Критикувати, пропонувати, чути: як працює зріле громадянське суспільство
10 років програмного напряму DOZORRO TI Ukraine — як проєкт громадського моніторингу перетворився на програму комплексного посилення сфери.
Останні роки я помічаю, що сам стараюся уникати слова "активісти". Бо воно в інфопросторі вже десь поруч з "грантожерами" і "соросятами". Хоча за своєю суттю активісти — це просто люди, які відкрито і добровільно борються за зміни.
Це власне те, чим програмний напрям DOZORRO Transparency International Ukraine щодня займається уже 10 років у сфері публічних закупівель.
Я впевнений, що сильна держава можлива лише за наявності людей, які готові просувати в ній системні перетворення. Усі найважливіші зміни в нашій країні завжди йшли від людей — Помаранчева революція, Революція Гідності, минулорічний Картонковий майдан. Реформа публічних закупівель після Революції Гідності і створення Prozorro — це результат співпраці громадськості, зокрема TI Ukraine, бізнесу та держави.
Чому ж тоді це слово більше не здається нам вдалою самоназвою? І що взагалі роблять люди, які не люблять, коли їх так називають?
Критикуємо владу
Одна з найважливіших і перших функцій громадянського суспільства — виявити, де потрібні зміни. Помітити, що яйця для армії купили по 17 грн, а для шкільного укриття — барабани і стільці втридорога. Підсвітити, що так багато винятків з закупівельних правил — це нездорово, а якісь ідеї ризикові.
Громадянське суспільство має критикувати владу. Загалом конструктивна критика — це основа будь-яких здорових стосунків. Для прикладу, я ціную, що ми не завжди погоджуємося в усьому з дружиною. І вдячний, що вона може відверто мені сказати, коли я роблю чи говорю щось не те. Хоч мені і не завжди легко приймати цю критику в моменті.
Десь так працює і партнерство держави з громадянським суспільством. Критика може бути неприємною для обох сторін, але вона необхідна, якщо ми хочемо розвиватися.
Важливо — яка критика. Вона має бути конструктивною та обґрунтованою. Бо я можу просто сказати, що на закупівлях будівництва "пилять" гроші.
А можу сказати, що наші експерти лише за минулий рік допомогли вберегти від неефективного витрачання понад мільярд гривень бюджету. Ми знаходили потенційно завищені ціни в кошторисах закупівель відбудови, і за нашими зверненнями замовники коригували вартість договорів. У межах цієї роботи ми виявили, що проблема насправді не в самих закупівлях, а на етапі розробки проєкту і створення попереднього кошторису. Ніхто не несе реальної відповідальності за те, щоб ціни в кошторисах відповідали ринковим. Це потенційно створює корупційну шпарину для зловживань. Водночас, коли на це накладається стрімка інфляція, питання заробітної плати і раціонального прибутку для підрядників, стає очевидно, що проблема складніша і глибша, ніж може здатися на перший погляд. Тут не спрацює просте рішення — напрацьовувати його доведеться великим колом стейкхолдерів і довго.
Якщо ви не все зрозуміли з попереднього абзацу, не переживайте — будівельна тематика доволі складна і в ній задіяно багато стейкхолдерів. Але конструктивна критика полягає в тому, щоб підсвітити не просто прояв проблеми, а й її контекст, коло зацікавлених сторін, яких вона торкається, і багато інших факторів. Потрібно розібратися, а це, як правило, непросто.
Критикуємо — пропонуємо
Наступна важлива функція — пропонувати зміни, які розв'язують виявлені проблеми.
Саме тут я починаю бачити перші проблеми з терміном "активісти". Бо активісти точно бачать проблеми і борються за зміни. Але в моєму уявленні вони не завжди вказують, які саме зміни потрібні і як їх можна досягнути.
Навесні ми виявили проблему: у понад половині закупівель вугілля через Prozorro Market від постачальників неправомірно вимагали надмірну кількість документів. Так замовники відсіювали небажаних підрядників, іноді через застереження щодо якості, але, ймовірно, частина — щоб отримати якийсь зиск від цього. У такий спосіб могли переплачувати десь 40%. Перед публікацією ми поділилися результатами і рекомендаціями з адміністратором маркету, і він вирішив закрити категорію вугілля.
Водночас це було лише рішення конкретного прояву проблеми. Такі документи можуть вимагати і на закупівлях інших товарів у Prozorro Market. І основна проблема — те, що бізнес не може оскаржити це в Антимонопольному комітеті, а Держаудитслужба оперативно не виявить порушення, бо не моніторить закупівлі в маркеті. Тож ми проадвокували оскарження і моніторинг для вартісних закупівель через Prozorro Market у новому Законі "Про публічні закупівлі", який запрацює наступної весни.
Загалом це внутрішнє правило нашого програмного напряму і організації — критикуєш, то пропонуй, як це змінити. Бажано в деталях і в кількох варіантах. Ну, і ви вже, мабуть, зрозуміли, що рішення рідко бувають простими.
Слухаємо і не засуджуємо намагаємося почути
Ще один момент, на якому я навіть себе іноді ловлю — використання узагальнюючих термінів, на зразок "влада", "активісти", "громадськість", "замовники". За цими словами ми часто забуваємо, що це — просто люди.
Ще одне наше правило, коли ми моніторимо закупівлі — завжди насамперед контактувати із замовником. По-перше, ми маємо розуміти, що наша робота впливає на їхнє життя. Наше звернення в прокуратуру може наробити багато проблем людині, яка насправді не корупціонер, а просто десь припустилася помилки або недогледіла. Тому важливо перевіряти все 100 разів і давати можливість виправити ситуацію.
Я вже розповідав, що наші звернення економлять мільярди. Понад три чверті суми нашої економії за цей рік — це саме коригування договорів після них. Людяна комунікація часто дає кращі результати, ніж кримінальні провадження. І точно швидші.
Також завжди нагадую собі, що у цих людей, з якими ми взаємодіємо, може бути складна робота. У уповноваженої особи, яка відповідає за закупівлі школи десь на прифронтовій Харківщині, аудитора, який має свої KPIs і законодавчі обмеження щодо того, що і як він може перевірити, або депутата, який має ознайомитися з текстами десятка законопроєктів, які завтра будуть розглядати в Раді.
Звісно, навряд 100% людей, які підпадають під ярлик "влади" чи "держави" — святі. Але також навряд чи кожен з них корупціонер чи погана людина. Тому ми стараємося при взаємодії завжди слухати і намагатися почути, а не лише нав'язувати свою позицію. Це ще одна річ, яка, на жаль, не асоціюється у мене з активістами.
Даємо інструменти, а не робимо чужу роботу
Ну, і наостанок важлива думка, до якої ми дійшли через роки досвіду — громадськість не має підміняти владу. Коли ми запускали DOZORRO у 2016 році, насамперед ми створювали портал, який давав би людям можливість контролювати, на що і як витрачають їхні кошти.
Але з часом ми усвідомили: щоб справді ефективно щось контролювати, потрібна експертиза. І по-хорошому, люди не мають контролювати, як держава витрачає їхні кошти. Це мають робити, і насправді роблять, спеціальні органи — Держаудитслужба, Рахункова палата, правоохоронці, коли йдеться про переплати.
Тож найкраще, що може зробити громадськість — це не намагатися перебрати на себе цю функцію, а допомагати підвищити спроможність цих органів.
Так, ми навряд чи змогли б дати аудиторам якісь конкретні рекомендації, якби самі роками не розбиралися в закупівлях. Але було б добре не робити цього до скону. Тож ми глибше досліджуємо їхні процеси, пропонуємо, що можна покращити. Наприклад, лише за півтора року Держаудитслужба за нашими рекомендаціями у понад удвічі збільшила частку моніторингів, розпочатих до укладання договору — тобто в період, коли найбільше шансів виправити порушення до укладання договору.
Окремий напрям — це створення інструментів, які допомагають державі. Ми адмініструємо публічний модуль аналітики BI Prozorro, який дозволяє досліджувати дані про закупівлі у різних розрізах. Замовник може використати його, щоб точніше сформувати очікувану вартість закупівлі, щоб не переплатити. Аудитори — наприклад, щоб відібрати потенційно ризикові закупівлі, а фахівці Департаменту закупівель Мінекономіки — щоб проаналізувати ефективність закупівель загалом і запропонувати data-driven зміни в законодавство.
І, звісно, ми все ще багато допомагаємо: досліджуємо, адвокуємо, критикуємо. Але допомога не має перетворюватися на виконання чиєїсь роботи.
Я працюю в DOZORRO практично з початку запуску проєкту. І за ці 10 років зростав не лише разом з цим напрямом всередині TI Ukraine як організації, але, здається, разом з громадянським суспільством в Україні загалом.
Усе починалося з того, що ми бачили, що країні потрібні зміни, і ми їх разом напрацьовували і просували. Проте з часом ми навчилися це робити краще: глибше аналізувати, дослухатися до різних стейкхолдерів, зважати на контексти з інших сфер, розвивати, а не робити замість.
Хтось все ще називає нас активістами у не найкращому розумінні цього слова. Але, на щастя, люди, які мають безпосередній досвід роботи з нами, радше обирають слово "експерти" або "фахівці". Найприємніше, що поки я чув на позначення нашої організації — "ГОшка здорової людини". Десь так я і сприймаю Transparency International Ukraine, зокрема наш програмний напрям в її межах, і усіх партнерів, які ці роки росли, розвивалися і працювали разом з нами.
Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора TI Ukraine