Дипломатія наосліп. Чим Україна платить за порожнє крісло посла у США

Президент Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США ще на початку серпня 2026 року. Того ж місяця він повідомив, що кандидатура наступника вже є. Зараз середина жовтня, а у Вашингтоні наш представник досі не з'явився.

Погодьтеся, дивна кадрова пауза для країни, якій останнім часом дедалі дорожче обходяться несподіванки зі Сполучних Штатів. Обмеження Starlink, рішення щодо американської військової допомоги та несподівані повороти переговорів США із Росією щоразу ставлять нас перед фактом. Наскільки добре ми розуміємо, що відбувається у Вашингтоні, якщо кожна зміна його позиції виявляється для Києва сюрпризом?

Читайте також: Мільйони та елітна нерухомість: що відомо про справу Стефанішиної та як реагують у США

Інколи найбільша користь від дипломата полягає саме у вчасно отриманій поганій новині.

Навіть у беззмістовних розмовах важливо розуміти інтонацію. Досвідчений дипломат може відчувати, де є реальний намір діяти, а де лише ввічлива відмова, і вчасно інформувати про це Київ.

З Трампом це особливо важливо. Його підхід доведеться враховувати незалежно від того, наскільки він нам подобається. Тут потрібне вміння працювати з людьми за межами традиційної дипломатичної ієрархії: знаходити неочевидні рішення та розуміти особисті інтереси співрозмовників. Мати достатньо контактів серед республіканців та демократів. Бо Трамп – президент, але Америка значно більша за його адміністрацію.

Це вже дипломатична еквілібристика, для якої одного професійного знання протоколу замало.

Читайте також: Українцям вдалося опанувати республіканську мову. Тепер саме час пригадати демократичну

Тут потірібна людина з досвідом. Це можуть бути досвідчені дипломати, такі як Олександр Щерба, Олексій Макеєв, Олег Шамшур чи Сергій Кислиця. Або колишній кервіник ГУР Валерій Кондратюк, який у 1999–2002 роках був військовим аташе України у США і вже має досвід безпосередньої роботи з американськими безпековими структурами та розвідувальною спільнотою.

Зрештою, серед можливих кандидатів цілком можуть бути менш публічні професіонали з гарними контактами у Вашингтоні.

Є і ще одна вимога до майбутнього посла – репутація. Скандал навколо Стефанішиної вкотре нагадав, що репутаційні проблеми українського посадовця у Вашингтоні стають проблемами всієї держави. Особливо коли Україні доводиться переконувати партнерів у необхідності подальшої підтримки.

Через два дні після її звільнення НАБУ повідомило про підозру в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Стефанішина звинувачення заперечує, і остаточні висновки має робити суд. Але сам факт такого скандалу навколо українського посла створює додаткові проблеми країні, яка й так змушена постійно захищати свою репутацію у Вашингтоні.

Тому під час наступного призначення варто думати і про те, чи не доведеться знову пояснювати американцям кадрові рішення Банкової.

Кандидатури є. Кожна має свої переваги й обмеження. За потреби можна знайти й інших. Але президент ще 23 серпня повідомив, що кандидатура наступника вже є. Середина жовтня – посла у Вашингтоні досі немає.

Це серйозна проблема. На тлі складних відносин зі США Україна місяцями залишає невикористаним один із найважливіших інструментів дипломатичного впливу. Посольство продовжує працювати, але саме зараз потрібна людина з достатньою дипломатичною вагою, контактами й можливістю напряму говорити з тими, хто ухвалює рішення. Відчувати зміну настроїв, отримувати інформацію раніше за офіційні заяви, шукати можливості впливу, поки рішення ще формується.

Звісно, жоден посол не гарантує прихильності Трампа. Але в ситуації, коли від рішень Вашингтона залежать наша оборона, переговорні позиції й майбутнє країни, місяці кадрових вагань виглядають уже неприпустимою розкішшю. Особливо коли йдеться про рішення, яке українська влада сама має ініціювати й довести до результату.

Ми просто не в тому становищі, щоб дозволяти собі таку повільність. Кожен втрачений тиждень звужує наші можливості впливати на американську політику. І якщо чергове рішення Вашингтона знову застане Київ зненацька, питання будуть і до тих, хто вже третій місяць не може визначитися з українським послом.

Бо відповідальність за цю паузу лежить цілком конкретно – на Банковій.

Володимир Фомічов