"Циганське питання" на Балканах: життя на межі
Хвиля заворушень була викликана смертю дев’ятнадцятилітнього хлопця, який загинув під колесами автобуса, керованого представником ромської національності. Це стало останньою краплею у давно тліючому міжетнічному конфлікті.
У відповідь односельці з числа болгар розгромили маєток циганського барона Кирила Рашкова на прізвисько Цар Киро. Антициганські погроми вийшли за межі Катуніци, звідки все почалося, та докотилися до Софії.
Внаслідок погромів було знищено багато циганських помешкань, а поліція заарештувала більше 160 їхніх учасників. Демонстранти вимагають виселення циган із країни.
Але Болгарія - не єдина країна, в якій існує проблема ромів. "Циганське питання" є майже в кожній балканській країні.
Роми Македонії
У сусідній Македонії, за офіційними даними, проживає 50 тисяч циган, за неофіційними - вдвічі більше.
Навести лад у цифрах має перепис населення, який стартує вже на початку жовтня.
За ромами Македонії закріплені всі конституційні права, так як вони визнані національної меншиною.
Формально вони мають такі ж самі можливості, як і інші громадяни країни. Але реальна ситуація дещо інша.
Переважна більшість македонських ромів не має роботи і живе дуже бідно.
Найбільшим ромським поселенням є самоврядний район у Скоп'є, який називається Шуто Орізарі, або просто Шутка, як його називають у народі.
У Шутці мешкає 20 тисяч ромів, велика кількість з яких проживає в антисанітарних умовах - в прямому сенсі в картонних домівках, без води та світла, де про опалення чи наявність плити для приготування їжі не йдеться.
Стереотипи
Через відсутність роботи цигани займаються тим, що перебирають сміття, здають металобрухт і пластикові пляшки, за кілька денарів поспішають помити скло автомобіля, поки горить червоне світло світлофора; торгують чим можуть, грають на музичних інструментах чи просто жебракують.
Не всі з них реєструють новонароджених дітей. Багато батьків, у тому числі неповнолітніх, навіть не знають, як і де це треба робити. Вони не мають документів, не звертаються до лікарів чи до інших інституцій, через що держава не знає точну кількість своїх ромів.
Раміза, яка разом із чоловіком та двома дітьми також проживає у Шуто Орізарі та належить до циганської родини середнього статку, розказала про своє життя: "Ми маємо тільки шкільну освіту, а тому не представляємо ніякої цінності для роботодавців. Держава платить нам соціальну допомогу, але то дуже мало - 35 євро. А ще треба заплатити за воду й електроенергію, а також є шкільні витрати. Хоч школа і безкоштовна, та одяг і їжу дітям треба купувати. Про ромів часто кажуть, що дуже неохайні люди, не мають умов. Ось ми маємо навіть ванну. А по телевізору говорять, що роми тільки брудні, безробітні та крадуть".
Проблема працевлаштування
Ті, кому пощастило більше, мають роботу. Працевлаштованих ромів частіше за все можна побачити на автомийках чи станціях техобслуговування, де вони працюють цілими сім’ями; у музичних ансамблях, або ж іще на базарі, який знаходиться у самій Шутці та є найдешевшим у Скоп'є.
Жінки, яким поталанило знайти роботу прибиральницями у приватних будинках, тримаються за неї десятиліттями, намагаючись жодним чином не заплямувати своєї репутації.
Помешкання ромських сімей з більшим достатком знаходяться переважно на вулиці, назва якої в перекладі на українську означає "Нове життя".
Загалом між ромами та македонцями не виникає сутичок на етнічному ґрунті.
Останні заворушення у Скоп'є за участю циган відбулися на ринку. Торговці-роми закидали камінням та димовими шашками представників податкової інспекції, які в супроводі поліції намагалися вчергове провести перевірку, адже торгуючі на ринку цигани офіційно не зареєстровані та не сплачують податків.
Лобісти ромських інтересів
Сьогодні ромська спільнота Македонії представлена у парламенті двома депутатами, які є лобістами будівництва соціального житла для циган. Кошти на ці потреби влада планує взяти з бюджету та отримати від міжнародних донорів.
На жаль, останнє десятиліття, яке було оголошене декадою ромів, не принесло очікуваного результату.
На думку прем’єр-міністра Македонії саме освіта ромів є тим ключовим чинником, який допоможе покращити їхнє життя. В наступні роки влада має намір реалізувати кілька проектів, спрямованих на покращання інфраструктури у циганських районах та підвищення освіченості циганського населення.
Також освітню місію виконують численні громадські організації, які намагаються залучити ромів до суспільного життя. Вони створюють спеціальні культурні, інформаційні та освітні центри з метою підвищення мотивації до навчання не тільки циганських дітей, а й дорослих.
Співробітники та волонтери тих організацій відвідують ромські родини, допомагають ліками, іграшками, харчами, а також у разі потреби супроводжують неписьменних у різних державних інституціях та допомагають заповнювати документи.
Координатор громадської організації "Сумнал" Елез Біслім каже: "Я погоджуюсь, що є негатив щодо циган, але існує не тільки негатив. Ми ж не б’ємося, ні про що не просимо державу, нас не цікавить політика, ми просто хочемо мати мирне життя та працювати".