Суд Нью-Йорка розгляне позов проти Юлії Тимошенко
"Тимошенко: біда ніколи не приходить одна", - саме так назвав репортер судового сайту Courthouse News Service Адам Класфелд матеріал про позов, який в Нью-Йорку проти Юлії Тимошенко подала массачусетська компанія Universal Trading & Investment Co. (UTICo).
Позов подали через три тижні після того, як екс-прем'єр-міністра України засудили до семи років ув’язнення.
UTICo, створена у 1993 році і незмінно очолювана випускником Московського державного інституту міжнародних відносин, кандидатом юридичних та історичних наук Юрієм Ламбертом, який емігрував до США в 1990 році і отримав у Вашингтоні адвокатську ліцензію, надає "юридичні та комерційні консультативні послуги".
"У нас дуже багато проектів в усьому світі", - сказав bbcrussian.com пан Ламберт, який навчався в США в Гарвардському та Тафтському університетах і є автором таких книг, як "Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку" та "Гана в пошуках стабільності (1957-1992 р.) ". "Ми працюємо в Південно-Східній Азії, в Індонезії, на Філіппінах, в Казахстані", - додав він.
Фірма Ламберта вже давно конфліктує з пані Тимошенко та компанією "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), якою вона керувала раніше і яка програла UTICo позов, але так і не сплатила призначену судом компенсацію в понад 18 мільйонів доларів.
26 вересня 1997 року "Єдині енергетичні системи України" подали в Бостоні позов проти UTICo, звинувативши представників фірми у наклепі. "Вони звинуватили нас в обмовлянні", - лаконічно сказав пан Ламберт, який відмовився коментувати цей та інші позови, які поставили його і Юлію Тимошенко на різні боки барикад.
23 січня 1998 року UTICo подала проти компанії ЄЕСУ зустрічний позов, звинувативши її, серед іншого, в порушенні контракту, відмові відшкодувати судові витрати і підриві репутації.
Змова з "Газпромом"
Тяганина тривала багато років. У вересні 2004 року адвокат, який представляв ЄЕСУ, самоусунувся від справи, і в липні 2005 року бостонський федеральний суддя ухвалив рішення на користь американської компанії, постановивши, що сторона, яка програла, має виплатити їй більше 18,34 мільйонів доларів.
Відтоді UTICo марно намагається стягти цю суму. У квітні 2006 року компанія, яку представляв той самий Ламберт, що в США носить ім'я Джордж, спробувала відсудити авуари у засудженого в Каліфорнії колишнього українського прем'єр-міністра Павла Лазаренка, стверджуючи, що компанія ЄЕСУ перевела йому десятки мільйонів доларів.
Каліфорнійський суд відмовився задовольнити цей позов.
Цього року UTICo зробила спробу приєднатися до позову, який у квітні Юлія Тимошенко подала до федерального суду Південного округу Нью-Йорка проти компанії "Росукренерго" та її співвласника Дмитра Фірташа.
У позовній заяві пані Тимошенко йдеться про те, що відповідачі вступили в злочинну змову з "Газпромом" і незаконно привласнили природний газ на суму приблизно 1,7 мільярдів доларів.
Кошти від продажу цього газу, йшлося далі, використали для підтримки українського політичного режиму, який займається "масовими порушеннями прав людини".
У жовтні суддя Річард Салліван, який слухав цю справу, відмовив UTICo, заявивши, що компанія не має підстав брати участь в позові Тимошенко.
Водночас пан Салліван зауважив у своєму рішенні, що ніхто не заважає компанії подати окремий позов і таким чином спробувати стягнути гроші, які їй заборгували "Єдині енергетичні системи України".
Три тижні потому UTICo звернулася до того ж манхеттенського суду з позовом проти пані Тимошенко, намагаючись стягнути з неї свої гроші плюс судові витрати.
У позовній заяві, яка складається з 25 сторінок, наведені слова українських правоохоронців про те, що відповідачка фактично була власницею ЄЕСУ. Юлія Тимошенко нібито перевела Павлу Лазаренко через кореспондентські рахунки в нью-йоркських банках понад 101 мільйонів доларів, які нібито були "відкатами та хабарами" за те, що Лазаренко "протиправно просував інтереси ЄЕСУ".
Позивач нагадує, що американські прокурори, які займалися справою Павла Лазаренка, характеризували Юлію Тимошенко як його співучасницю у відмиванні грошей, але офіційно так і не притягли її до суду через брак доказів.
Позовна заява містить пікантні екскурси в історію ЄЕСУ. Наприклад, там сказано, що пан Лазаренко нібито дав тодішньому прем'єр-міністру України Євгену Марчуку хабар у сім мільйонів доларів за видачу ліцензії ЄЕСУ на постачання газу.
Хабарі та офшори
Компанія "Єдині енергетичні системи України" була зареєстрована в листопаді 1995 року.
Згідно з процедурою, на установчих зборах був присутній кіпріот Андреас Петру, який представляв інтереси 85% акціонерів ЄЕСУ.
Насправді, як стверджує позивач, пан Петру не тільки не був присутній на тих зборах, але й гадки не мав, що представляє якихось акціонерів.
Згодом він сказав, що бачив Юлію Тимошенко лише один раз, у 1992 році, коли вона заходила до бюро подорожей його дружини на Кіпрі.
Пан Петру, який працює адвокатом, направив українку до свого колеги і більше її не бачив.
Йому показали низку документів з його підписом, що стосуються ЄЕСУ. Петру заявив, що його підпис підроблений.
У 1996 році пан Лазаренко і пані Тимошенко уклали контракт з "Газпромом" на постачання газу.
Серед іншого, вони провели переговори з главою "Газпрому" Ремом Вяхірєвим, якому, як стверджується в позовній заяві UTICo, Лазаренко згодом нібито двічі давав хабарі через компанії Lucky Star Enterprises (1,4 мільйони доларів) та Eagle Enterprises, Ltd (1,28 мільйони доларів), що мали рахунки в банку Barclays на Кайманових островах.
За словами позивача, користуючись своїм становищем і зв'язками в Україні, Юлія Тимошенко зуміла приховати всі авуари ЄЕСУ в офшорах, і UTICo не змогла стягнути суму, яку їй присудили в США.
Американська компанія просить суд допомогти їй стягнути ці гроші і вказує, що значна частина авуарів ЄЕСУ нібито перебуває в руках підставної компанії Bassington, Ltd, що зареєстрована на Британських Віргінських островах, а також тресту BL Trust з рахунком в банку Credit Suisse на острові Гернсі.
За законом, адвокати Юлії Тимошенко мають подати до суду якусь відповідь на позовну заяву UTICo не пізніше, ніж через 21 день після її вручення.
Досвідчений нью-йоркський адвокат Роберт Ерлангер зауважив у розмові зі мною, що цей термін не слід сприймати буквально і що судді, особливо федеральні, досить лояльно ставляться до виходу за його рамки.