не всі встигли перепрофілювати гроші з Е-балів та субвенцій з повітряних дронів на наземні. Бо чекали, що централізовані поставки от-от стануться. І тому просто зараз на фронті дефіцит.
Що можна зробити?
Звісно багатші на спонсорів бригади вже випрошують у волонтерів. Але це є не у всіх.
Інші намагаються докупити за е-бали, але це теж час.
І всі сподіваються, що можливо Міноборони перегляне трохи систему е-балів, аби за логістичні місії давали не 4 бали, а втричі більше. Щоб була можливість "заробляти" ці гроші якось окремо від системи оцінювання уражень повітряними дронами.
Юлія Кирієнко