Про що свідчить голосування Демпартії США за "пекельні санкції"

Петро Бурковський - 20 вересня, 08:08

Близько 2-ої ночі 17 вересня за київським часом Палата представників Конгресу США підтримала в цілому закон Грема–Блюменталя про механізм запровадження "вторинних санкцій" – митних ставок на товари і послуги країн, які споживають російську та іранську нафту.

Вирішальну роль в ухваленні закону зіграло позитивне голосування 58 представників від Демократичної партії.

Цікаво, що за підсумками голосування Президент України подякував "членам Палати представників, сенаторам, лідерам Конгресу США за підтримку цього законопроєкту".

Проте реальна картина з підтримкою України істеблішментом США значно похмуріша, ніж повідомляють Президенту. Бо протягом 2022–2025 Демпартія давала 200+ голосів за законодавчі ініціативи, які стосувалися інтересів України. А зараз маємо ледве чверть колишньої підтримки.

І проміжні вибори до Конгресу можуть призвести до ще більшого розмивання проукраїнських настроїв на Капітолійському пагорбі. На це, зокрема, вказує негативне голосування 42 конгресменів–демократів з українського кокусу (міжпартійного об'єднання, до якого входять 73 демократи) від Каліфорнії, Іллінойсу, Пенсильванії та Меріленду. Губернатори–демократи цих штатів спробують поборотися за номінацію на виборах президента США у 2028 році. А тому голосування їхніх представників за закони адміністрації Трампа їм зовсім не потрібне.

Насправді, Україна завдячує демографічному складу штатів східного узбережжя, розташуванню великих військових баз та підприємств оборонної промисловості в деяких виборчих округах, професіональній доброчесності конгресменів та внутрішній боротьбі наративів у Демпартії, і зрештою ізраїльському лобі.

Почнемо з доброчесності та наративів.

Частина демократів, які проголосували за нові санкції, працюють у впливових комітетах, які визначають міжнародну торгівлю та оборонну політику, зокрема:

Комітеті з питань асигнувань (5),
Комітеті з питань збройних сил (2),
Комітеті у закордонних справах (2),
Комітеті з питань національної безпеки (2),
Спеціальному комітеті з питань розвідки (2),
Спеціальному комітеті з питань стратегічного суперництва між США та КНР (3).

Відкрита та переважно таємна інформація про перебіг війни, про ворожі наміри росії, її тісну співпрацю з такими відкритими ворогами США як КНДР та Іран, а також військово-технічне та безпекове партнерство з КНР – стратегічним суперником Америки дала можливість цим представникам оцінити негативні наслідки для своєї країни у разі затягування війн в Європі й на Близькому Сході, тим більше у разі перемоги ворогів США.

Також, важливу роль зіграло членство в Українському кокусі: його члени з 2022 року регулярно отримували інформацію про перебіг подій в Україні, мали нагоду відвідувати численні зустрічі з представниками української ветеранської та волонтерської спільноти. Напевно цей багаж знань та вражень набутих за останні чотири роки членства у кокусі став головним аргументом для голосування 31 представника за закон, підготовлений в інтересах адміністрації Трампа.

Не менше 8-ми голосів дала міноритарна група конгресменів-демократів "Коаліції блакитного собаки" – об'єднання, члени якого виступають за рішення, що сприяють фінансовій стабільності та національній безпеці США в довгостроковій перспективі. Оскільки підтримка України у війні з рф та Ізраїлю у війні з Іраном розглядаються як такі, що відповідають національним інтересам США, дуже імовірно, що саме це міркування переконало більшість конгресменів цієї групи віддати голоси за законопроєкт.

На додаток, підтримка санкцій надійшла від демократів, у чиїх округах важливе значення мають голоси родин військовослужбовців, що проживають поряд із великими військовими базами. Адже голосування за санкції, які мають ослабити ворогів та суперників США, – це голосування за відкладення на тривалий час чи навіть попередження участі у війнах, які загрожують втратами серед військових. Цей аргумент міг стати ключовим для представниць від Невади Діни Тітус та Сьюзі Лі, представників Гавайїв Джил Токуду та Еда Кейса, представника Північної Кароліни Дональда Девіса, представницю Меріленду Сару Елфрет, представника Алабами Шомарі Фігуреса, представника Каліфорнії Салуда Карбахала.

Наявність виробничих ліній компанії "Боїнг" під виконання замовлення армії США могли переконати підримати законопроєкт про санкції представника Веслі Белла.

Також, за санкції проголосували представники, в чиїх округах чільне місце займають вихідці зі східної Европи та єврейська меншина. Всього автор нарахував не менше 9 представників, переважно з Нью–Йорка, Массачусетса та Мічигана, які мусили голосувати за законопроєкт з огляду на наявність сильної єврейської меншини та меншин національностей зі східної Європи, як наприклад у окрузі голови Українського кокусу Марсі Каптур.

Ще один голос впливового конгресмена з Південної Кароліни, Джеймса Кліберна у скарбничку голосування став даниною його давної дружби–суперництва із сенатором Ліндсі Гремом.

Отже, позитивний для України результат голосування був невипадковим та зумовленим низкою інституційних чинників, таких як професійність роботи представників у комітетах Конгресу, врахування настроїв своїх виборців, доступ до чутливої інформації про цілі та бажані наслідки американської політики у світі.

Водночас голосування показало, що довгострокові інтереси США в Європі, а тим більше інтереси виживання України вже не є життєво важливими для більшості Демократичної партії. Зокрема, проти законопроєкту голосували очільники Демпартії та низка популярних політиків, наприклад Александра Окассіо–Кортес чи Ро Ганна, які будуть змагатися за номінацію і висування від партії на виборах президента у 2028.

Для України це означає, що пора робити висновки і кроки, поки двопартійну підтримку не втрачено на вирішальному етапі війни:

Призначити нового посла США з числа кадрових дипломатів, які спеціалізувалися на політиці та відносинах із США. Або продовжити традицію призначення послами в ключові країни екскомандувачів військами, що мають повагу в Пентагоні і профільну освіту на заході. Або віддати посаду чільним представникам громадського сектору, які за 2022–2025 здійснили десятки вдалих лобістських поїздок у США та досягли результатів, яким міг позаздрити МЗС.
Відновити діяльність спеціалізованих центрів дослідження США і рф при Національному інституті стратегічних досліджень у зв'язці з роботою посольства України у США. Партнери мають бачити, що розробки України у сфері оборони і зовнішньої політики спираються на системний аналіз і кропітку науково–аналітичну роботу, а не є результатом ранкової кон'юнктури на Банковій.
Відновити діалог між владою і активним громадянським суспільством і ветеранською спільнотою щодо взаємного сприяння та злагодження роботи з різними авдиторіями у США. Лише постійне, фактологічне та емоційно забарвлене спілкування дасть нам змогу втримати фокус уваги американського суспільства та істеблішменту на інтересах України.
Створити для незалежних українських медій кореспондентське бюро у Вашингтоні, щоб отримувати з перших рук інформацію про зміни в політиці та житті США і надавати об'єктивні дані з України без забарвлення американськими партійними медіахолдингами.
Провести діалог з великим бізнесом щодо фінансової підтримки згаданих ініціатив. Автор безпосередньо бачив як усі стіни одного військового госпіталю розмальовані подякою олігархічній родині з Дніпра, яка продала одну скульптуру і направила півмільярда гривень на фінансування реабілітації військових. Певен, у цих та інших філантропів ще достатньо таких ресурсів, щоб підтримати політику, яка дозволить критично збільшити підтримку України у США і критично зменшити число наших втрат на фронті.

Петро Бурковський