Дмитро Сінченко солдат Української Добровольчої Армії, голова ГО "Асоціація Політичних Наук"

Правдива брехня, або Квотний принцип "без жодних квот"

Спершу говорили, що коаліція робить безпрецедентний крок: спочатку формує задачі, а потім підбирає під них виконавців – міністрів чи голів комітетів. Натомість, як завжди, отримали виконавців, які після свого призначення починають вигадувати, що ж їм робити на новій посаді.

"Вносяться пропозиції щодо політично відповідального уряду, а не того, що був поділений за принципом квот", зазначив Яценюк, презентуючи новий склад уряду. Координатор більшості Юрій Луценко заявив, що "ВР має призначити уряд технократів"…

Саме з такими формулюваннями відбувалось призначення й складу КМУ, і керівництва Комітетів Верховної Ради.

Загалом, я не збирався писати про кадрові питання нової влади, однак невідповідність між словом та ділом мене вразила. Тому доведеться вставити й свої "5 копійок", щоб розібратись, чи дійсно наш новий уряд не поділений за принципом квот, і чи можна його назвати "урядом технократів".

Реклама:

Технократія – це ідеологія створення мерітократичного суспільства, де влада належить науково-технічним спеціалістам.

Чи можна вважати новообраних міністрів технократами? За великим рахунком, кожен із них у чомусь спеціаліст, дехто навіть науково-технічний. Але чи довірили їм займатись тою справою, у якій вони були спеціалістами? Далеко не всім.

Так, Ігор Шевченко є дуже фаховим юристом, однак жодного дня не мав ніякого стосунку до екології, міністром чого його, з якогось дива, обрали.

Ігор Жданов – відомий політичний експерт і аналітик, однак ані до молодіжної політики, ані до спорту прямого стосунку не мав.

Подібна ситуація й із розподілом керівних посад у Комітетах. Яке відношення має Олександр Третьяков до ветеранів і інвалідів? Що спільного у Пашинського з національною безпекою й обороною? Відповідей мені так і не вдалось знайти.

Чи проходив якийсь конкурс, чи відбирали найдостойніших в уряд? Такий підхід був помітний хіба що у випадку з іноземцями.

За яким же принципом були визначені інші кандидати? – Їх пропонували партії-учасники коаліції.

Чи можна було замінити кандидата, якщо та чи інша "пропозиція" не влаштовувала інших учасників коаліції? – Ні. Це було яскраво помітно у випадку з радикалом Вощевським. То в чому ж тоді відмінність від "квотного принципу"? Схоже, лише в назві…

Спершу говорили, що коаліція робить безпрецедентний крок: спочатку формує задачі, а потім підбирає під них виконавців – міністрів чи голів комітетів. Натомість, як завжди, отримали виконавців, які після свого призначення починають вигадувати, що ж їм робити на новій посаді.

Спробу створити новий кабмін із молодих професіоналів зробила ініціатива "Професійний Уряд". Однак парламентська більшість, схоже, вирішила, що не потребує їхньої допомоги в кадрових питаннях.

Виходить, ніякий це не "уряд технократів", інакше б не голосували депутати "пакетом", а заслуховували б кожну кандидатуру окремо. Це стандартний "квотний" уряд. І як його не називай – чи квоти, чи рекомендації, чи делегування – факт залишається фактом.

Починати роботу нового уряду із брехні під час його призначення – погана прикмета. Домовились працювати прозоро, ухвалювати рішення консенсусом, змінювати, зрештою, систему – це й треба робити. До найменшої дрібниці.

Інакше не вийде.

Дмитро Сінченко, спеціально для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування