Чому Херсон змінює День міста: переосмислення історії, пам'яті та міських традицій

Наступного 2027 року Херсон уперше відзначатиме День міста 11 листопада замість традиційної третьої суботи вересня. До цього рішення ми йшли не один день. Воно стало результатом обговорень, роздумів і переосмислення того, які дати справді мають значення для нашої громади, адже за кожною з них стоїть певна історія, а за історією міста – передусім люди, їхні спогади, переживання та досвід.

Вересневе святкування тривалий час було частиною життя Херсона. Для багатьох це звична дата, з якою повʼязані теплі особисті спогади, родинні традиції та моменти, що залишилися в памʼяті з дитинства. Ми не можемо і не хочемо цього знеціцювати. Водночас за останні роки Херсон як і вся країна пережив події, які докорінно змінили місто та його жителів. І цілком природно, що ми по-новому дивимося на власну історію та замислюємося, яка дата найточніше відображає те, чим що пережила наша громада і що для неї є визначальним.

Для нас було принципово, щоб це рішення не стало лише позицією міської влади. Тому з 29 жовтня до 12 листопада ми провели громадське обговорення в онлайн-форматі. Хотіли почути якомога більше херсонців, зокрема тих, хто через російські обстріли зараз живе в інших містах України або за кордоном але так само залишається частиною нашої міста.

В обговоренні взяли участь 2066 жителів. Пропозицію відзначати День міста-героя України Херсона 11 листопада підтримали 94% учасників, а ідею визначити 1 березня Днем вшанування оборонців Херсона – 98%.

Що стоїть за цими датами?

Для нас було важливо, щоб у міській історії знайшли належне місце події, які пережила громада в новітній період.

Події 11 листопада 2022 року назавжди закарбувалися в пам'яті херсонців. Після майже дев'яти місяців російської окупації українські військові звільнили місто. Того дня весь світ побачив те, на що так довго чекали його жителі: українські прапори на вулицях, зустрічі із захисниками, сльози радості та обійми людей, які, попри всі випробування, дочекалися повернення Херсона під український прапор.

Читайте також: "Херсон був перемогою і жертвою всіх – від рядового до генерала". Наступ навесні – восени 2022 очима інженерної групи

Це історія кожного, хто залишався в окупованому місті, чинив спротив, чекав на звільнення, захищав Херсон і віддав за нього життя.

Тому одним із головних орієнтирів під час формування цієї пропозиції стало переконання, що ми маємо самі визначати, як осмислювати й представляти історію Херсона, враховуючи шлях, який пройшли його жителі, їхню боротьбу та те, що їм вдалося відстояти. 11 листопада – одна з ключових дат цього шляху.

Водночас, говорячи про звільнення Херсона та другу дату, яку підтримали херсонці, ми не можемо оминути тих, хто став на захист міста ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Одним із найтрагічніших епізодів цієї боротьби став бій у Бузковому парку 1 березня 2022 року. Бійці сил територіальної оборони вступили там у нерівне протистояння з російськими військовими, які наступали на місто.

Попри значну перевагу противника в озброєнні, вони стали на захист рідного Херсона і заплатили за це власними життями. Ми не маємо права забувати про цю трагедію, про мужність оборонців та їхню самопожертву заради рідного міста.

Тож 1 березня відтепер буде Днем вшанування загиблих учасників того бою, а також усіх захисників і захисниць, які від перших днів повномасштабного вторгнення боронили Херсон і продовжують захищати його сьогодні.

Чому настав час переглянути традиційну дату?

Зміна Дня міста порушує і ширше питання: на чому ґрунтується наше уявлення про історію Херсона і з якої дати ми її відлічуємо?

Традиційною датою заснування Херсона вважався 1778 рік – рік видання указу Катерини II про заснування міста. Саме ця дата тривалий час визначала офіційне літочислення Херсона та була закріплена у Статуті Херсонської міської територіальної громади. Однак історія території, на якій розташоване місто, значно давніша за імперський указ. Життя тут існувало задовго до 1778 року, тому зводити історію Херсона виключно до рішення російської імператриці було б неправильно.

Водночас традиція відзначати День міста у третю суботу вересня сформувалася ще за радянських часів. Дату обрали з організаційних міркувань – після завершення літнього періоду відпусток і канікул, коли було зручніше проводити масові заходи. Згодом вересневе святкування закріпилося в міському календарі та стало звичним для кількох поколінь херсонців.

За десятиліття ця дата набула для багатьох особистого значення. З нею пов'язані родинні спогади, зустрічі, міські заходи та традиції. Але сьогодні коли Україна відстоює свою незалежність, ми не можемо й надалі спиратися лише на трактування, сформовані в імперський та радянський періоди, адже вони часто замовчували та спотворювали українське минуле.

Настав час подивитися на власну історію ширше – переосмислити її крізь призму історичних фактів, власного досвіду та того, що пережили й відстояли самі херсонці у вирішальний для країни час.

Ярослав Шанько