Перехопити ініціативу: умови диктує той, хто закріпився на землі

Успіхи Сил оборони в повітряній і морській кампаніях помітні всьому світу. Та щоб вони конвертувалися в стратегічний успіх, їх необхідно закріпити на землі. І ворог розуміє це не гірше за нас.

Успіхи Сил оборони України в небі та на морі за перші шість місяців цього року помітні і в Україні, і в світі. Відчутні вони й для росії, попри те, що там уперто вдають, ніби це істотно нічого не змінює. Далекобійні удари по військовій і нафтовій інфраструктурі агресора, результати на морі, системна робота по логістиці ворога — все це вже не епізоди, а повноцінна кампанія, що має накопичувальний ефект.

І саме тут важливо не дати ейфорії відірвати нас від реальності. Війна — це комплекс операцій на морі, в повітрі й на суходолі, і вирішальне значення має саме сухопутний фронт. Умови диктує не той, хто здобув перевагу в повітрі чи на морі, а той, хто зумів закріпити її на землі. Це правило не заперечив ще жоден конфлікт.

Чому путін постійно говорить про фронт

Російський диктатор не випадково так часто розповідає про удавані "успіхи" своїх військ на лінії зіткнення. Так, агресор працює і на виснаження нас далекобійними ударами, і на підрив нашої співпраці із Заходом. Але концентрується він насамперед на досягненні результату на фронті, бо розуміє, що будь-які майбутні розмови про припинення вогню вестимуться відповідно до карти бойових дій. Тому Путін, попри колосальні втрати, кидатиме на фронт увесь наявний ресурс, щоб спробувати здійснити прорив.

Звідси слідує проста логіка. Для того щоб говорити, наприклад, про припинення вогню по лінії фронту як про реалістичну ціль, фронт необхідно стабілізувати. Потрібно позбавити ворога можливості вести наступальні дії і перехопити ініціативу самим. Головнокомандувач Сирський відзначив, що Силам оборони уже вдалося щонайменше вдвічі скоротити кількість активних напрямків російського наступу. Це серйозний результат. Але наступ ворога триває і наш повітряний успіх стане стратегічним лише тоді, коли за ним піде перехоплення ініціативи на суходолі.

Що може вигадати ворог

На тлі відсутності значних успіхів на землі та стійкої активної оборони наших військ, противник відчайдушно шукає вихід. Тому він розглядає сценарії відкриття нових ділянок для наступу. Про один з них головком уже попереджав публічно ― є висока ймовірність удару з Брянщини на Чернігівщину. Мета такого ходу зрозуміла: розтягнути нашу лінію оборони, додавши від 50 до 100 кілометрів активного фронту.

Другий можливий сценарій — південний. Проблеми з логістикою окупаційних військ на Півдні можуть підштовхнути російське командування до нестандартного кроку: передислокації частини підрозділів з окупованої Донеччини на лівобережжя Херсонщини — для демонстраційних дій або підготовки спроби форсування Дніпра.

Тут варто подивитися обидві сторони медалі. З одного боку, якщо ворог справді перекидатиме сили з Донеччини на Херсонщину, це саме по собі визнання успіху наших ударів по його логістиці. Раніше все працювало навпаки: противник накопичував десантні підрозділи на Півдні й звідти розкидав їх по інших ділянках. Тепер потік може розвернутися. З іншого боку, ілюзій бути не повинно: в такий спосіб ворог прагнутиме розтягувати нашу оборону й намацувати слабкі ділянки.

Наша відповідь: маневрена війна

Саме з огляду на ці сценарії створення Об'єднаних сил швидкого реагування — важливий і своєчасний крок. Логіка нового роду сил ― не тримати позиції, а швидко з'являтися там, де потрібно: посилити угруповання, провести наступальні й контрнаступальні дії, стабілізувати обстановку на загрозливих напрямках. Разом із рішенням головнокомандувача про створення нових бригад для протидії планам ворога на можливих нових напрямках удару, це рішення посилює головне — нашу здатність перехопити ініціативу. З таким підходом, ми отримуємо можливість переграти противника в маневреній війні, а не лише вистоювати в позиційній.

Отож, ворог не полишає спроб досягти нових здобутків на фронті, супроводжуючи їх терористичними ударами по цивільних. І те, що йому це не вдається — результат надзусиль наших воїнів і правильно обраної командуванням стратегії активної оборони.

Перемога кується на фронті — людьми, роботами, безпілотниками, всіма способами разом. В небі і на морі ініціатива уже за нами. Необхідно закріпити це на землі.

Олександр Мусієнко, військовий та політичний експерт, правник, військовослужбовець ЗСУ