"Мідасом" НАБУ і САП підняли ставки — але "гра" ще триває

Рік тому, коли НАБУ оголосило про операцію "Мідас", це виглядало як ризикована ставка Бюро. Лише за чотири місяці до того орган ледь не втратив незалежність — і раптом така справа щодо найближчого оточення президента. Сьогодні можна сказати ствердно: цю ставку зіграно.

За кілька днів до річниці справи, а саме 4 листопада, НАБУ і САП оголосили про завершення досудового розслідування. За цей час "плівки Міндіча" з одного конкретного, хоч і вельми масштабного кейсу розрослися до опису розгалуженої злочинної схеми, яка зачепила чимало сфер функціонування держави.

Попереду ще судовий процес, який у справах такого масштабу триває роками. Тож говорити про те, що НАБУ вже "виграло" зарано — тут ми можемо аналізувати хіба саме розслідування і його ефект, а не результат всієї справи.

Та головне в "Мідасі" — це ефект доміно, який він запустив. Застава за Галущенка привела детективів до справи "Форест Гамп". Там, за версією слідства, збирання необхідних 150 млн грн організувала група, до якої входила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. У серпні Мудру звільнили, а ВАКС узяв її під варту.

Обшуки в Андрія Єрмака 28 листопада коштували йому посади, а у травні він отримав підозру — щоправда, вже в іншій справі, про легалізацію 460 млн грн на будівництві котеджів "Династії". Вже у вересні наступного року було викрито "Карфаген" — ця справа призвела до відставки Генпрокурора, його першого заступника й арешту високопосадових прокурорів. А в результаті другого її епізоду, про який ми дізналися минулого тижня, підозри отримали ще й топпосадовці СБУ, Нацполіції та Офісу Генпрокурора.

Ще два роки тому таке коло фігурантів здавалося недосяжним для антикорупційних органів. Тепер же під підозри потрапляють ексміністр, ексглава ОП, якого всі вважали всемогутнім, та його ексзаступниця. А статус нардепа чи генерала СБУ (як в останньому епізоді "Карфагена") перестав бути охоронною грамотою.

Як це сталося?

Тут нагадаю, що "Мідас" неможливо зрозуміти без подій липня 2025 року. Це розслідування в принципі не відбулося б без "картонкового майдану".

Протести дали Бюро те, чого не забезпечить жоден закон, — реальний публічний мандат. І якщо тоді скептики жартували, ніби люди на мітингах не зможуть розшифрувати абревіатури НАБУ і САП, то сьогодні від тих сумнівів нема й сліду. Мабуть, найкращим підтвердженням цього стало те, що "Мідас", Міндіч та обшуки НАБУ міцно увійшли в сучасний український фольклор — на рівні мемів і трендів в ТікТоку.

Суспільство, яке роками заявляє свій запит на справедливість, саме в НАБУ і САП побачило практичну відповідь. І це запустило процеси у владній вертикалі, значно глибші, ніж будь-хто очікував торік у липні чи листопаді.

Саме після перших підозр Міндічу і Цукерману зламалася модель "одного голосу у вухо президента": Єрмака на чолі Офісу змінив Кирило Буданов, і конфігурація управління з боку ОП почала поступово змінюватися. Галущенко і Гринчук залишили урядові посади, а "Енергоатом" отримав нове керівництво.

Чим далі, тим більше посадовці розуміють, що організовувати чи долучатися до схем — собі дорожче.

НАБУ і САП стали настільки незручними, що на плівках Ірина Мудра з Максимом Микитасем у приватних розмовах прямо констатували: з цими антикорупційними органами домовитися неможливо.

Це не означає настання інституційного миру. Конфлікт між антикорупційним блоком і владою просто змінив форму: із законодавчої площини він перейшов у кадрову та кримінальну. Кожна нова підозра здатна загострити його знову.

Влада на словах усіляко підтримує НАБУ і САП, але на ділі спостерігаються протилежні тенденції: за рік парламент не ухвалив жодного закону з "плану Качки-Кос", який мав би суттєво посилити антикорупційні інституції. Попри те, що відповідних ініціатив до Ради заходило чимало, жодна з них навіть не потрапила до порядку денного, а більшість зависла на рівні профільних комітетів. І це в той час, коли від цих законів напряму залежать євроінтеграційний поступ та фінансова підтримка в межах Ukraine Facility Plan.

З довірою суспільства ситуація складніша, і це варто визнати прямо. Найповніші дані з щорічного дослідження НАЗК лише частково охоплюють період після "Мідаса", тому приписувати всі зрушення виключно цій операції було б некоректно. Втім, вектор змін показовий.

П'ятий рік поспіль головну відповідальність за її подолання громадяни покладають на президента, його Офіс, парламент і НАБУ. Але цього разу очікування від президента й парламенту впали, а від НАБУ — зросли. Оцінки ефективності антикорупційної діяльності населення підвищило для всіх органів без винятку, а бізнес традиційно найвище оцінює саме НАБУ і САП. Але і цих оцінок недостатньо — жодна з цих інституцій поки не отримала навіть показника у 2,5 бала з 5.

Проте найпереконливіший аргумент на користь Бюро надійшов минулого тижня з Брюсселя. У звіті Єврокомісії від 4 листопада операцію "Мідас" згадано як приклад якісної роботи антикорупційного блоку — причому як у контексті розслідувань, так і в запобіганні корупції у сфері закупівель. Європейська комісія прямо зазначила, що це розслідування викрило ймовірне розкрадання коштів у великих масштабах та політичний вплив високого рівня при укладанні оборонних контрактів.

Також у звіті ЄК зафіксовано зростання кількості обвинувальних актів за результатами розслідувань НАБУ і САП та збільшення кількості вироків ВАКС. На цій підставі Комісія підвищила загальну оцінку готовності України у сфері боротьби з корупцією, зробивши висновок: антикорупційні органи працюють незалежно та ефективно.

Водночас той самий звіт фіксує два негативні аспекти, в умовах яких доводиться працювати правоохоронцям: тиск на НАБУ і САП (кримінальні провадження проти детективів, стеження, дискредитаційні кампанії) та пасивність у реформах. Брюссель вимагає, зокрема, розширити підслідність НАБУ, посилити самостійність НАБУ й САП у розслідуванні справ щодо народних депутатів і нарешті ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Тобто виконати зобов'язання, які Україна взяла на себе, але не поспішає реалізовувати через небажання подальшого посилення антикорупційного блоку.

Звіт Єврокомісії підтвердив: наші партнери поділяють позицію громадського сектору щодо оцінки прогресу органів та сумніваються в політичній готовності до реформ. Динаміка є, але системної політичної волі до реформування досі бракує.

По суті, за останній рік "Мідас" перетворив незалежність НАБУ на одну з ключових умов євроінтеграції та вивів боротьбу з корупцією на принципово новий рівень розуміння державних процесів. Будь-яка наступна спроба реваншу тепер матиме високу не лише внутрішню, а й зовнішньополітичну ціну.

Цар Мідас отримав дар перетворювати все на золото — і трохи не помер від голоду. Схема, названа на його честь, мала схожу логіку: вона перетворювала енергетику у воєнний час на готівку, доки не з'їла власних творців. І хоча це розслідування вже пройшло фазу досудового слідства, воно запустило процеси, які тривають далі.

НАБУ за рік здобуло головне — статус гравця, на якого зважають і на Банковій, і в Брюсселі. Але ставки підняли обидві сторони. Слідство в "Мідасі" закінчили. Наступний раунд вирішуватимуть уже не обшуки й плівки, а те, якими будуть вироки ВАКС у цій та інших справах, про які ми так багато читали і слухали весь останній рік.

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine