Кримінал за відкат "бусифікує" алкоголіків та "нових громадян": якою може бути мобілізація в Росії
Кремль іще в червні провів тестування реакції громадян на масову мобілізацію, а точніше, на "примусовий рекрутинг". І побачив, що всередині Росії захищати "бусифікованих" немає кому.
Уявляєте собі неймовірне, по-російськи потворне відео, коли п'яний п'ять разів судимий "ветеран СВО" без ніг, спершу – на колісному кріслі, а потім просто пересуваючись на куксах, з величезним ножем, матюкає поліцейських за те, що "мужиків скоро не залишиться", а ті лише задкують і знімають його на відео?
Якщо чесно, коли ми в ГО CAT-UA досліджували російський дискурс про "насильницький рекрутинг" у Пензі, ми особливо відчули, що всі українські нарікання на "бусифікацію" і зловживання при ній – це ніщо, порівняно з російськими практиками.
Затримування за вигадані злочини, споювання, шантаж, залучення "братви" на цивільних авто – усе це максимально показово застосовувалося в Пензі, починаючи з червня 2026 року.
І саме згаданий "ветеран" став наймедійнішим "захисником" затягнутих на війну росіян, принаймні з-поміж тих, що мешкають у Росії.
Як реагувало російське суспільство?
Задум був простий. Якщо Путін намагається перевірити, чи можна йому після виборів проводити масову мобілізацію, принаймні, "гібридну", то його результати можемо підглянути і ми, проаналізувавши контент у соцмережах.
Ми зібрали всі згадування про ті події в Пензі впродовж двох місяців після початку. І з'ясували, що для Кремля взагалі не було проблемою контролювати російський інфопростір у тих умовах. Повне дослідження можна почитати тут.
Про облави майже винятково писали опозиційні російські медіа і блогери, більшість яких діє з-за кордону і мовить на заблокованому в Росії YouTube. А не писали – місцеві пензенські медіа, центральні провладні видання та "воєнкори". Залежно від адженди "опозиціонерів", вони лаяли Путіна і владу (якщо це блогери з політичними амбіціями) або "силовиків" та "воєнкомів" (якщо це, наприклад, правозахисні канали).
Заперечення мобілізації від МВС теж розповсюджувались контрольовано: от їх якраз поширювали локальні канали, а також "антифейкові" російські ресурси та окремі прокладні на кшталт Ксенії Собчак, яку можуть читати опозиційно налаштовані росіяни. Останні знущалися, мовляв, "емігрантські ЗМІ пишуть, що бусифікація в Пензі, в той час як вона насправді – в Україні".
Ініціатива в інфопросторі також була цілком у влади. Адже саме створені нею інфоприводи висвітлювалися найбільше. Це не лише самі облави, а й ініціативи нових законів, навчання мобілізації у Волгоградській області… Все це одразу слухняно підхоплювали опозиційні видання.
А ті інфоприводи, які генерували їхні колеги, як правило, не підхоплював ніхто. Якщо якесь видання робило розширене інтерв'ю з бусифікованим у Пензі, інші опозиційні канали це не поширювали. Тобто, вся опозиційна "екосистема" не діяла як єдина спільнота.
А найзручніше для Путіна, мабуть, те, як російські видання висвітлювали протести проти "силового рекрутингу". Найпомітнішим, як я вже казав, був "ветеран СВО" на колісному кріслі. Також багато уваги привернули пензенські жінки, які "мальовничо" кричали біля бусиків. А от ініціатива своєрідної самооборони в тамтешньому селі, спрямована саме проти "братви", яка уже в липні долучилася до "бусифікації", висвітлювалася набагато слабше.
Що мав би побачити Кремль, і чого нам варто боятися?
У підсумку, російська верхівка, імовірно, мала би прийти до думки, що великих проблем з посиленням силового "набору" до російського війська бути не повинно.
Принаймні, якщо не надто чіпати заможну та освічену частину суспільства. Адже російські правозахисники звертали увагу на те, що патрулі чергували зранку біля алкомаркетів – тобто, забирали їхніх постійних клієнтів, "людей з низьким соціальним статусом". Тест показав, що в Росії залишилося ще багато таких людей, які досі не спокусилися на звичайні рекрутингові оголошення.
А пензенська поліція робила окремий акцент на тому, що рейди насправді просто перевіряли документи у "нових громадян". Тим самим підживлюючи ксенофобію, мовляв, нехай забирають "нерусских". Тобто, на трудових мігрантів посилена мобілізація теж може бути спрямована без особливих наслідків.
Ну і на додачу, Кремль відтестував "бусифікацію", яку виконує не поліція, а кримінал. Який, за словами правозахисників, отримує більшу частину, а то й усі "підйомні", які в регіоні платять за кожного нового рекрута.
Чи варто українцям боятися цієї нової хвилі мобілізації? Запитання про те, наскільки ці заходи допоможуть Кремлю посилити свою армію, я би залишив воєнним експертам. А сам би нагадав про те, що тут описано лише приготування росіян. Звісно ж, українці також працюють по цій темі, дбають про те, щоб мобілізація в РФ не була ефективною, а ті росіяни, які все ж наблизяться до фронту, проживали там дедалі меншу кількість часу. І щоб у них там більше колишніх "героїв СВО" матюкало рекрутерів. Тому не демонізуймо російські потуги, а робімо своє.
Артем Захарченко