Кого в Україні посадили за корупцію? Результати роботи ВАКС за 7 років
Останні викриття Національного антикорупційного бюро топкорупції у вищих ешелонах влади вражають. І не тільки нахабством фігурантів та їхньою відірваністю від реалій країни у війні, а й розмовами між собою, які стають крилатими фразами.
Новим таким епізодом стали справи "Феміда" та "Форест Гамп". Про керівника Спеціалізованої антикорпрокуратури Олександра Клименка, Ірина Мудра, новоспечена підозрювана НАБУ та ексзаступниця керівника Офісу президента на плівках каже: "він на другий термін, на 7 років закріпиться, і нам всім пі*да".
Про НАБУ мудрістю ділився неодноразовий фігурант розслідувань бюро, екснардеп та забудовник Максим Микитась, який попереджав: "якщо по НАБУ заїжджаєш, тут вже без варіантів".
Проте про деяких суддів ВАКС під час розгляду скарг на запобіжний захід Мудрій 2 вересня ми почули дещо інші розмови.
Суддя Апеляційної палати ВАКС Микола Глотов зачитав уривки діалогів, що можуть свідчити про приязні стосунки деяких суддів з Мудрою, можливий вплив на обрання голови ВАКС, а також "злив" справ Микитася, що розглядає антикорсуд.
Микитась і Мудра обговорювали з ким із суддів варто поспілкуватись щодо конкурсу на голову суду, кого можна переконати, а кого, навпаки, "не чіпати". Так, наприклад, обговорювали, що ймовірно із суддею апеляції ВАКС Олександром Семенниковим Мудрій треба "попити кави". Також Микитась радив зустрітись "з Круком". Можливо, мова тут йшла про суддю ВАКС Євгена Крука. Далі під час засідання Ірина Мудра підтвердила, що зустрічалась із суддею Семенниковим, але сказала, що цей факт не підтверджує її впливу на суддів ВАКС.
Такі новини зʼявились за три дні до того, як Вищий антикорупційний суд святкує 7 річницю своєї роботи. Це тривожні дзвіночки, втім очікувані. Суд почав розглядати справи проти топових політиків в Україні й момент "виходу на суддів" від ОП був тільки питанням часу.
Попри це, у березні цього року на конкурсі голови ВАКС виграв суддя Ігор Строгий, а його заступником став Дмитро Михайленко, якого, судячи з розмов, Микитась і Мудра не хотіли бачити на цій посаді.
Жоден вплив Ірини Мудрої або Максима Микитася зрештою не доведений і не виглядає так, що їм вдалось чогось досягти. Інституція проходить своє випробування на міцність, і за ці 7 років суд є за що критикувати, але є і чим пишатись.
ВАКС розглянув не один кейс високопосадової корупції і багато фігурантів отримали обвинувальні вироки і пішли за ґрати. Але є багато невиправданих затягувань із розглядом справ, випадків збігу строків давності і навіть сумнівні рішення.
Сьогодні справжні тюремні вироки за корупцію суддям, колишнім народним депутатам, чинним нардепам та чиновникам на топових посадах стали для України новою реальністю.
За 7 років роботи ВАКС ухвалив 431 вирок щодо 601 особи, з яких: 33 вироки виправдальні й 398 вироків обвинувальні (з них 211 на підставі угод).
Серед засуджених – судді, прокурори, керівники держпідприємств, члени уряду, а також колишні та чинні народні депутати. Уперше в історії реальний термін увʼязнення отримав чинний народний депутат (Анатолій Гунько).
Реальні терміни увʼязнення отримують не лише фігуранти масштабних схем, а й посадовці та топменеджери держпідприємств. Серед них, наприклад: експосадовець Генпрокуратури Дмитро Сус (7 років за ґратами); екснардеп Руслан Сольвар (3 роки увʼязнення); ексдиректор Інституту НААН Орест Фурдичко (8 років тюрми).
До слова, ВАКС розглядає не лише кримінальні справи, а й кейси про цивільну конфіскацію. Це інструмент, завдяки якому держава може швидко конфісковувати нерухомість, машини та інше коштовне майно, походження якого чиновник не може довести.
Загалом ВАКС конфіскував необґрунтовані активи у 48 посадовців на загальну суму майже 230 млн грн.
Проте куди промовистішими будуть реальні кейси, а не проста статистика. Отже, ділимося найважливішими справами– кого в Україні вже посадили за корупцію.
1. Ексголова фіскальної служби Роман Насіров. Потенційно проведе за ґратами – 6 років.
"Газова справа", в рамках якої Насіров отримав підозру, – це одне з перших розслідувань та затримань НАБУ. Для роботи бюро і для антикорупційної системи, це знаковий кейс, добитися результату в якому було необхідно.
Справу Романа Насірова в антикорсуді слухали з самого початку його роботи – з кінця жовтня 2019 року. Хоча підозру від НАБУ Насіров отримав ще у 2017 році. Тоді справу почав слухати Шевченківський суд Києва і, очікувано, не зміг за майже два роки далеко просунутися у розгляді.
Насірова підозрювали у зловживанні службовим становищем. Він протягом двох років надавав незаконні розстрочення зі сплати податків фірмам, пов'язаним з екснардепом-втікачем Олександром Онищенком. Збитки державі склали понад 2 млрд грн.
Термін давності у справі спливав наприкінці квітня 2026 року. Тому після вироку першої інстанції 31 жовтня 2025 року існували всі ризики, що судді апеляції не встигнуть розглянути справу.
2 квітня 2026 року після майже семи років судового розгляду апеляція ВАКС нарешті ухвалила остаточне рішення щодо ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова – його засудили до шести років позбавлення волі та стягнули 11 млн грн.
Тож, попри великий обсяг матеріалів справи – понад 200 томів, – різного роду зловживання адвокатів Насірова та повторний перегляд справи у першій інстанції, Насірова все ж "встигли" відправити за ґрати.
2. Народний депутат від "Слуги народу" Анатолій Гунько. Потенційно проведе за ґратами – 4 роки.
У серпні 2023 року НАБУ та САП затримали народного депутата від фракції "Слуга народу" Анатолія Гунька разом зі спільниками на отриманні 85 тис. доларів хабаря. Гунько пообіцяв підприємцю віддати в користування 1700 гектарів державної землі. За це від бізнесмена вимагали 221 тис. доларів. Гроші мали піти на "владнання всіх питань" із поліцією, місцевою владою та Національною академією аграрних наук (НААН), якій належала земля.
Насправді Гунько дурив підприємця й планував забрати гроші собі. Сам нардеп свою аферу в суді не заперечував, але заявляв, що це провокація з боку правоохоронців.
У березні 2025 року ВАКС визнав Анатолія Гунька винним у підбурюванні до хабаря та шахрайстві й призначив йому 7 років увʼязнення з конфіскацією. Майже за рік, в лютому 2026 року, апеляція змінила вирок. Дії нардепа перекваліфікували як зловживання впливом і зменшили покарання до 4 років позбавлення волі.
Чинного народного депутата Анатолія Гунька взяли під варту 9 лютого 2026 року безпосередньо в залі суду після проголошення вироку.
За кілька днів до вироку апеляції НАБУ та САП повідомили Гуньку про нову підозру. За версією слідства, нардеп організував незаконне привласнення та вивезення врожаю з державних підприємств у структурі НААН на близько 30 млн грн.
Іронічно, що Гунько у Верховній Раді очолював Тимчасову слідчу комісію з розслідування фактів корупції на підприємствах НААН. Не боровся з корупцією, а очолив її – все за заповідями Микитася.
3. Суддя з хабарями у банках Микола Чаус. Потенційно проведе за ґратами – 8 років і 6 місяців.
Історія про хабар колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса перетворилася на шпигунську епопею, за якою спостерігала вся країна.
У 2016 році НАБУ викрило суддю Чауса на одержанні 150 тис. доларів хабаря за ухвалення потрібного вироку. Суддя розглядав справу пенсіонерки Світлани Сасевич про незаконне зберігання та реалізацію димедролу.
Спочатку суспільство вразив спосіб зберігання хабаря – в банках. Гроші Чаус розклав у дві банки: одну закопав на своїй ділянці, а іншу – сховав у машині.
Наступною гучною новиною у справі стала втеча судді Чауса до Молдови. Поки Верховна Рада голосувала щодо дозволу на його арешт (до вересня 2016 року діяла така процедура через суддівську недоторканість, зараз рішення приймає Вища рада правосуддя), суддя таємно виїхав з України в Молдову і попросив про політичний притулок.
Майже пʼять років суддя переховувався, а у квітні 2021 року його нібито викрали невідомі з Кишинева. Сам Чаус пізніше стверджував, що до його викрадення та утримання причетні українські спецслужби.
Повернення Чауса в Україну виявилося не менш дивовижним. У липні 2021 року він несподівано з'явився у селі Мазурівка на Вінниччині. Тоді працівники Служби безпеки України затримали Чауса та відмовлялися передати підозрюваного детективам НАБУ.
Усе ж екссуддю затримали, а розгляд справи про хабарництво відновився. За майже два роки, у червні 2023 року, ВАКС визнав суддю винним у проханні 100 тис. доларів хабаря, а отримані 150 тис. доларів визнав провокацією. Суд першої інстанції тоді призначив Чаусу 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Після цього рішення ми писали, що оцінка ВАКСу дій викривача як провокації неоднозначна. Апеляційна палата ВАКС згодом не погодилася із рішенням першої інстанції щодо провокації.
Таким чином, 3 квітня 2025 року суд змінив вирок судді Чаусу та засудив його до 8,5 років увʼязнення.
4. Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв. Потенційно проведе за ґратами – 5 років.
Перелік вироків, за якими обвинуваченого запроторили за ґрати, можна продовжувати й далі. Водночас останнім часом дедалі більше вироків ухвалюють на підставі угод про визнання винуватості.
Попри упередження, що угода дозволяє обвинуваченим просто відкупитися від покарання, це насправді ефективний інструмент, який оптимізує роботу суду та допомагає слідству, зокрема, карати "більшу рибу".
Яскравим прикладом, як діє цей механізм, стала угода з ексголовою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, якого визнали винуватим в одержанні 1,8 млн доларів хабаря.
Загальна сума хабарів становила 2,7 млн доларів. 15 травня 2023 року Князєва викрили на отриманні 450 тис. доларів, а наступного дня вручили підозру.
За майже 3 млн доларів судді Верховного Суду мали ухвалити потрібне рішення в інтересах компанії "Ferrexpo AG" олігарха Костянтина Жеваго. Князєв діяв спільно з адвокатом Олегом Горецьким і нотаріусом Кирилом Горбуровим.
8 червня 2026 року ВАКС визнав угоду зі слідством. За умовами угоди Князєв отримав 5 років позбавлення волі, а також у нього конфіскували 1,4 млн доларів, квартиру та будинок.
Адвокат Горецький також отримав підозру від НАБУ та САП. Він був пособником у передачі хабаря Князєву. Горецький ще у 2023 році вирішив співпрацювати із НАБУ та САП. За умовами угоди, яку ВАКС визнав ще у жовтні 2023 року, Горецький також отримав 5 років умовно.
Однак не менш важливою в угодах про визнання винуватості є частина про надання викривальних показів. Так, і Горецький, і Князєв мали надати свої свідчення.
Після угоди із Всеволодом Князєвим НАБУ та САП повідомили про підозру ще чотирьом суддям Верховного Суду. Без викривальних показів Князєва, ймовірно, цього б не сталося. А після угоди з Горецьким антикорупційні органи повідомили про підозру олігарху Костянтину Жеваго.
Тобто фактично ми побачили не лише увʼязнення топкорупціонера, а й реальну користь угод про визнання винуватості. Суду це дозволяє не витрачати ресурси на багаторічний розгляд справ, а правоохоронцям – отримувати свідчення для викриття інших злочинів.
Лише протягом 2025–2026 років завдяки угодам про визнання винуватості правоохоронцям вдалося викрити близько 297 осіб.
Чому не всіх вдається посадити, а розгляд справ затягується?
Попри реальні результати – в багатьох гучних справах вироків від ВАКС доводиться чекати роками.
Наприклад, вироків у справах екснардепа Миколи Мартиненка, нардепа Олександра Юрченка, суддів ОАСК, численних справах екснардепа Максима Микитася суспільство досі не побачило.
Одна зі справ останнього, до речі, про хабар меру Дніпра Борису Філатову перебуває на фінальній стадії. Проте з квітня судді призначили лише два судових засідання.
Чому у цих справах відсутні вироки? Серед головних причин – як недоліки законодавства, яке дозволяє затягувати розгляд справ, так і пасивність окремих суддів ВАКС.
Так, Верховна Рада за майже 9 років досі не скасувала "правки Лозового", які дозволяють закривати корупційні справи, навіть якщо прокурор скерував справу до суду на один день пізніше завершення строку досудового розслідування. Наразі під загрозою закриття 86 кримінальних проваджень.
Інша нерозвʼязана проблема – зловживання з боку адвокатів та підозрюваних. Наприклад, адвокати або обвинувачені просто не приходять по черзі до суду, що призводить до відкладення судових засідань. Також під час розгляду справи обвинувачені змінюють своїх адвокатів на нових, що також затягує процес, адже новий захисник потребує часу на ознайомлення з матеріалами справи. На додачу, мають місце безпідставні клопотання про відводи суддів від справи, які часто заявляються повторно з тих самих підстав.
Серед інших проблем – сплив строків давності у справах. Тобто, судді часом не встигають розглянути справу за той строк, який визначив їм закон. Таким чином, суд змушений закривати справи щодо підозрюваних у корупції, а останні – просто уникають відповідальності.
Саме так значна кількість обвинувачених вже уникла відповідальності в справі Роттердам+ на 40 млрд грн.
Ще одним прикладом може слугувати справа нардепа Сергія Кузьміних щодо одержання 558 тис. грн хабаря. Строки давності у ній спливають уже в січні 2026 року, проте суд станом на зараз досі застряг на етапі дослідження доказів. Причина такого затягування – дії адвокатів підозрюваного і самого нардепа. Зокрема, адвокати Кузьміних і він сам регулярно не зʼявляються на засіданнях суду.
Частково ці проблеми могли б вирішити законопроєкти №15333 та №15354. Проте у Верховній Раді не поспішають їх розглядати. Особливо зважаючи на те, що на розгляді ВАКС справи щодо понад 30 нардепів.
Не варто виключати й можливий тиск на суддів ВАКС зі сторони найвищих щаблів влади. Адже після нещодавніх гучних спецоперацій НАБУ і САП на розгляд ВАКС потрапляють кейси, прямо повʼязані з Офісом президента.
Це спецоперації "Мідас", "Династія", "Форест Гамп" та "Феміда".
Саме тому суспільству критично важливо зберігати пильність і уважно стежити за кожним судовим кроком.
Роман Вербовський, юрист Центру протидії корупції