Дорога додому

4 доби їхала із окупованого Маріуполя до вільного Києва Олена Т. Вона обрала сісти у мікроавтобус саме в той час, коли Білорусь проводила якісь навчання і перекрила проїзд, тож водій повернув на Литву, далі Польща, звідти - до української столиці.

На кожному кордоні Олену, як і інших пасажирів, "глибинно перевіряли". Це коли у тебе розкручують кришечки кожної баночки, розгортають цукерки і перетрушують весь одяг. Ну і, звичайно, телефон.

На українському кордоні теж перевіряли, знайшли російський паспорт. Ну, звичайно, він є. Жінка живе в окупації. Без російського документу вона б не змогла там існувати в принципі. Але прикордонники стали погрожувати кримінальним справами, допитували, хто така, куди їдеш. Більше години утримували, врешті решт відпустили. Вона їхала у Київ до доньки, яку не бачила вже кілька років.

Причепитися можуть і через наявність російських рублів. Журналістка із Одеси Марія Шевчук зафіксувала розповідь родини, яка їхала з ТОТ. Їх затримали на українському кордоні, знайшли російські гроші і стали погрожувати тюремним ув'язненням, якщо не дадуть хабар. Журналістка подзвонила на гарячу лінію прикордонної служби, залишила письмову заяву. На жаль, самі постраждалі не захотіли звертатися до правоохоронців, побоюючись ще більших неприємностей для себе.

У людей на окупованих територіях є десятки причин перетинати російський кордон і незаконні пункти пропуску на окупованій частині України (законних-то взагалі не існує). Відвідати рідних, врегулювати пенсійні проблеми, отримати довідки, посвідчення, документи на підтвердження трудового стажу, тощо. Взагалі, вони можуть хотіти просто пожити хоча би трошки як люди. Без страху, без тиску. Врешті решт, в Україні вони – вдома.

Але погано, коли Дім їх зустрічає ось так.

Серафима Крук виїхала із окупованого Донецька в травні цього року. Свою історію вона розповіла під час Донбас Медіа Форуму, обговорюючи проблему "невидимих людей" на тимчасово окупованих територіях України. Невидимих, тому що не можуть, тому що бояться говорити вголос про свої проблеми.

В результаті ми дуже багато знаємо про стан репресій на окупованих територіях і дуже мало – про звичайне, пересічне життя.

"Якщо ми розповідаємо лише про тотальні порушення всіх прав в окупації, але мільйони людей там залишаються, то виникає питання: а що з ними не так? Чому вони готові це терпіти?. Цей перекіс у нас є, і я не знаю, чи можна його виправити", – сказала адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова під час розмови на ДМФ.

Такий перекіс призводить до того, що люди на підконтрольній Україні території починають вважати всіх, хто залишається в окупації, потенційними колаборантами.

Дослідження, яке провела соціологічна компанія "Актів груп" на замовлення сайту 0629.com.ua при фінансовій підтримці проєкту "Віднова", свідчить про бажання людей фактично скасувати презумпцію невинуватості по відношенню до українців в окупації.

Соціологи опитали три фокус-групи (по 8 людей в кожній) в Полтаві, Києві та Тернополі, щоб дослідити ставлення людей до мешканців ТОТ. З'ясувалося, що страх і тривожність з приводу майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих територій зростає географічно зі сходу на захід. А те, що об'єднує учасників фокус-груп у ставленні до українців на ТОТ, – це бажання провести тотальну люстрацію (або фільтрацію) всіх, хто перебував на ТОТ.

"Ви дуже боїтеся колаборантів, а ми дуже боїмося, що ви назвете нас колаборантами", – сказала Серафима Крук.

І на жаль, ці страхи людей на ТОТ небезпідставні. Сайт "Миротворець" опублікував списки українців, які у період з 2014 по 2023 роки перетинали кордони РФ і України, її окупованих територій. Частину з цих людей анонімні автори сайту відкрито звинуватили у зазіханні на територіальну цілісність України та її суверенітет. Серед звинувачених опинилися навіть діти.

Крім того, сайт звинувачує українців на ТОТ у діях, спрямованих на легітимізацію захоплення та окупації України, а також у підтримці російської агресії виключно на підставі факту проживання на ТОТ та перетину російсько-українського кордону в умовах війни.

Але проживання на тимчасово окупованих територіях не є злочином. А от діяльність "Миротворця" в певних аспектах має ознаки правопорушення. Адміністратори сайту виклали у публічний простір персональні дані і маршрут пересування людей, піддавши їх небезпеці.

Кластер релокованих медіа, який об'єднує понад 15 редакцій, а також інші медіа України, що поділяють позицію Кластеру, вбачають у публікації на сайті "Миротворець" грубі порушення українського законодавства. І вимагають видалення персональних даних та безпідставних звинувачень.

Ви також можете підтримати це звернення.

Вчора, під час старту гуманітарної місії в Олешках, звідти виїхав 21 автобус. 17 – в Україну, і лише 4 – в Росію. Тим, хто стежить за життям окупованих територій з вільних, варто пам'ятати:по той бік кордону – не самі ждуни і колаборанти. А люди, в силу різних обставин, тимчасово розлучені із власною Батьківщиною.

Анна Мурликіна, координаторка проєкту з підтримки релокованих медіа Relocated Media Cluster (DII-Ukraine)