Ляпас замість ЄС? Як Портнов досі впливає на свободу слова

Сьогодні в Україні судова система мимоволі стає інструментом тиску. Недоброчесні політики, підприємства чи юристи можуть затикають рота журналістам і громадським діячам через так звані SLAPP-позови.

SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation) – стратегічні позови проти громадської участі, вони використовуються не для пошуку справедливості, а для того, щоб виснажити журналіста чи активіста фінансово та психологічно.

Як SLAPP знищує свободу слова?

Одним із тих, хто найбільш активно користувався цим шкідливим інструментом, був Андрій Портнов – перший заступник глави адміністрації Президента Януковича. Окрім реальних погроз суддям та медійникам, він також любив "душити" свободу слова через суди.

Портнов вимагав у Руху "Чесно" вилучити його прізвище з Реєстру держзрадників. Зважаючи на тісні зв'язки Портнова з українськими суддями, іноді такі кроки навіть мали успіх. Він позивався до Руху "Чесно" у Печерському суді та виграв суд.

Але справа не тільки в результатах.

Справа в тому, що шляхом таких позовів, робота цілої редакції може бути паралізована. Судові позови – це непростий, часто довгий і дуже витратний процес. Замість роботи, громадські діячі та журналісти змушені займатися судами. Часто простіше взяти й видалити матеріал. Чого й хотів умовний Портнов і не тільки.

У жовтні 2024 року "Слідство.Інфо" оприлюднило матеріал під назвою "Нарозслідував: посадовець ДБР та його рідні купили нерухомості на 35 мільйонів", в якому йшлося про співробітника бюро Олександра Говорущака з надзвичайно цікавим переліком майна його родини. Яке не дуже збігається з доходами.

Після цього Говорущак подав позов до суду проти редакції та журналістки Яни Корнійчук з вимогою спростувати інформацію. А ще – компенсувати моральну шкоду, він вимагав по 40 тисяч гривень від видання та особисто від журналістки.

Такі моменти блокують нормальну роботу громадських організацій та журналістів-розслідувачів.

Як має бути?

Зараз ми (народні депутати, представники ГО, юристи та медіаексперти) напрацьовуємо законопроєкт, який має запобігти SLAPP-позовам і дозволить суддям закривати справу на ранньому етапі, якщо будуть чітки маркери SLAPP. Це має допомогти медійникам та гармонізувати наші закони з вимогами Європейського Союзу.

Що пропонує нам Рада Європи у своєму аналізі:

1. Закриття справи на ранньому етапі

Як зараз: суддя обмежений формальностями. Якщо позовна заява відповідає вимогам ЦПК (є сторони, предмет, сплачено збір) – суд зобов'язаний відкрити провадження.

Навіть якщо претензія абсурдна – відповідач все одно потрапить у довгу й нудну тяганину з судами.

Що пропонується: запровадження механізму дострокового закриття справи. Суд отримує право відхиляти необґрунтовані позови на ранній стадії – іноді навіть до залучення відповідача. Головне нововведення: якщо справу закрито як SLAPP, вона отримує статус res judicata. Це означає, що позивач більше не зможе подати ідентичний позов знову, сподіваючись на іншого суддю.

2. Тягар доведення: хто має виправдовуватися?

Як зараз. Діє класичний принцип: кожна сторона доводить ті обставини, на які вона посилається. У справах про захист честі та гідності журналісту часто доводиться збирати великі об'єми доказів, щоб підтвердити кожне слово, поки позивач просто очікує на помилку захисту.

Що пропонується: реверсія (перенесення) тягаря доведення. Якщо відповідач демонструє, що позов пов'язаний з його громадською діяльністю і має ознаки SLAPP, ініціатива переходить на бік позивача. Тепер позивач має довести суду, що його позов – це не спроба залякування, а реальне намагання захистити право, яке має шанси на успіх.

3. Фінансовий бар'єр: перетворення позову на дорогу помилку

Як зараз: Для заможного позивача судовий процес коштує майже нічого. Навіть якщо він програє, він просто йде далі без втрат. Для активіста ж витрати на адвокатів часто є непідйомними, що змушує його мовчати або, наприклад, видаляти матеріал.

Що пропонується. Забезпечення витрат: суд може зобов'язати позивача внести грошову заставу (депозит) на самому початку. Якщо позов визнають зловживанням, ці гроші підуть на оплату адвокатів відповідача.

Безоплатна допомога: громадські учасники отримують право на безоплатну вторинну правничу допомогу (адвокат за рахунок держави), що вирівнює шанси в процесі.

4. Покарання за зловживання: від безкарності до штрафів

Як зараз: максимум, що загрожує позивачу за безпідставний позов — програш справи та відшкодування частини витрат на адвоката. Жодних реальних санкцій за саме намагання використати суд як зброю немає.

Що пропонується: сувора відповідальність. Якщо суд фіксує ознаки SLAPP, позивач отримує:

• штраф (до 50 000 грн), що йде в держбюджет;
• обов'язок опублікувати рішення суду за власний кошт. Це створює репутаційні ризики.

5. Міжнародний імунітет: захист від "нападів" з-за кордону

Як зараз: Популярна тактика – подати позов у юрисдикції, де легше виграти або де процес дорожчий (наприклад, у Великій Британії чи офшорних країнах), а потім вимагати виконання цього рішення в Україні.

Що пропонується: Україна не визнаватиме і не виконуватиме рішення іноземних судів у справах, які мають ознаки SLAPP. Більше того, якщо закордонне право дає менший захист свободі слова, ніж українське, наші суди матимуть право його ігнорувати.

Такі зміни будуть відповідати європейським нормам.

ЄС замість ляпасу

Не дарма SLAPP також перекладається як "ляпас". Це роками був справжній ляпас по активістах та журналістах, яких ставили в дуже незручні положення, змушуючи замовкнути. Без фізичних погроз, зате з юридичними наслідками та за високу фінансову ціну.

Єврокомісія намалювала для нас детальну дорожню карту євроінтеграції, де анти-SLAPP є важливою складовою у сфері свободи слова.

Ці зміни не є привілеями для журналістів, це просто має бути нормою. Сьогодні не тільки Україна бореться зі SLAPP, це світова практика і ми можемо стати одним із лідерів цього процесу.

Ярослав Юрчишин