Попри політичний галас у Вашингтоні, американська громадськість не відвернулася від України
Колонка Ірвіна та Карен Редленерів була вперше опублікована англійською мовою у виданні "Kyiv Independent". "Українська правда" публікує переклад матеріалу.
У частих розмовах із нашими друзями та партнерами в Україні ми постійно чуємо одне й те саме: слова вдячності за допомогу, яку надають американські організації, що підтримують українських дітей і сім'ї від початку повномасштабного вторгнення в 2022 році.
Зазвичай розмова починається зі слів подяки, але часто закінчується тривожним запитанням: "Чи покидає Америка Україну?".
Наша відповідь завжди однозначна й очевидна: "Ні!".
Незалежно від того, що робить президент Дональд Трамп, і як часто його погляди на війну, здавалося б, збігаються з поглядами президента Росії Володимира Путіна, американський народ, як і раніше, рішуче підтримує Україну. Білому дому також варто мати це на увазі.
В межах нашої діяльності як співзасновників "Проєкту допомоги дітям України" (UCAP) ми багато часу проводили, спілкуючись з українськими сім'ями, життя яких змінила ця війна.
Ми спілкувалися з дітьми, які переживають травму; лікарями, які доглядають за пораненими цивільними особами, та освітянами, які намагаються зберегти хоч якусь подобу нормального життя серед ракетних тривог.
Куди б ми не поїхали, ми бачимо виснаження українців. Але ми також бачимо надзвичайну стійкість. Однак дедалі частіше ми чуємо слова здивування.
Українці уважно стежать за новинами з Вашингтона, і нещодавня політична риторика породила дедалі сильніше відчуття, що американська підтримка, можливо, слабшає.
Ця стурбованість є цілком зрозумілою. Але це не вся картина.
Незважаючи на політичний галас у Вашингтоні, американська громадськість не відвернулася від України.
Останні опитування показують, що підтримка України серед американців переважно залишається. Згідно з опитуванням, проведеним у лютому 2026 року виданням "The Economist" спільно з YouGov, 61% американців більше симпатизують Україні, тоді як лише 3% – Росії. Серед американців, які заявляють, що їх турбує результат війни, цифри ще більш вражаючі: 91% підтримують Україну, а лише 2% – Росію.
Це надзвичайні цифри в сьогоднішньому поляризованому політичному середовищі США.
Підтримка України не залежить від партійної належності. Демократи висловлюють рішучішу підтримку, але більшість республіканців і незалежних виборців також заявляють, що більше симпатизують Україні, ніж Росії.
Аналіз численних опитувань показує надзвичайно стабільну картину: 6 із 10 американців підтримують Україну, тоді як лише незначна частина висловлює симпатію до Росії.
Іншими словами, попри інтенсивні політичні дебати у Вашингтоні, американці мають чітке моральне розуміння основних фактів війни. Росія вторглася в Україну. Україна захищається. І це розуміння залишається беззаперечним та продовжує визначати американську громадську думку.
Водночас багато американців, м'яко кажучи, стурбовані тоном останніх кроків американської політики. Заяви, які натякають на те, що Україна несе відповідальність за війну, особисті нападки на президента Володимира Зеленського та дипломатичні переговори, які, як видається, відсувають Київ на другий план, викликали занепокоєння як у багатьох американців, так і в українців.
Ці події сприяли створенню враження, що США, можливо, схиляються до більш поступливої позиції щодо Москви. Але українцям та європейцям важливо розуміти, що риторика президента не обов'язково відображає погляди широкої американської громадськості.
Сполучені Штати – це складна демократія з численними центрами впливу: Конгресом, засобами масової інформації, організаціями громадянського суспільства та самою громадською думкою. З плином часу ці сили впливали на формування національної політики не менше, ніж заяви будь-якої окремої адміністрації.
За межами Сполучених Штатів громадська підтримка України залишається ще сильнішою, наприклад в усій Європі.
Нещодавнє опитування "Євробарометр", проведене в країнах Європейського Союзу, показало, що 77% європейців підтримують надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні, а орієнтовно 59% – надання військового спорядження.
Ще більш вражаючим є те, що 77% опитаних вважають, що Європейський Союз повинен продовжувати підтримувати Україну доти, доки не буде досягнуто справедливого та тривалого миру.
Ці цифри свідчать про те, що в Європі дедалі більше усвідомлюють: боротьба України стосується майбутньої безпеки всього континенту та збереження принципу, відповідно до якого кордони суверенної держави необхідно поважати і на них не можна зазіхати, здійснюючи агресію.
Європейські уряди дедалі частіше діють, виходячи з цього розуміння. У міру продовження війни фінансова, гуманітарна та військова підтримка з боку європейських інституцій та національних урядів значно зросла.
Для українців, які живуть під повітряними атаками та в постійній невизначеності, дані опитувань за кордоном можуть, що цілком зрозуміло, здаватися абстрактними порівняно з нагальною потребою у зброї, фінансуванні відбудови та довгострокових гарантіях безпеки.
Проте факт залишається фактом: переважна більшість американців підтримує Україну, незважаючи на відкриту ворожість президента Трампа та віцепрезидента Джей Ді Венса до президента Зеленського, їхнє нехтування суверенітетом України та їхню явну схильність до вимог Путіна щодо припинення війни.
Автори:
Ірвін Редленер, лікар за фахом, є старшим радником Інституту глобальної політики Колумбійського університету, а також президентом і співзасновником організації "Ukraine Children's Action Project". Він був директором-засновником Національного центру готовності до надзвичайних ситуацій при Колумбійському університеті
Карен Редленер, виконавча директорка та співзасновниця організації "Ukraine Children's Action Project". Вона входить до складу правлінь кількох некомерційних організацій, зокрема "Brave Generation" та "Children's Health Fund". Та є старшою радницею мережі "Ukraine Action Network" в межах "Clinton Global Initiative"